Справа № Провадження №22-ц-3757/12 22-ц/1090/4785/12 Головуючий у І інстанціїДенисенко Н.О.

Категорія44Доповідач у 2 інстанції Іванова

01.08.2012

УХВАЛА

Іменем України

26 липня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Савченка С.І.,

суддів - Іванової І.В., Фінагєєва В.О.,

при секретарі - Мироненко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 15 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -Відділ Держкомзему у Згурівському районі Київської області, Великокрупільська сільська рада Згурівського району Київської області про визнання незаконним рішення та скасування державним актів на право власності на земельні ділянки, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, уточнивши його під час розгляду справи, посилаючись на те, що він є власником жилого будинку по АДРЕСА_1 Рішенням Великокрупільської сільської ради Згурівського району Київської області від 14 лютого 1996 року йому передана у приватну власність земельна ділянка загальною площею 0.84 га, в тому числі, для будівництва та обслуговування жилого будинку - 0,12 га.

Рішенням сесії Великокрупільської сільської ради Згурівського району Київської області від 11 грудня 2007 року була затверджена технічна документація на зазначену земельну ділянку, якою були остаточно визначені розміри та площі земельних ділянок. 14 листопада 2008 року він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1043 га та виявив, що під час виготовлення технічної документації була допущена помилка, а саме площа земельної ділянки зазначена 0,1043 га замість 0,12 га. Суміжним землекористувачем до 07 вересня 2006 року була ОСОБА_4, якій рішенням сільської ради від 20 липня 2006 року було безкоштовно передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,1370 га.

Далі позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 07 вересня 2006 року придбав у ОСОБА_4 вказану земельну ділянку площею 0,1370 га і отримав державний акт на право власності на цю земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,1370 га. По межі між їхніми земельними ділянками була встановлена металева сітка, яка на початку листопада 2008 року була відповідачем переміщена, тому вважає що останній самовільно змінив межі спірних земельних ділянок.

.

В зв'язку із викладеними обставинами, позивач просив частково скасувати рішення сесії Великокрупільської сільської ради Згурівського району Київської області 11 грудня 2007 року в частині затвердження технічної документації з видачі йому державного акту на право приватної власності на землю, скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1043 га, виданий на його ім'я, скасувати державний акт, виданий на ім'я ОСОБА_3 та скасувати рішення Великокрупільської сільської ради від 20 липня 2006 року «Про затвердження технічної документації з видачі громадянам державних актів на право приватної власності на землю в с. В.Крупіль Згурівського району»та визначити межі земельної ділянки, яка була встановлена на час придбання ним житлового будинку.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 15 травня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги послався на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Вважає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд неправомірно застосував вимоги ст. 257 ЦК України, оскільки дане правопорушення є триваючим. Суд незаконно відхилив, як неналежні докази ситуаційну схему розміщення земельних ділянок складену 26 лютого 2012 року земельною комісією Великокрупільської сільської ради у складі сільського голови та землевпорядника та безпідставно відмовив в задоволенні клопотання позивача про проведення інвентаризації земельних ділянок.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачем не доведено, що відповідач порушив права позивача у сфері земельних відносин, та що спірні рішення та державні акти видані з порушенням вимог закону.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 28 вересня 1993 року позивач купив жилий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 (а.с.45-46).

Згідно з рішенням Великокрупільської сільської ради Згурівського району Київської області від 14 лютого 1996 року позивачу безкоштовно передана у приватну власність земельна ділянка загальною площею 0,84 га, в тому числі, для будівництва та обслуговування жилого будинку - 0,12 га (а.с.40-43).

Рішенням сесії Великокрупільської сільської ради Згурівського району Київської області від 11 грудня 2007 року затверджена технічна документація з видачі громадянам державних актів на право приватної власності на землю, якою ОСОБА_2 остаточно було визначено земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,1043 га (а.с.44-45).

14 листопада 2008 року позивач отримав Державний акт серії ЯЖ № 205071 на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,1043 га (а.с.8).

Суміжним землекористувачем позивача до 7 вересня 2006 року була ОСОБА_4, якій рішенням Великокрупільської сільської ради Згурівського району Київської області від 20 липня 2006 року було безкоштовно передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,1370 га (а.с.86-87).

Позивач та ОСОБА_4 погодили між собою межі земельних ділянок при їх винесенні в натурі та остаточному визначенні їх розмірів, площі та конфігурації, які зазначені в Державних актах.

В подальшому відповідач ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 7 вересня 2006 року придбав у ОСОБА_4 земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку загальною площею 0,1370 га, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с.49). На підставі цього договору відповідачу ОСОБА_3 було видано Державний акт серії ЯЕ № 593976 на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,1370 га (а.с.47).

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, судом встановлено, що згідно із спірними державними актами на право власності на земельні ділянки, що належать сторонам у справі, конфігурація та розміри суміжних меж земельних ділянок повністю співпадають між собою.

Відповідно до ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 11 даного Кодексу суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Колегія суддів вважає, що позивач не надав об'єктивних доказів про порушення його прав з боку відповідача, а тому немає підстав для задоволення його позову у межах заявлених ним вимог.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи та дослідив надані докази, виніс законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 15 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :