АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/1726/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 2 Позарецька С.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л.В.

суддівПальонного В.С., Карпенко О.В.

при секретаріМакарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго», ОСОБА_6, виконавчого комітету Черкаської міської ради, Комунального підприємства «Черкасиінвестбуд», треті особи: Комунальне підприємство «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради, Відділ у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області про захист права власності, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення, визнання незаконним та скасування рішення про видачу ордеру, визнання недійсним ордера, відшкодування матеріальної і моральної шкоди ,-

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

< Текст >

в с т а н о в и л а :

04.04.2011 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго», ОСОБА_6, виконавчого комітету Черкаської міської ради, Комунального підприємства «Черкасиінвестбуд», треті особи: Комунальне підприємство «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради, Відділ у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області про захист права власності, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення, визнання незаконним та скасування рішення про видачу ордеру, визнання недійсним ордера, відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Позивач в обґрунтування вимог посилається на те, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 05.11.2010 року за ним визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка була збудована на його приватні кошти на підставі договору № 162 від 22.07.1996 року, укладеного між ним та ДКП «Черкасиінвестбуд». Вказаним судовим рішенням також визнано незаконним рішення виконкому Черкаської міськради № 207 від 20.02.2009 року про включення даної квартири до числа службових, на підставі якого його квартира була надана в якості службового житла відповідача КП «Черкаситеплокомуненерго» головному інженеру вказаного підприємства - ОСОБА_8 Право власності на дану квартиру позивачем зареєстровано в КП ЧООБТІ 26.02.2011 року. Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_6 не мав законних прав на службове приміщення, а відповідачі з 26.02.2009 року використовують його приватну власність всупереч вимогам закону. На думку позивача, ордер на вселення в квартиру ОСОБА_8 отримав незаконним шляхом, добровільно звільнити квартиру не погоджується.

Позивач посилається, що порушенням його права власності на квартиру з боку відповідачів, йому завдало матеріальної шкоди в розмірі 172801,20 грн., а саме: неодержані доходи в сумі 39000 грн., які б він мав би отримати; збитки на суму 33000 грн. в сфері підприємницької діяльності по здійсненню адвокатської практики та збитки, завдані йому після несанкціонованого проникнення у квартиру в сумі 100801,20 грн. Крім того, позивач вважає, що йому завдана моральна шкода, яку він оцінив в розмірі 100000 грн., внаслідок порушення відповідачами його прав на квартиру у нього відбувся розлад звичайного ритму життя, втрачено нормальний сон, він перестав нормально харчуватись, його постійно хвилювали підвищений тиск, головні болі, відчуття тривоги, як реакція на стресову ситуацію, у сімейному житті виникла напруга, часто виникали сварки. В зв'язку з цим, просив суд в порядку захисту права приватної власності витребувати квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння вказаною квартирою у КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» та ОСОБА_6 та передати її власнику; визнати недійсним ордер № 071398 серії А від 02.03.2009 року на вселення ОСОБА_6 - працівника КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» як в службове житло; визнати недійсним договір найму; виселити ОСОБА_6 та членів його сім'ї, якщо такі є, без надання іншого житла; скасувати акт державної реєстрації місця проживання ОСОБА_6 та членів його сім'ї, якщо такі є, у відділі в справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Придніпровського РВ м. Черкаси УМВС України; стягнути солідарно з ОСОБА_6 та КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» матеріальну шкоду в сумі 172801 грн. 20 коп., моральну шкоду в розмірі 100000 грн. та витрати на правову допомогу.

