УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. справа № 2а-2743/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Дадим Ю.М. Чередниченко В.Є.

при секретарі судового засідання: Сколишеві О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області

на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого

2011 р.

за позовом Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області в

інтересах Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Дніпропетровської області

до ОСОБА_1

про стягнення незаконно отриманих коштів, -

в с т а н о в и в:

22 лютого 2011 року Новомосковська міжрайонна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Дніпропетровської області звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів .

Ухалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2011 р. адміністративний позов Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Дніпропетровської області було повернуто позивачу

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувану ухвалу та та направити справу для продовження розгляду до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області .

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС) України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи - наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Відповідно до статті 8 Закону україни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України

Таким чином, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття не є суб'єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України.

Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про зайнятість населення», Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з:Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.

Відповідно до ст.15 ЦПК України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства.

Вказані обставини суд першої інстанції не врахував.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області -задовольнити частково.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2011 р. -скасувати.

Справу направити до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у даній справі.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: Чередниченко В.Є.