УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів :

Вотьканича Ф.А. (головуючий), Животова г.о. та дідика В.М.,

з участю прокурора Сливича п.м.,

потерпілої ОСОБА_2,

та її представника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши 18 жовтня 2006 року у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді апеляцію потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 серпня 2006 року про залишення без задоволення скарги представника зазначеної потерпілої - адвоката ОСОБА_1 на постанову начальника відділення з розслідування ДТП СУ УМВС України в Закарпатській області від 10 лютого 2006 року про закриття кримінальної справи порушеної за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.286 кк України за фактом ДТП, яка сталась З липня 2005 року і внаслідок якої спричинено смерть пішоходу - малолітній ОСОБА_3,

встановив:

Постановою старшого слідчого св Ужгородського мв УМВС України в Закарпатській області від 11 липня 2005 року порушено кримінальну справу за фактом ДТП, яка сталась 3 липня 2005 року, приблизно о 19 годині 15 хвилин, на об'їзній дорозі м.Ужгорода, під час якої автомобіль ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_4, рухаючись в напрямку вул.тімерязєва та коньячного заводу, неподалік будинку № 10 на вул.Оноківськіи в м.Ужгороді наїхав на малолітню ОСОБА_3, яка перебігала дорогу зліва направо по руху зазначеного транспортного засобу, від заподіяних тілесних ушкоджень потерпіла померла в лікарні б липня 2005 року.постановою органу досудового слідства від 10 лютого 2006 року кримінальну справу закрито у відповідності до вимог п.2 ст.6 кпк України за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину, оскільки дтп сталась внаслідок того, що потерпіла перебігала дорогу у невстановленому місці, а у водія ВАЗу з моменту виникнення небезпеки для руху не було технічної можливості уникнути наїзду на дівчинку.На це рішення представник потерпілої ОСОБА_2 - матері ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 подав до місцевого суду скаргу, яка залишена без задоволення,  оскільки суд першої  інстанції  визнав  висновки викладені  в

Справа № 11-666. категорія: ч.2 ст.286 КК України Головуючий у .першій інстанції: Ференц A.M. Доповідач: Животов Г.О.

оскарженій постанові  органу досудового слідства такими,  що відповідають фактичним обставинам справи.в апеляції потерпілої порушується питання про скасування постанов судді та органу досудового слідства як таких, що не відповідають фактичним обставинам, та направлення справи прокурору для відновлення слідства.

Заслухавши доповідь судді, промови потерпілої ОСОБА_2 і її представника - адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію, та прокурора, який просив залишити оскаржені постанови без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, суд визнає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.для розв'язання питання про наявність у водія ваз-2109 технічної можливості уникнути наїзду на пішохода вирішальне значення має встановлення моменту виникнення небезпеки для руху зазначеного автомобіля, яку водій об'єктивно був спроможний виявити.цей момент слідчий не встановив і в постанові про закриття справи не зазначив, отже висновок про відсутність технічної можливості уникнути наїзду на пішохода є передчасним, тобто таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

З показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вбачається, що дорогу перебігала не одна потерпіла, а дві дівчинки, причому першою почала бігти та, яка уникла зіткнення з автомобілем. Отже, небезпека для руху автомобіля ВАЗ-2109 виникла не з моменту, коли почала бігти ОСОБА_3, як помилково визнав судово-автотехнічний експерт, а з моменту початку руху першої дівчинки - ОСОБА_7, якщо не буде з'ясовано інше.

Зважаючи на зазначене, слідчому необхідно встановити, в тому числі і шляхом проведення відтворення обстановки і обставин події, часовий інтервал між початком руху першої та другої дівчинки і врахувати його при визначенні моменту виникнення небезпеки для руху автомобіля.в показаннях вищезазначених свідків є суперечності в частині визначення місця з якого почали перетинати дорогу дівчата: з узбіччя чи з середини, ця суперчність не усунута, оцінка показанням свідків в зазначеній частинині не дана.

Для усунення цієї неповноти досудового слідства необхідно не тільки більш ретельно допитати очевидців події, але й провести відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_7 Для отримання достовірних даних цю слідчу дію слід провести в присутності педагога, а при необхідності - лікаря та батьків неповнолітнього свідка у відповідності до вимог ст.168 кпк України.Усі відтворення обстановки та обставин події проведені слідчим неповно, оскільки він не тільки не встановив, але й не намагався встановити відстань від дітей, які знаходились на узбіччі чи на середині дороги, до автомобіля ВАЗ-2109 в момент, коли водій цього транспортного засобу був спроможний виявити цих дітей, між тим саме з цього моменту, за відповідних обставин, а не з моменту початку руху дітей, слід обчислювати час виникнення небезпеки на дорозі.

Слідчий, шляхом відтворення обстановки та обставин подіті, не намагався встановити і не встановив відстань між автомобілем ВАЗ-2109 та дітьми на момент початку останніми руху.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ствердили, що дівчата неодноразово перебігали дорогу то в одному то в іншому напрямку, внаслідок чого інші водії, зокрема - ОСОБА_8, значно зменшили швидкість руху і уникли зіткнення з дітьми. Такі дії водія ОСОБА_8 відповідають вимогам пунктів 1.7 та 12.3 ПДР, а вказані ним та ОСОБА_7 обставини слід було врахувати для визначення моменту виникнення небезпеки для руху автомобіля ВАЗ-2109, зважаючи на викладене в п.1.10 ПДР значення терміну "небезпека для руху-".

Окрім того, слідчий не врахував, що п.12.3 ПДР зобов'язує водія у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку він об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів або для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, можливість застосування ОСОБА_4 останнього заходу - об'їзду, слідчим навіть не досліджувалась, відповідні експертизи не провадились, висновки в цій частині не зроблені.

Не з'ясував орган досудового слідства і те, чи відповідала швидкість руху автомобіля ВАЗ-2109 вимогам п.12.1 ПДР, а саме: чи урахував ОСОБА_4, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, зокрема - довжину гальмівного шляху автомобіля при швидкості 60 км. на годину за наявності на узбіччі дітей, які бавились перебігаючи дорогу тощо.

Свідок ОСОБА_5 показав, що автомобіль ВАЗ-2109 залишив гальмівний шлях довжиною приблизно 2 м. За таких обставин слідчий повинен був провести відтворення обстановки і обставин події, уточнити довжину гальмівного шляху та призначити відповідну експертизу для встановлення швидкості руху автомобіля під керуванням ОСОБА_4, але не зробив цього, чим допустив істотну неповноту слідства.

Поза увагою та оцінкою органу досудового слідства залишилось і те, що наїзд на дитину стався на пішохідному переході позначеному відповідним дорожним знаком. Зважаючи на зазначене висновок слідчого про те, що дівчинка перебігала дорогу у невстановленому місці, не відповідає фактичним обставинам справи.

Отже, постанова слідчого про закриття кримінальної справи є незаконною, та такою, що підлягає скасуванню.

Оскільки суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначену неповноту досудового слідства, його рішення також підлягає скасуванню внаслідок невідповідності викладених в ньому висновків фактичним обставинам справи.

Справа підлягає направленню прокуророві для відновлення слідства під час якого слід усунути всі недоліки, неправильність, однобічність та неповноту досудового слідства зазначені в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, та в залежності від встановленого ухвалити законне й обгрунтоване рішення.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст.ст.365, 366 та 382 кпк України, апеляційний суд

Ухвалив:

Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 серпня 2006 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_1, та постанову начальника відділення з розслідування дтп СУ УМВС України в Закарпатській області від 10 лютого 2006 року про закриття кримінальної справи порушеної за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України за фактом ДТП, яка сталась 3 липня 2005 року і внаслідок якої спричинено смерть пішоходу -малолітній ОСОБА_3

Направити вищезазначену кримінальну справу прокурору Закарпатської області для відновлення слідства.