У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 серпня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді Мельника Ю.М.
суддів : Ковалевича С.П. , Григоренка М.П.
секретаря судового засідання Пиляй І.С.
представника позивача Синько А.В.
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компаннія "Юнівес" та ОСОБА_3 на рішення Рівненського районного суду від 29 травня 2012 року в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства " Страхова компаннія "Юнівес" до ОСОБА_3 про стягнення коштів
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2011 року ПАТ "Страхова компанія "Юнівес" звернулася до суду із позовом , а в травні 2012 року уточнила його й просила стягнути із ОСОБА_3 59 729 грн. 13 коп.( а.с. 3-5, 116-117).
Вимоги обгрунтовувало тим , що 25 липня 2010 року з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем "RENAULT-TRAFIK" р.н. НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода , під час якої було пошкоджено автомобіль "АUDI А6 " р.н. НОМЕР_2 , що належав Державному підприємству "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" ( далі по тексту ДП НВКГ "Зоря"- "Машпроект") і був застрахований ВАТ "Страхова компанія "Юнівес" (перейменовано у ПАТ "Страхова компанія "Юнівес") за договором добровільного страхування наземного транспорту.
ПАТ "Страхова компанія "Юнівес" виплатила ДП НВКГ "Зоря"- "Машпроект" 84729 грн. 13 коп. страхового відшкодування. Оскільки САТ "Остра" , як страховик за договором обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності автомобіля "RENAULT-TRAFIK" р.н. НОМЕР_1 , виплатило позивачеві 24990 грн. , то на підставі ст. 993 та 1191 ЦК України ПАТ "Страхова компанія "Юнівес" просило стягнути із особи , яка заподіяла шкоду - ОСОБА_3, 59729 грн 13 коп.( 84729 грн.13 коп. - 24990 грн.).
Рішенням Рівненського районного суду від 29 травня 2012 року позовні вимоги ПАТ "Страхова компанія "Юнівес" задоволено частково - стягнуто із ОСОБА_3 25 667 грн. 06 коп. та вирішено питання про розподіл судових витрат.
ПАТ "Страхова компанія "Юнівес" не погодилося із таким рішенням місцевого суду і в апеляційній скарзі вказувало, що суд першої інстанції всупереч нормам матеріального права зменшив суму відшкодування , помилково прийшовши до висновку , що сума фізичного зносу транспортного засобу та франшиза відшкодуванню не підлягає.
Із цих підстав просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на рішення місцевого суду вказував , що суд
справа № 2/1716/332/2012 головуючий в суді 1 інст. Штогун О.С.
провадження № 22-ц 1790/1424/2012 суддя-доповідач суду апел. інст. Мельник Ю.М. безпідставно прийняв до уваги акт виконаних робіт від 15 вересня 2009 року , накладну № 153 від 5 серпня 2010 року , рахунок № 153 від 29 липня 2010 року , рахунок № 578 від 17 серпня 2010 року , накладну № 578 від 31 серпня 2010 року та рахунок № 17 від 17 серпня 2010 року , оскільки в цих документах не міститься інформація про те, якого автомобіля вони стосуються. Окрім того , суд безпідставно прийняв до уваги висновок експерта № 169/08-2010 від 11 серпня 2010 року , оскільки в ньому відсутні відомості про фактичний розмір шкоди завданої потерпілому а також не врахував , що експертна оцінка була проведена з порушенням вимог законодавства а висновок експерта суперечить доказам, які містяться в справі.
Звертаючи увагу на вказане , ОСОБА_3 просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ "Страхова компанія "Юнівес" , давши пояснення в межах доводів своєї апеляційної скарги, просила її задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 просила відхилити.
Представник відповідача вказував на незаконність рішення місцевого суду і просив скаргу відповідача задовольнити в повному обсязі , а апеляційну скаргу позивача - відхилити.
За результатами розгляду апеляційних скарг колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку , що апеляційні скарги ПАТ "Страхова компанія "Юнівес" та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з таких підстав.
Задовольняючи позов , місцевий суд прийшов до вірного висновку , що відповідач зобов"язаний сплатити позивачеві кошти в розмірі реальних збитків без урахування фізичного зносу транспортного засобу.
Із матеріалів справи вбачається і це вірно встановлено судом першої інстанції , що 25 липня 2010 року на автодорозі Херсон-Джанкой ОСОБА_3, керуючи автомобілем "RENAULT-TRAFIK" р.н. НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху , не врахував дистанцію, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "AUDI A6" р.н. НОМЕР_2, що належить ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект". В результаті зіткнення транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Постановою Рівненського районного суду від 5 листопада 2010 року ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні правопорушення , передбаченого ст. 124 КпАП України , однак провадження в адміністративній справі було закрито у зв"язку із закінченням строків притягнення особи до відповідальності.( а.с. 35 - зворот).