13.10.2011 року позивачем подано позовну заяву зі змінами, уточненнями та доповненнями в новій редакції. Співвідповідачами визначено: КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», ОСОБА_6, виконавчий комітет Черкаської міськради, ДКП «Черкасиінвестбуд», треті особи: КП «СУБ «Митниця», відділ в справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Придніпровського РВ м. Черкаси УМВС України по Черкаській області. За даними вимогами додав та зазначив, що відбулось протиправне захоплення належної йому на праві власності квартири представниками юридичних осіб -відповідачів по справі. При цьому, квартира вибула з його законного володіння, що ним виявлено 26.02.2009 року при відвідуванні квартири. Зацікавлені особи, з використанням службового становища та зловживаючи ним, від імені юридичних осіб, державних комунальних підприємств, здійснили легалізацію протиправного заволодіння викраденою у нього квартирою, з використанням незаконного рішення Черкаської міськради № 207 від 20.02.2009 року про включення квартири до числа службових, в яку в послідуючому вселився ОСОБА_6 за ордером від 27.02.2009 року, який не мав на це права. Просив суд в порядку захисту права приватної власності витребувати квартиру з чужого незаконного володіння квартирою у КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» та у ОСОБА_6 та передати квартиру йому; визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Черкаської міськради № 237 від 27.02.2009 року «Про видачу ордеру ОСОБА_6 на вселення в квартиру АДРЕСА_1»; визнати недійсним ордер № 071398 серії А від 27.02.2009 року на вселення ОСОБА_6 як в службове житло; розірвати договір найму на користування квартирою, як службовою КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», з наймачем житла - ОСОБА_6; виселити ОСОБА_6 та членів його сім'ї, якщо такі є, з квартири АДРЕСА_1, як службового житла без надання іншого житла; скасувати акт державної реєстрації місця проживання ОСОБА_6 та членів його сім'ї, якщо такі є, у відділі у справах громадянства, на житловій площі квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_6, КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», ДКТ «Черкасиінвестбуд», виконкому Черкаської міської ради солідарно матеріальну шкоду в сумі 181801 грн. 20 коп., моральну шкоду в сумі 100000 грн. та витрати на правову допомогу. Судові витрати просив покласти на відповідачів.

16.03.2012 року в судовому засіданні ОСОБА_7 подав заяву про уточнення окремих позовних вимог позовної заяви із змінами, уточненнями та доповненнями від 16.03.2012 року, в яких просив: в порядку захисту права власності, витребувати у відповідачів КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» та ОСОБА_6 з чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_1; визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Черкаської міської ради № 237 від 27.02.2009 року «Про видачу ордеру ОСОБА_6 на вселення в квартиру АДРЕСА_1»; визнати недійсним ордер № 071398 серії А від 27.02.2009 року на вселення ОСОБА_6; виселити ОСОБА_6, без надання іншого житла; відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок відповідача ОСОБА_8, в якості грошової компенсації за безоплатне користування квартирою в сумі 54000 грн.; відшкодувати солідарно з ОСОБА_6, КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», КП «Черкасиінвестбуд» та з ВК Черкаської міської ради матеріальні збитки в сумі 133801 грн. 20 коп. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.; відшкодувати з ОСОБА_8 5000 грн. моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_6, КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», ДКП «Черкасиінвестбуд» та виконкому міськради витрат на правову допомогу в сумі 19000 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково.

Усунено перешкоди у здійсненні ОСОБА_7 права власності, шляхом витребування майна - квартири АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_6 та виселення його з даної квартири без надання іншого житла.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 237 від 27.02.2009 року «Про надання квартири АДРЕСА_1 як службової» ОСОБА_6.

Визнано недійсним ордер на житлове приміщення № 071398 серії А від 27.02.2009 року на право зайняття ОСОБА_6 жилого приміщення, що за адресою: АДРЕСА_1.

В решті частини позову відмовлено.

Вирішено питання судових витрат, стягнуто з відповідачів на корить позивача 37 грн. судових витрат, 600 грн. за правову допомогу, стягнуто з відповідачів на користь держави судовий збір в сумі 8грн. 50 коп. та повернуто ОСОБА_7 83 грн зайво сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку, направивши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду підлягає скасуванню, так як неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким позивачу відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення, прийшовши до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Ухвалюючи рішення, та частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції вважав їх доведеними та дійшов висновку, що рішення виконкому Черкаської міськради № 237 від 27.02.2009 року щодо надання квартири АДРЕСА_1, як службової ОСОБА_6, - необхідно визнати незаконним та скасувати, оскільки воно порушує поновлене право власності ОСОБА_7 на зазначену квартиру АДРЕСА_1, тому підлягає задоволенню і вимога щодо визнання недійсним ордеру № 071398 серії А від 27.02.2009 року, оскільки порушує права позивача володіти, користуватися та розпоряджатися квартирою. Виходячи із задоволених вимог, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що задоволенню підлягають і вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні ним права власності шляхом витребування майна з володіння відповідача та виселення відповідача ОСОБА_6 без надання іншого житла.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до відповідача КПТМ «Черкаситеплокомуненерго «, виходячи з того, що спірна квартира АДРЕСА_1 не перебувала у власності підприємства і не знаходилась на балансі, та що рішення про включення даної квартири до службового житла на даний час визнано незаконним та скасовано.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку та відмовив в задоволенні позовних вимог позивача щодо відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, обґрунтовано вказавши, що позивач не довів обставини щодо завданої йому матеріальної та моральної шкоди у вказаних ним розмірах, оскільки відсутні докази щодо наявності переліку майна та його вартості як вказував позивач. Також не підтверджено позивачем належними доказами, що була наявна єдина змова та спільність дій відповідачів, направлених на позбавлення права власності позивача на користь ОСОБА_6 В решті позовних вимог судом також обґрунтовано відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Апелянт ОСОБА_6 посилається в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції розглянув спір між сторонами та вийшов за межі позовних вимог, оскільки в резолютивній частині рішення позовні вимоги позивача на думку апелянта викладені по іншому.

