Справа № 22-Ц-1442 2006р. Головуючий у 1 -й інстанції - Васянович В.М.
Категорія-36 Суддя-доповідач - Смирнова Т.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня 17 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючої - Смирнової Т.В.,
суддів - Данильченко Л.О., Ведмедь Н.І.,
з участю секретаря
судового засідання - РойЯ.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глухівського міськрайсуду Сумської області від 23 серпня 2006р.
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
ВСТАНОВИЛА:
Апелянт ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про стягнення аліментів в меньшому розмірі, ніж вирішив суд, посилаючись на те, що суд невірно застосував матеріальний закон, не врахував матеріальний стан відповідача, в тому числі що він ніде не працює, доглядає батька, який постійно хворіє, тому відповідач просив встановити розмір аліментів в сумі 120 грн., а не 195 грн., як вирішив суд.
Судом першої інстанції встановлено, що повнолітня донька сторін ОСОБА_3 є студентом II курсу денної форми навчання Глухівського державного педагогічного університету і проживає разом з позивачкою. Позов було ззаявлено про стягнення щомісячно 250 грн. на утримання доньки на час її навчання. Суд частково задоволив позов та стягнув аліменти з відповідача в розмірі 195 грн. до досягнення донькою 23 років за умови продовження нею навчання.
В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, в письмовій заяві позивачка просить справу розглянути без неї, з рішенням згодна.
Перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спір слід вирішувати на підставі ст.199 СК України, та судом правильно застосовано зазначену правову норму.
Зокрема, і сам апелянт визнає, що зобов"язаний сплачувати аліменти на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, і лише не згоден з розміром аліментів в сумі 195 грн., вважає за потрібне стягувати аліменти в сумі І20 грн.
Апелянт посилається при цьому на необхідність допомогати своєму хворому батькові та на те, що сам він ніде не працює.
Але всупереч вимогам ст.60 ЦПК України він не надав суду відповідних доказів щодо неможливості сплачувати аліменти в розмірі саме 195 грн., він навіть не навів ніякого розрахунку свого бюджету, тобто який він має дохід та які в нього витрати.
Посилання на те, що він ніде не працює не є доказом щодо зазначених доводів, оскільки апелянт погоджується сплачувати аліменти в розмірі 120 грн.» а тому слід вважати, що він має певний дохід, бо іншого по справі не встановлено.
Заперечуючи проти скарги, позивачка зазначає, що апелянт має новий сучасний автомобіль, великий будинок, має різні види заробітку» хоча офіційно не працює.
При розгляді справи в суді першої інстанції відповідач не надав суду доказів того, що на його утриманні знаходиться батько, та не навів ніяких розрахунків щодо своїх витрат на батька.
За таких обставин по справі, та враховуючи, що різниця між присудженим розміром аліментів - 195 грн. та розміром аліментів на який згоден відповідач - 120 грн. не є занадто великою, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1, а рішення Глухівського міськрайсуду Сумської області від 23 серпня 2006р. в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня проголошення.
Головуюча - Смирнова Т.В.
Судді
- Данильченко Л.О., Ведмедь Н.І.