УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2006 р.                                                                                   м. Сімферополь.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого -    Топчій В.М.,

суддів -     Мельник Т.О.,

-     Тіщенко О.І.

за участю прокурора -      Бистрякової Д.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2006 року, яким:

ОСОБА_1, уродженець м. Душанбе, громадянин України, що має середню спеціальну освіту, одружений, не працюючий, мешкаючий АДРЕСА_1, раніше судимий 24.12.2002р. Київським районним судом м. Сімферополя за ч.З ст. 185, ст. 15, ч. З ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 24.03.2005р. умовно - достроково на 1 рік 1 місяць 24 дні,

засуджений за ч.З ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ч.І ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1310 грн.; вирішено питання з речовими доказами,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 засуджений за те, що 01.08.2005р., приблизно о 17.00 год., переліз через паркан, зламав вхідні двері і проник у будинок АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно, яке належало потерпілому ОСОБА_2, на загальну суму 2740 грн.

У апеляційної скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, пом'якшити йому покарання, застосувати ст.ст. 69,75 КК України. Свої доводи мотивує тим, що в основу обвинувального вироку покладені тільки показання потерпілого, який в судове засідання не викликався.    Вважає, що

Справа № 11- 1712/2006р.                                         Головуючий у 1 інстанції Діденко Д.О.

Категорія: ч.З ст.185 КК України                                                   Доповідач Мельник Т.О.

відшкодував заподіяні збитки у повному обсязі, оскільки викрав тільки телевізор и відеоплеер. Інших речей він не викрадав. Крім того, вважає, що судом не повно взяти до уваги дані про особу - позитивна характеристика.

Заслухав доповідача, думку прокурора, який вважав рішення законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія судців вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені зазначеного у вироку злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України, ґрунтується на достатніх і допустимих доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні, і ці висновки є правильними.

Колегія судців вважає, що доводи засудженого про те, що інших речей, крім вказаних ним, він у потерпілого не викрадав, безпідставні.

Із показань потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що 01.08.2005р., приблизно у 20 годин ЗО хвилин, він повернувся додому, де побачив, що речі в кімнаті розкидані й пропав телевізор «Томсон», відеомагнітофон «LG», шкіряна куртка чорного кольору, дві пари джинсових штанів сірого кольору, спортивний костюм «Мальборо» - чорні штани із червоно-білими смугами, чорна кофта із червоно-білими рукавами, штани чоловічі чорного кольору, піджак чорного кольору, футболка білого кольору, туфлі чорного кольору, сумка спортивна чорного кольору. Всі носильні речі перебували в кімнаті у шафі на полках (л.с.30).

Проаналізував показання потерпілого, колегія суддів вважає їх достовірними, оскілки вони не суперечливі.

Крім вказаних доказів, винність ОСОБА_1 у скоєні злочину підтверджується і матеріалами справи.

За даними протоколу огляду місця події від 01.08.2005р. вхідні двері в дім , АДРЕСА_2, були зломани. У кімнаті, розташованій ліворуч від входу в дім, праворуч розташована пуста картонна коробка від телевізора «Томсон», за неї стіл, тристулкова шафа. Стулка шафи на момент огляду відкриті, у середньої шухляді, зі слів потерпілого, відсутні речі, на поручні висять декілька «порожніх» вішалок і декілька з носильними речами. У бічній стулці розташовано 4 полки, з яких одна порожня, інші наполовину заповнені жіночими речами (л.с.7-8).

Доводи апеляції о том, що в основу обвинувального вироку покладені тільки показання потерпілого, який в судове засідання не викликався, не огрунтовани, оскільки із матеріалів справи вбачається, що судом викликався потерпілий, однак він був відсутнім у місті, і суд згідно зі ст. 306 КПК України оголосив показання потерпілого.

При   призначенні   покарання   ОСОБА_1    суд   першої   інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину та   дані, що характеризують його, а також пом'якшуючи покарання обставини - щире каяття.

Враховуюче наведене, а також те, що злочин засудженим було вчинено у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання по попередньому вироку, підстав для зм'якшення покарання, застосування ст.ст. 69,75 КК України, про що ставиться питання в апеляції, колегія суддів не вбачає.

Порушень вимог кримінально -процесуального закону, котрі б могли вплинути на правильність висновку суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину, у справі не встановлено.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без змін.