АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 4898 / 2006 Головуючий в 1 інстанції - Антонюк О. А.
Категорія - 12 Доповідач - Кузнецов ВО.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2006 года Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого : суддя Баранник О.П
суддів : Ремез В А., Кузнецов ВО.,
при секретарі - Журавель Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду М.Дніпропетровська від 29 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за договором, витрат та моральної шкоди, по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним і повернення сторін у первісний стан, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2004 рокуОСОБА_1 вперше звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2. і просив стягнути з відповідача на його користь з урахуванням індексу інфляції 8035,11 грн., відсотки у розмірі 595,71грн., моральну шкоду у сумі 5000 грн., а також понесені ним витрати.
В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 20 березня 2001 року між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого він продав, а ОСОБА_2. купив мініфотолабораторію " FASTER " 2010 V 5.24, 1993 року випуску. ОСОБА_2. заплатив 4700 доларів США, а 1300 доларів США повинен був сплатити у період з 10 го по 20 травня цього ж року, однак умов договору не виконав.
У квітні 2006 рокуОСОБА_1 остаточно уточнив свої вимоги і просив стягнути з відповідача на його користь основний борг з урахуванням індексу інфляції - 8528,44 грн., 3% річних за порушення грошового зобов'язання - 897,91 грн., відсотки за користування коштами - 2607,13 грн., моральну шкоду - 5000 грн., витрати у сумі 1106,87 грн..
У жовтні 2005 року ОСОБА_2. звернувся із зустрічним позовом про визнання договору недійсним.
В обґрунтування вимог посилався на те, що він виплатив частинами всю суму боргу, однак це не було оформлено оскільки вони довіряли один одному. Договір фактично був укладений у березні 2002року. Як спосіб платежу були використані валютні цінності у порушення вимог закону, тому відповідно до ст. 48 ЦК України в редакції від 1963 року цей договір є недійсним
Рішенням Жовтневого районного суду м Дніпропетровська від 29 травня 2006 року в позові ОСОБА_1. було відмовлено, а зустрічний позов було задоволено. ОСОБА_2. був зобов'язаний повернути ОСОБА_1. мініфотолабораторію , а ОСОБА_1 зобов'язаний повернути ОСОБА_2. сплачені за цю лабораторію кошти в сумі еквівалентній 6000 доларів США - 30240 грн. .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення за суттю, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам, а прийняте рішення є незаконним, необгрунтованим і несправедливим.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, заявлених позовних вимог, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду в частині задоволення зустрічного позову і в частині відмови про стягнення суми-скасувати, постановивши нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1. і відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2., на підставі п.3,4 ч І ст 30е) ЦПК України. Встановлено судом першої інстанції і це відповідає дійсності, що 20 березня 2001 року сторони уклали між собою договір купівлі-продажу, згідно якогоОСОБА_1 продав належну йому, а ОСОБА_2. купив, мініфотолабораторію " FASTER " 2010 V 5.24, 1993 року випуску, за суму бОООдоларів США. Договір складено в простій письмовій формі. На виконання умов договору ОСОБА_2. сплатив одразу 4700 доларів США, а потім ще 200 доларів США . Останню частину повинен був сплатити у період з 10 -го по 20 травня цього ж року.
Суд першої інстанції приймаючи рішення виходив з того, що ОСОБА_2. сплатив ОСОБА_1. всю суму, взявши до уваги показання свідка ОСОБА_3. Колегія судців вважає, що суд першої інстанції прийшов до такого висновку помилково. Суд не звернув уваги на те, що свідок являється дружиною ОСОБА_2., тобто зацікавленою особою і не поставився до її показань критично . її показання фактично нічим не підтверджуються. Навпаки спростовуються тим, що коли сплачувалася сума еквівалентна 200 доларам США, цей факт був зафіксований на зворотній стороні договору, тобто сторони фіксували сплату грошей . Колегія суддів вважає, що ОСОБА_2. умов договору не виконав в повному обсязі, не сплатив ОСОБА_1. всю суму, а саме суму еквівалентну 1100 доларам США . Тому з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. необхідно стягнути суму 5555 грн., виходячи з курсу НБУ ( 1 долар США-5,05 грн.).
Оскільки спірні правовідносини виникли у 2001 році, вони регулюються нормами ЦК України в редакції 1963 року .
Задовольняючи зустрічний позов суд виходив з того, що сторони уклали договір в порушення Декрету КМУ № 932 від 14 липня 1999 року " Про систему валютного регулювання і валютного контролю ". Однак з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до ст. 60 ЦК України угода не може бути визнана повністю недійсною, якщо не відповідають законові лише її окремі частини і обставини справи свідчать про те, що вона була б укладена і без включення до неї недійсної її частини.
Сторони діяли добровільно, самі зазначили в договорі ціну в іноземній валюті, а саме у доларах США.ОСОБА_1 повністю виконав умови договору і передав мініфотолабораторію. ОСОБА_2. також виконував умови договору і передав ОСОБА_1. суму 4900 доларів США. За вказаних обставин колегія суддів вважає, що здійснення платежу в іноземній валюті не є підставою для визнання угоди недійсною в цілому, оскільки всі інші умови угоди відповідають вимогам діючого законодавства. Крім цього суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зустрічний позов було пред'явлено з пропуском строку позовної давності, не врахував вимог передбачених п. 7 Прикінцевих та перехідних положень діючого ЦК України проте, щодо позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним , право на пред'явлення якого виникло до 01 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. Тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати рішення суду в цій частині і прийняти нове рішення яким в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив ОСОБА_1. в задоволенні позову в частині стягнення суми з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, відсотків за користування коштами, моральної шкоди, оскільки такі вимоги не грунтуються на законі.
Статтею 214 ЦК України в редакції 1963 року передбачені штрафні санкції у разі прострочення боржником грошового зобов'язання, одна ці санкції поширюються на ті випадки, коли розрахунок проводився у національній валюті В даному випадку розрахунок сторонами передбачався і оговорений у іноземній валюті, а саме у доларах США, сума боргу яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1., визначена з урахуванням курсу НБУ на день прийняття рішення колегію суддів
Спірні правовідносини не передбачали право сторін на відшкодування моральної шкоди, не оговорено таке право і в договорі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. необхідно стягнути понесені ним виграти : 1000 грн. по оплаті послуг адвоката ( ас 57 ), по оплаті держмита - 87,0 грн. ( ас.4 ).
Керуючись ст. СТ..ЗОЗ, 307,309,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2006 року в частині задоволення зустрічного позову і в частині відмови про стягнення суми боргу за договором купівлі - продажу скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором купівлі - продажу - 5555 грн., судові витрати у розмірі 1087 грн. .
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним і повернення сторін у первісний стан - відмовити .
В іншій частину рішення суду залишити без змін .