Справа № 2/0529/1656/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2012 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецьої області

у складі: головуючого судді Халаджи О.В.

при секретарі Афендіковій А.О.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Галкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноармійську справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»(далі за текстом ПАТ «ШУ «Покровське»про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із втратою працездатності на виробництві.

У своєму позові позивач вказав, що він працював на підприємстві ПАТ «ШУ «Покровське». 3 січня 2012 року о 4-й годині внаслідок падіння обладнання його було травмовано на підприємстві під час виконання ним трудових обов'язків.

7 січня 2012 року за фактом травмування позивача на виробництві було складено акт за формою Н-1.

2 квітня 2012 року, згідно висновку МСЕК позивачу було встановлено 60 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності.

2 квітня 2012 року ОСОБА_1 був звільнений з підприємства за станом здоров'я, за ст. 40 п. 2 КЗпП України, оскільки стан його здоров'я не дозволяв йому працювати.

На підставі висновку МСЕК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та втраченого заробітку.

Позивач вважає, що дійсно у зв'язку з травмуванням на підприємстві було пошкоджено його здоров'я і тому відповідач йому повинен відшкодувати моральну шкоду. Спричинену моральну шкоду він пояснює тим, що у віці 41 року він отримав травму на виробництві, що беззворотньо зашкодило його здоров'ю. Втрата працездатності, встановлена МСЄК, складає 60% і йому також встановлена третя група інвалідності, яка виключає його можливість у подальшому працювати за професією, яку він раніше виконував та яка приносила достаток у його родину.

Також вказав, що внаслідок травмування, дійсно отримав моральну шкоду бо тривалий час був змушений лікуватися. В наступний час, змушений постійно проходити курс лікування, приймати ліки, у тому числі ін'єкції та стаціонарне лікування, що порушує його звичайний устрій життя. Він втратив нормальні життєві стосунки зі своїми близькими, оскільки не може виконувати роботу в домі, яка потребує певних зусиль. Все вищенаведене, в зв'язку із травмуванням, викликає у нього фізичні та психічні страждання. Він почуває себе зламаною, хворою, людиною-інвалідом, яка втратила сенс життя. Він має неповнолітнього сина, який потребує батьківської підтримки, в тому числі і матеріальної допомоги, яку він не може йому надавати в тому обсязі, як до травми.

Також, вказує що після травмування він майже нічого не може робити правою рукою, вона в нього була майже повністю одірвана і згодом пришита. Зараз йому приходиться знову вчитися нею писати, тримати різні речі, та виконувати будь-які інші дії, притаманні людині. Та найбільш страшним наслідком травмування виявилися раптові сильні напади головного болю, які почали з ним траплятися вже неодноразово.

Все це разом має вплив на його життя та стосунки із близькими, у нього з'явилося почуття відчаю, тривоги перед майбутнім, труднощі в сімейних стосунках. В даний час практично всі кошти його родини спрямовані на відновлення його здоров'я. Свою моральну шкоду він оцінює в 100 000 гривень та просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позові.

Представник позивача також підтримав вимоги позивача та вважав їх обґрунтованими та доведеними у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала, надала суду заперечення, в яких зазначила, що факт наявності моральної шкоди визначається медико-соціальною експертною комісією. Вказала, що висновком медичних органів, як підставою для відшкодування моральної шкоди, може бути висновок лікаря-психіатра лікувально-профілактичного закладу або лікарсько - консультаціної чи медико - соціальної експертної комісії про стрес, якого зазнав потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви стану потерпілого. При встановленні факту моральної шкоди МСЕК враховує як характер каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, так і залишкову працездатність потерпілого. Але, позивач не представив будь-яких доказів, що підтверджували би його моральні страждання та втрату нормальних життєвих зв'язків. Також, не представив медичних довідок, які б підтверджували перенесення позивачем стресових і других негативних проявів стану його здоров'я. Крім того, вона вважає, що сума, яку просить позивач на відшкодування моральної шкоди значно завищена, та суд, при винесенні рішення, має виходити із засад розумності, виваженості, справедливості та практиці, що склалась в судах Донецької області. Також, вважає що факт порушення самим позивачем вимог законодавства про охорону праці є теж причиною нещасного випадку, тобто є тією особливою обставиною, яка має значення при вирішенні питання про розмір грошового відшкодування. Крім того, вважає, що позивач в матеріальному плані не сильно постраждав, оскільки отримує щомісячні страхові виплати в розмірі близько 7000 грн.

Представник третьої особи -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області -до суду не з,явився, надав до суду заперечення та заяву з проханням розглянути справу без його участі.

У своїх запереченнях представник третьої особи зазначив, що вимоги позивача не визнає, вважає, що позивачем не доведений факт спричинення йому моральної шкоди, оскільки єдиним доказом наявності моральної шкоди є висновок МСЕК, який позивачем до суду не наданий. Просить розглянути справу на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «ШУ «Покровське»у період 17 серпня 2009 року по 02 квітня 2012 року, у якості прохідника підземного п`ятого розряду з повним робочим днем у шахті, про що свідчать записи з його трудової книжки (а.с. 7-8).

3 січня 2012 року внаслідок падіння обладнання позивача було травмовано на підприємстві під час виконання ним трудових обов'язків, у зв'язку із чим 7 січня 2012 року за фактом травмування позивача на виробництві було складено акт за формою Н-1, що підтверджується копією акта форми Н-1 (а.с. 13-14).

