ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

02 листопада 2006 р.

№ 14/28

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Рибака В.В., Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт “Укрмонтажспецбуд”

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 року

у справі господарського суду

м. Києва

за позовом

ДП “Тепломережа” ВАТ “Київенергоремонт”

до	Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт “Укрмонтажспецбуд”

про	стягнення 195 813,66 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:

Сироід Л.В.,

- відповідача:

Гомон Г.Р.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2005 року ДП “Тепломережа” ВАТ “Київенергоремонт” звернулось до господарського суду з позовом до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт “Укрмонтажспецбуд” про стягнення 172897,64 грн. боргу за виконані роботи, 15820,13 грн. –пені, 2600,57, грн. –3% річних, 4495,32 грн. –збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.03.2006 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 172897,64 грн. боргу, 2600,55 грн. –3% річних, 15757,87 грн. –пені, 4495,32 грн. –інфляційних втрат та 2075,29 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 року рішення місцевого господарського суду від 09.03.2006 року залишено без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями Українська державна корпорація по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт “Укрмонтажспецбуд” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 року та рішення господарського суду м. Києва від 09.03.2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 06.02.2004 року між Українською державною корпорацією “Укрмонтажспецбуд” (підрядник) та ДП “Тепломережа” ВАТ “Київенергоремонт” (субпідрядник) було укладено контракт № 40 на виконання будівельно-монтажних робіт по об’єкту: “Універсальний торгівельний центр на перетині вул. Маршала Малиновського та проспекту Оболонський в м. Києві”.  

Відповідно до умов контракту, субпідрядник зобов’язується виконати на свій ризик і своїми силами та здати підряднику роботи, які відповідають вимогам проектно-кошторисної документації, у встановлений контрактом строк, а підрядник зобов’язується прийняти та оплатити ці роботи.

Договірна вартість робіт визначається розрахунком договірної ціни згідно з додатком 1, що є невід’ємною частиною контракту та складає 535310,40 грн. Договірна ціна є динамічною та визначається згідно з ДБН1.1-1-200. (п.п.2.1, 22 контракту).

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконану роботу.

Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не надали належної юридичної оцінки п.2.4 додаткової угоди № 1 від 26.02.2004 року до контракту № 40 від 06.02.2004 року на виконання будівельно-монтажних робіт по об’єкту: Універсальний торгівельний центр на перетині вул. Маршала Малиновського та проспекту Оболонський в м. Києві” за яким розрахунки здійснюються щомісячно, після отримання коштів від замовника, протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3, які розглядаються і підписуються повноважними представниками замовника та підрядника в 3-х денний термін.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи по контракту, суди попередніх інстанцій не врахували відсутність підписаних сторонами за листопад та грудень 2004 року актів здачі-приймання виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3, а відповідно не перевірили наявність підстав у відповідача оплатити вартість робіт за зазначені місяці.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди порушили вимоги ст.43 ГПК України і постановили незаконні судові рішення.

Згідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, повно, всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи, для визначення об’єму виконаних позивачем робіт при необхідності призначити відповідну судову експертизу, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку та прийняти законне рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу задовольнити.

          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 року та рішення господарського суду м. Києва від 09.03.2006 року у справі        № 14/28 скасувати.

          Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий, суддя                                                                   Н. Кочерова

Судді                                                                                     В. Рибак

                                                                                                         М. Черкащенко