ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2006 р. | № 2/209 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого, |
Рибака В.В., Черкащенка М.М., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ТОВ “Полімерагропостач” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 року |
у справі господарського суду | м. Києва |
за позовом | ТОВ “Восток Ойл” ЛТД |
до | ТОВ “Полімерагропостач” |
про | стягнення 53680,38 грн., |
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: | Юрчук О.Ю., |
- відповідача: | не з’явився, |
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2006 року ТОВ “Восток Ойл” ЛТД звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ “Полімерагропостач” про стягнення 53680,38 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.06.2006 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивача 56500,00 грн. –основного боргу, 3922,07 грн. –пені, 619,27 грн. –3% річних, 2639,04 грн. –індексу інфляції та 654,80 грн. судових витрат.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 року рішення місцевого господарського суду від 06.06.2006 року залишено без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями ТОВ “Полімерагропостач” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 року та рішення господарського суду м. Києва від 06.06.2006 року скасувати та залишити позов без розгляду.
Доповідач: Черкащенко М.М.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 09.09.2005 року між ТОВ “Восток Ойл” ЛТД (постачальник) та ТОВ “Полімерагропостач” (покупець) було укладено договір поставки № 0031/0909.
Відповідно до умов договору, постачальник зобов’язується поставити покупцю товар –нафтохімію (поліетилен в гранулах) в кількості, асортименті, цінам та строкам поставки, а покупець прийняти товар і оплатити на умовах та в строки визначених в додатках до договору.
Згідно додатку № 6 від 02.11.2005 року, який є невід’ємною частиною укладеного договору, позивач зобов’язався поставити відповідачу товар –поліпропілен TTD30S в кількості 9,365 тон загальною вартістю 67428,00 грн.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.3 додатку №6 від 02.11.2005 року, розрахунки за поставлену продукцію покупець проводить шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 5 днів з моменту отримання товару.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивачем за накладною №МО2-000260 від 03.11.2005 року було поставлено відповідачу поліпропілен TTD30S на суму 67500,00 грн.
Судами також встановлено, що в порушення п.3.1 зазначеного додатку до договору, відповідач частково здійснив оплату за отриманий товар, в результаті чого виник борг в сумі 46500,00 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 46500,00 грн. заборгованості за отриманий ним товар.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, а також положення ст. 625 ЦК України, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 3922,07 грн. –пені, 619,27 грн. –3% річних, 2639,04 грн. –індексу інфляції.
Посилання скаржника на те, що він не був повідомлений судами першої та апеляційної інстанції про час і місце розгляду справи не може братись судом до уваги, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, як місцевим так і апеляційним судом ухвали про призначення та відкладення були направлені сторонам по справі про що свідчить відмітки на звороті зазначених ухвал. (а.с. 1, 24, 30, 41-42).
За таких обставин, оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 року є такою, що прийнята на підставі повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її скасування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 року у справі № 2/209 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Кочерова
Судді В. Рибак
М. Черкащенко