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов"язкові для суду , що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду , з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Виходячи із вказаного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку , що дорожньо - транспортна пригода мала місце внаслідок винних дій ОСОБА_3
Звіт експерта від 11 серпня 2010 року № 169/08-2010 вказує на те, що в результаті ДТП володільцю автомобіля "AUDI A 6" р.н. НОМЕР_2 було завдано матеріальну шкоду в розмірі 52807 грн. 93 коп. При цьому експертом було враховано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля , який становив 0.53. ( а.с. 12-16)
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода , завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою , яка на відповідній правовій підставі ( право власності , інше речове право , договір підряду , оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом , іншим об"єктом , використання , зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу, яка завдала шкоди майну , відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків , що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що для визначення розміру збитків визначальною є реальна вартість втраченого майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати , яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі , а також втрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).
Згідно п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів , затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 ( з послідуючими змінами ) вартість матеріального збитку ( реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат , яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат , яких зазнає чи може зазнати власник для порушення свого порушеного права користування транспортним засобом ( втрати товарної цінності).
Зазначене свідчить , що ОСОБА_3 був зобов"язаний відшкодувати Державному підприємству "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" заподіяну ним шкоду в розмірі 52 807 грн. 93 коп.
Матеріали справи та пояснення сторін свідчать про те, що згідно з полісом № ВЕ/4468923 обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам під час ДТП за участю автомобіля "RENAULT-TRAFIK" р.н. НОМЕР_1, застрахована САТ "Остра". ( а.с. 29, 42).
Сторони в судовому засіданні апеляційного суду визнали , що САТ "Остра" виплатила на користь ПАТ "Страхова компанія "Юнівес" згідно страхового полісу № ВЕ/4468923 в межах ліміту відповідальності 24990 грн. ( 25500 грн. - 510 грн. франшизи).
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність , у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).
Таким чином , після сплати САТ "Остра" страхового відшкодування ОСОБА_3 був зобов"язаний відшкодувати ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект" 27 817 грн. 93 коп.(52807 грн. 93 коп. - 24990 грн).
Судом першої інстанції також вірно встановлено, що 24 червня 2010 року ВАТ "Страхова компанія "Юнівес" уклала з ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект" договір добровільного страхування наземного транспорту за програмою "Економ". Відповідно до цього договору та додатку № 1 до цього договору був застрахований автомобіль "AUDI A6" р.н. НОМЕР_2 , при цьому умовою виплати страхового відшкодування в разі настання страхового випадку було врахування експлуатаційного зносу ( а.с. 6).
23 липня 2010 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору добровільного страхування наземного транспорту від 24 червня 2010 року , якою було передбачено, що експлуатаційний знос автомобіля "AUDI A6" р.н. НОМЕР_2 при визначенні розміру страхового відшкодування врахуванню не підлягав . ( а.с. 10-11).
Після настання страхового випадку страхова компанія згідно страхового акту № ПРС-0336 від 26 жовтня 2010 року нарахувала страхову виплату в розмірі 84719 грн. 13 коп. ( а.с. 26-зворот) і перерахувала вказану суму позивачеві 29 жовтня 2010 року ( а.с. 41).
Зазначена сума була обрахована товариством без урахування експлуатаційного зносу.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика , який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування , у межах фактичних витрат переходить право вимоги , яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування , має до особи , відповідальної за завдані збитки.
Отже, відповідно до ст. 993 ЦК України до Товариства з моменту виплати суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект" мав до ОСОБА_3, як до особи, відповідальної за завдані ним збитки.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ( в редакції на час настання страхового випадку) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Із урахуванням зазначеного , суд першої інстанції правомірно стягнув із відповідача на користь позивача суму 25 667 грн. 06 коп., яка становила різницю між вартістю відновлювального ремонту (з урахуванням фізичного зносу) та страховим відшкодуванням , яке здійснило САТ "Остра" і франшизою за договором добровільного страхування наземного транспорту.(52807 грн. 93 коп. - 24990 грн. - 2150 грн. 87 коп. =25667 грн. 06 коп.)
Враховуючи вказане колегія суддів прийшла до висновку , що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції і підстав для задоволення цієї апеляційної скарги не вбачає.
Одночасно колегія суддів вважає безпідставними і доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про неналежність доказів , якими суд обгрунтував свої висновки в рішенні, оскільки судом першої інстанції висновки про розмір збитків були обгрунтовані звітом експерта , який відповідачем оспорений не був.
Доводи відповідача про невідповідність звіту експерта вимогам законодавства та обставинам справи не спростовують цього звіту , оскільки відповідач не надав іншого звіту експерта про розмір збитків та не довів , що на час проведення оцінки автомобіля експертом, зазначені в звіті пошкодження автомобіля були відсутні.
За таких обставин суд першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України ухвалив рішення в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів , які були подані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що рішення місцевого суду було ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційних скарг сторін не спростовують висновків суду першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити, а рішення суду - залишити без зміни.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307 , ст.308 , ст. 316-317 ЦПК України , колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства " Страхова компаннія "Юнівес" та ОСОБА_3 відхилити , а рішення Рівненського районного суду від 29 травня 2012 року- залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення , проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання законної сили ухвали суду.
Головуючий :
Судді :