РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22  серпня  2006 року  колегія  суддів  судової палати  у  цивільних  справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді:                             Любобратцевої Н.І.

Суддів:                                                Данила Н.М.

Чистякової Т.І.

При секретарі:  Войциховської Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 15 грудня 2005року,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожно - транспортної події, стверджуючи, що 28 січня 2005 року з вини відповідача, який управляв автомобілем ВАЗ 2103 державний номер НОМЕР_1, відбулося ДТП, у результаті чого йому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Відповідача постановою Красногвардійського районного суду від 13 липня 2005 року було визнано винним у здійсненні злочину, передбаченого ст. 286 КК України. З вини відповідача він став інвалідом, але відповідач на лікування, що тривало більше семи місяців матеріально не допоміг. Йому були зроблені дві важкі операції, і має бути ще третя , але потрібні гроші, яких у нього вже немає. Крім того, йому заподіяна моральна шкода, оскільки він постійно відчуває головний біль, почуває себе калікою. Просив стягнути з відповідача 4892 грн. 04 коп., витрачені на лікування та 50000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, підтвердив свою вину в скоєнні ДТП, але зазначив, що це сталося по необережності. Після ДТП він сам лікувався, крім того має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину. Просив зменшити розмір відшкодування на користь позивача.

Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 15 грудня 2005року позов задоволений частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4503грн 41 коп, у відшкодування моральної шкоди - 5000грн, за надання юридичної допомоги 200грн.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду змінити, задовольнивши його вимоги в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта та відповідача, колегія судців вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.

Справа № 22-3436\2006р Головуючий в першій інстанції: суддя Дегтярьова В.Ю.

Доповідач: суддя Чистякова Т.І.

-2-

Відповідно до ч. 4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, передбачених ст.. 1166, 1167 ЦК України, заподіяна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до ст.. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Із матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2005 року сталася ДТП з участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в результаті якої пасажирові автомобіля Опель Омега, яким керував ОСОБА_3 - ОСОБА_1 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Постановою Красногвардійського районного суду АР Крим від 13 липня 2005 року відповідача було визнано винним у здійсненні злочину, передбаченого ст. 286 КК України. Свою вину в здійсненні злочину відповідач визнав повністю і був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005року.

Згідно з ч.З ст.Ю ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст.П ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Задовольняючи частково позов про стягнення матеріальної шкоди, суд виходив із принципів належності та допустимості доказів по справі. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають законодавству та обставинам справи. Наданими доказами безспірно підтверджено матеріальну шкоду, завдану позивачу винними діями відповідача, в розмірі 4503грн.41 коп., яку суд і стягнув на користь позивача.

Суд правильно не взяв до уваги довідку про те, що мати позивача заплатила за проживання на квартирі 250 грн, оскільки це не є витратами позивача. Також правильно відмовлено в стягненні благодійних внесків на суму 190грн, оскільки це добровільні пожертвування на користь лікарні.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивач вказує, що йому діями відповідача була спричинена моральна шкода, яка виразилася в фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок ДТП, в результаті чого він став інвалідом другої групи у віці 21 рік і потребує тривалого лікування. Крім того, порушені його нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження навчання, порушені стосунки з оточуючими людьми.

З урахуванням обставин справи, вимог розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що  суму моральної шкоди слід збільшити до 8000 гривен.

-3-Відповідно до ст..84, 88 ЦПК України колегія суддів вважає, що судові витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі 300грн.

Відповідно до п. З, 4 ст.. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія

судців,

ВИРІШИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2005року змінити. Збільшити суму моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 до 8000грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 300грн. В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37грн 50 коп.

Рішення    може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.

Судді -    Любобратцева Н.І.         Данила Н.М.     Чистякова Т.І.