Дане твердження апелянта є безпідставним, оскільки позивач неодноразово уточнював, змінював свої позовні вимоги, що враховано судом першої інстанції , та суд вирішував спір згідно останніх уточнених позовних вимог позивача від 16.03. 2012 року.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Черкаської області від 05.11.2010 року за ОСОБА_7 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 та визнано незаконним рішення виконкому Черкаської міськради № 207 від 20.02.2009 року в частині включення квартири АДРЕСА_1 до числа службових. Право власності на вказану квартиру зареєстровано за позивачем в КП «ЧООБТІ» 26.02.2011 року , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав, довідкою БТІ від 18.11.2011 року .

Як встановлено судом першої інстанції за рішенням виконкому міськради № 676 від 02.06.2009 року будинок № 9 по вул. Козацькій передано з балансу КП «Черкасиінвестбуд» на баланс КП «ВЖРЕУ №1» (в подальшому КП «СУБ «Митниця», з 30.10.2009 року будинок № 9 по вул. Козацька знаходиться на балансі КП «СУБ «Митниця».

Згідно даних протоколу № 53 розширеного засідання членів адміністрації і профкому КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» від 25.02.2009 року задоволено подання адміністрації підприємства про виділення службової квартири АДРЕСА_1 працівнику підприємства ОСОБА_6 На підставі ордеру № 071398 серія А, виданого згідно рішення міськвиконкому від 27.02.2009 року № 237 ОСОБА_6 мав право на зайняття житлового приміщення службової квартири АДРЕСА_1. За даними поквартирної картки ОСОБА_6 зареєстрований в даній квартирі з 04.03.2009 року, де фактично і проживає по даний час. Право на проживання відповідача ОСОБА_6 в службовій квартирі оспорює її власник позивач ОСОБА_7, права якого було порушено та вони підлягають захисту як правомірно та обґрунтовано встановлено судом першої інстанції .

Відповідно ст. ст. 58-59 ЖК України визначено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконком міської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Відповідно до положення ч. 1 ст.122 ЖК визначено підстави видачі ордеру на службове приміщення, та передбачено, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет міської ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане жиле приміщення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку , що оскільки набрало законної сили рішення апеляційного суду Черкаської області від 05.11. 2010 року, яким визнано незаконним рішення виконкому Черкаської міськради № 207 від 20.02. 2009 року в частині включення квартири АДРЕСА_1 до числа службових, то є підстави для визнання незаконним та скасування рішення виконкому Черкаської міської ради № 237 від 27.02. 2009 року щодо надання квартири АДРЕСА_1 як службового житла ОСОБА_6, оскільки дане рішення порушує поновлено право власності позивача ОСОБА_7 на вказану квартиру АДРЕСА_1.

А, задоволивши вищевказані вимоги позивача ОСОБА_7, відповідно підлягають і задоволенню вимоги позивача щодо визнання ордеру № 071398 серії А від 27.02. 2009 року недійсним, оскільки рішення про його видачу визнано незаконним та скасовано, тому відповідно і не має законних підстав для подальшого проживання відповідача ОСОБА_6 в спірній квартирі і він підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення. Також судом обґрунтовано доведено належними доказами, що ордер від 27.09. 2009 року виданий ОСОБА_6 порушує визнані та поновлені права позивача ОСОБА_7 щодо володіння, користування та розпорядження квартирою, належною йому на праві власності. За таких обставин суд правильно задовольнив позовні вимоги позивача щодо усунення перешкод в здійснення права власності шляхом витребування майна з користування ОСОБА_6, який є лише користувачем службового житла і рішення, на підставі яких дане житло отримано як службове, визнані судом незаконними та скасовані .

Тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними та необгрунтованими, спростовуються доказами в матеріалах справи і не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів.

Посилання апелянта, що ним не вчинялося ніяких неправомірних дій, та що ордер ним отриманий на законних підставах не дає йому підстав та права на даний час залишитись проживати у квартирі, яка вже не є службовою, а є власністю позивача ОСОБА_7, який вважає, що його права грубо порушено і добровільно ОСОБА_6 на його вимоги про виселення відмовляється виселятись, що змушує позивача звернутись із такими вимогами про виселення відповідача із квартири АДРЕСА_1 до суду та дані вимоги обґрунтовано задоволено судом.

Як зазначено у ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує.

Статтею 386 ЦК України визначено засади захисту права власності.

Крім того, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, як передбачено положеннями ст. 391 ЦК України.

Відповідно до ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано вимог чинного законодавства та прийнято законне і обгрунтоване рішення.

Доводи апелянта, що в разі задоволення позовних вимог позивача, він підлягає виселенню із наданням іншого житлового приміщення за рахунок Черкаської міської ради є необґрунтованими позивачем, оскільки ОСОБА_6 із відповідними вимогами до суду за захистом своїх порушених прав не звертався до Черкаської міської ради, а позивач захищає лише свої порушені та невизнані права, тому у суду відсутні правові підстави для вирішення вимог ОСОБА_6, які не заявлялись ним під час розгляду справи. Відповідач ОСОБА_6 не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом до належного відповідача та вирішити свої житлові питання та отримати службове житло, але, не порушуючи права власності позивача на квартиру, оскільки встановлені судом обставини не дають підстав вважати, що при отриманні ним службового житла - квартири АДРЕСА_1 були дотримані всі вимоги закону..

Також не приймаються колегією суддів до уваги доводи апелянта, що суд невірно розподілив судові витрати, оскільки він є відповідачем, а при задоволенні позовних вимог часткового судові витрати підлягають стягненню часткового з всіх відповідачів згідно до вимог ст. 88 ЦПК України . Не може бути враховано і колегією суддів посилання апелянта, що позивачу спірна квартира не потрібна для власного проживання, оскільки дане твердження є абсурдним та безпідставним, так як позивач є власником квартири і це є безспірним і не потребує доведення по даній справі.

Посилання апелянта, що суд не врахував, що за трирічний період проживання в квартирі він зробив капітальний ремонт, що істотно збільшило вартість квартири не було предметом розгляду суду першої інстанції, оскільки такі вимоги ОСОБА_6 не були заявлені, а відповідно не вирішувались , тому рішення не приймалось, що не позбавляє ОСОБА_6 права звернутись з відповідним позовом до власника квартири, пред'явивши відповідні докази на підтвердження проведеного капітального ремонту. Порушені права ОСОБА_6 також підлягають захисту, але у встановленому законом порядку він не позбавлений можливості звернутись до суду з позовом за захистом його порушених, оспорених чи невизнаних прав. Тому доводи апелянта є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, належним чином оцінив зібрані докази та дійшов до правильного висновку, відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 щодо відшкодування йому матеріальної шкоди: за рахунок ОСОБА_6 в розмірі 54000 грн.; солідарно за рахунок ОСОБА_6, КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», КП «Черкасиінвестбуд» та виконкому міськради в розмірі 133801 грн. 20коп., а також моральної шкоди: за рахунок ОСОБА_6 в розмірі 5000 грн.; солідарно за рахунок ОСОБА_6, КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», КП «Черкасиінвестбуд», виконкому міськради в розмірі 10000 грн.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог позивача, які не оспорюються в апеляції.

Відповідно до ст. ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна та зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Посилання апелянта, що рішення суду першої інстанції є незаконним не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі.

Виходячи з викладеного, доводи апелянта носять суб'єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308 , 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго», ОСОБА_6, виконавчого комітету Черкаської міської ради, Комунального підприємства Черкасиінвестбуд», треті особи: Комунальне підприємство «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради, Відділ у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області про захист права власності, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення, визнання незаконним та скасування рішення про видачу ордеру, визнання недійсним ордера, відшкодування матеріальної і моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :