ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2006 р. | № 20-9/312 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого, |
Рибака В.В., Черкащенка М.М., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ТОВ “Санта-Юг” |
на ухвалу | Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2006 року |
у справі господарського суду | м. Севастополя |
за позовом | ТОВ “ТВФ “Мелодія” |
до | Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації |
про | визнання договору недійсним, |
за участю представників сторін:
від позивача Веремєєва В.О.,
від відповідача не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2005 року ТОВ “ТВФ “Мелодія” звернулось до господарського суду з позовом до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди № 133-00 від 07.03.2000 року.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 02.02.2006 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди № 133-00 від 07.03.2000 року, укладений між ТОВ “ТВФ “Мелодія” та Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ “Санта-Юг” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 02.02.2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2006 року було відмовлено в прийнятті апеляційної скарги ТОВ “Санта-Юг” на підставі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою ТОВ “Санта-Юг” подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2006 року скасувати, справу направити до Севастопольського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом не правильно застосовані норми процесуального права, що призвело до винесення незаконної ухвали.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги “ТОВ “Санта-Юг” на рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказана компанія не є стороною у справі, а тому не має права на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.
Проте з таким висновком судова колегія не може погодитись, враховуючи наступне.
Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 1 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Статтею 107 Господарського процесуального кодексу України закріплено право осіб, яких не було залучено до участі у справі, на касаційне оскарження рішень і постанов суду, що стосується їх прав і обов'язків. Обмеження права на апеляційне оскарження для цих осіб суперечить статті 129 Конституції України.
Відмовляючи в прийнятті апеляційної скарга ТОВ “Санта-Юг” на рішення господарського суду м. Севастополя від 02.02.2006 року, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що оскаржуване рішення стосується прав та обов’язків скаржника. Вирішення спору без залучення його до участі у справі тягне за собою наслідки, передбачені п. 3 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України і є безумовною підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2006 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2006 року у справі № 20-9/312 скасувати.
Справу направити до Севастопольського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий Н. Кочерова
Судді В. Рибак
М. Черкащенко