Згідно акту форми Н-5 від 7 січня 2012 року причинами з яких стався нещасний випадок на виробництві є порушення організаційного характеру: не виконання посадових обов'язків гірничим майстром ОСОБА_5, який не забезпечив на робочому місці безпечне виконання робіт (відсутність технології строповки редуктора ЛТ-1000; допустив знаходження ОСОБА_1 під час підіймання вантажу у небезпечній зоні); невиконання вимог інструкції з охорони праці ОСОБА_1, який під час підіймання редуктора знаходився в небезпечній зоні. За висновками комісії особами, дії яких так чи інакше призвели до нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 є ОСОБА_5 -старший гірничий майстер та сам ОСОБА_1 (а.с. 15-16)

2 квітня 2012 року, згідно висновку МСЕК позивачу вперше встановлено 60% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, що підтверджується копією довідок МСЕК (а.с. 9).

2 квітня 2012 року ОСОБА_1 був звільнений з підприємства за станом здоров'я за ст. 40 п. 2 КЗпП України, оскільки стан його здоров'я не дозволяв йому працювати, підтверджується копією трудової книжки (а.с. 8).

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ позивачу були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та втраченого заробітку, що підтверджується поясненнями позивача, проти якого не заперечував представник відповідача.

Згідно виписок із історії хвороби та епікризів, доданих до справи, у позивача постійно виникають скарги на головні болі, несистемні головокружіння, періодична нудота, порушення функції правої руки, судороги кінцівок, нестабільність цифр артеріального тиску (а.с. 10-12).

Згідно з отриманим травмуванням позивачу встановлено діагноз: стан після перенесеної травми (ВЧМТ) 03.01.2012 року на виробництві, струс головного мозку у вигляді двосторонньої пірамідальної рефлекторної недостатності, вегетативної дисфункції з кризами симпато-адреналовой направленості, епісиндром з загально судорожними генералізованими пароксизмами, помірно вираженого вестибуло-атактического синдрома (а.с. 10-12)

Відповідно до рішенння Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 8 жовтня 2008 року Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року № 2272-ІІІ Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23.03.2007 року № 717-V (п.1, абз.3 п.5, п.9, абз.3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 2371 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно актів Н-1 та Н-5 від 07.01.2012 року, саме у період роботи на підприємстві відповідача ПАТ «ШУ «Покровське»позивач отримав вищевказане травмування, а тому саме у останнього виникає обов'язок відшкодовувати моральну шкоду позивачу.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача та представника третьої особи, що тільки висновком МСЕК може бути підтверджено наявність у потерпілого моральної шкоди, оскільки питання про вирішення наявності моральної шкоди та її розміру можливо вирішити у судовому порядку. Крім того, суд критично відноситься до доводів представника відповідача щодо матеріального стану позивачу на теперішній час. В даний момент позивач отримує тільки 60% свого колишнього доходу, до того ж значною мірою погіршився стан його здоров`я, на що також необхідні чималі витрати.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до ст.237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

В судовому засіданні встановлено, що позивач при виконанні трудових обов'язків отримав дуже важку травму з незворотніми наслідками та став інвалідом у віці 41 року, був звільнений з підприємства за станом здоров'я, що суттєво вплинуло на його життя та життя його сім,ї. Окрім того, позивач зазнав та продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю та страждань, у зв'язку із чим змушений довго тривало лікуватись, що також впливає на якість його життя.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступеню фізичних і душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст.23 Цивільного кодексу України.

Страждання позивача викликають певні зміни у його житті. Позивач почуває себе втраченим для суспільства та родини людиною, його фізичний та моральний стан не дозволяє відчувати себе повноцінною людиною. Періодичні дуже сильні напади головного болю, слабкість, не дають йому можливості почувати себе повноцінною людиною, заважають спілкуванню з родиною, він не може зміритися з цим, постійні думки про це не дають йому спокій, який йому потрібен для одужання. Тривале лікування позначилося на його загальному стані, він постійно пригнічений через те, що можливості лікування і відновлення здоров'я практично немає, відносини його погіршилися, він став інвалідом, позбавлений можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов'язки по дому, усі турботи по будинку лягли на дружину, що повинна здійснювати догляд за ним та сином.

Але основними доводами, на які посилається суд при визначенні розміру моральної шкоди, є самі обставини травмування за яких потерпілому було відірвано праву руку, та як він пояснював у судовому засіданні, її відшукали на місці травмування на пришили майстерні хірурги, однак до цього часу повноцінно права рука не функціонує. До того ж позивач став інвалідом у віці 41 року, має неповнолітнього сина, на підтримку якого необхідно ще тривалий час та багато сил, а за станом здоров'я він вже не може виконувати певну роботу та бути енергійним, а по-друге, це періодичні сильні головні болі, які з'явилися у відповідача після перенесеної ним травми, які є дуже небезпечними для життя та сприймаються досить боляче для травмованого та його родини.

Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, вини самого потерпілого, яка визначена у розмірі 15%, а також важкості травмування та його наслідків, вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 28 000 гривень. Моральна шкода у розмірі 100 000 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача судом вважається перебільшеною.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача. Так, суд вважає, що з відповідача на користь на держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 280 гривень.

На підставі ст.ст.23 , 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 3-6, 10, 11, 57, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» з рахунку № 26008980102771 в Донбасській філії ВАТ «Кредитпромбанк»м. Красноармійска, МФО 335593, код ЄДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, яка пов`язана із отриманим професійним захворюванням, 28 000 (двадцять вісім тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір у розмірі 280 гривень (двісті вісімдесят).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: