Справа №2-2831/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2007 року м. Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого Сингаївського О.П.,
при секретарі Гореловій М. М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання договору довічного утримання та зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування заподіяних збитків та визнання права власності на 1/2 частку квартири, -
ВСТАНОВИВ:
05.07.2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, де вказала, що 02.08.1994 року між нею, її чоловіком ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого відповідач зобов'язався довічно повністю утримувати їх, забезпечувати харчуванням, одягом. Однак в зв'язку з тим, що відповідач умови договору не виконував і не виконує, матеріальної допомоги не надає, комунальні платежі вона сплачує сама, позивач просила розірвати договір довічного утримання.
В судовому засіданні позивач та представники позивача позов підтримали з наведених у ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та 01.08.2007 року подав зустрічний позов, в якому просив визнати за ним право власності на 1/2 частку АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_2 21699 гривень заподіяних збитків. В обґрунтування позову посилався на те, він надавав обумовлену договором допомогу ОСОБА_2 та ОСОБА_2, утримував їх, а вони відповідно до договору передали йому у власність АДРЕСА_1. З 2002 році помер його батько ОСОБА_3 , в зв'язку з чим позивач вважає, що отримав право власності на 1/2 частину квартири. За час утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ним були понесені витрати у розмірі 21699 гривень, які він просив стягнути на свою користь.
В судовому засіданні ОСОБА_2 позов підтримав з наведених у ньому підстав.
Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи суд частково задовольняє позови виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 02.08.1994 року між ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого ОСОБА_1 ОСОБА_3 передали у власність ОСОБА_2 належну їм на підставі свідоцтва про право власності на житло, АДРЕСА_1. ОСОБА_2 в свою чергу зобов'язався довічно повністю утримувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3, забезпечувати їх харчуванням, одягом, необхідною допомогою. Вартість харчування, одягу, необхідної допомоги була визначена сторонами в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3.
Відповідно до п.2 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача. В зв'язку з цим, суд прийшов до висновку про те, що договір довічного утримання ОСОБА_3 був припинений ІНФОРМАЦІЯ_1 і є повністю виконаним. Позивачем не подано суду доказів про те, що відповідач неналежно виконував свої обов'язки за договором по відношенню до ОСОБА_3. Навпаки, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 показали, що відповідач виконував взяті на себе за договором обов'язки по відношенню до батька ОСОБА_3.
Крім цього, позивачем пропущений встановлений ст. .257 ЦК України строк позовної давності звернення до суду за захистом прав, в частині розірвання договору утримання
ОСОБА_3, оскільки перебіг цього строку почався з часу смерті останнього. Позивачем та її представниками не було надано суду доказів про поважність причин пропущення цього строку, що могло б стати підставою для його поновлення.
Разом з тим, відповідачем ОСОБА_2 не було надано доказів про належне виконання ним обов'язків по утриманню позивача ОСОБА_2 , забезпечення її харчуванням, одягом, необхідною допомогою в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно.
Судом не можуть бути прийняти як докази належного виконання відповідачем обов'язків по утриманню ОСОБА_2 покази свідків, про те, що він надавав допомогу, оскільки такі покази не свідчать про надання ним допомоги в розмірах і на умовах встановлених договором.
Крім цього, сам відповідач пояснив, що після того як поламався його автомобіль, та в сім'ї склалося скрутне становище, він в меншому розмірі надавав допомогу позивачу ніж раніше.
Неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором по утриманню позивача також підтвердилося в судовому засіданні показами свідків.
Відповідно до п.п.1.1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчуджувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
В зв'язку з викладеним суд прийшов до висновку про обгрунтованість позову ОСОБА_2 до ОСОБА_2 в частині розірвання договору довічного утримання укладеного 02.08.1994 між ними та безпідставність позову в частині розірвання цього договору між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Також підлягає частковому задоволенню позов ОСОБА_2 до ОСОБА_2 в частині визнання за ним права власності на 1/2 частину АДРЕСА_1та не підлягає задоволенню вимога про стягнення з ОСОБА_2 21699 гривень заподіяних збитків, в зв'язку з відсутністю правових підстав, передбачених п.2 ст. 756 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 744-756 ЦК України, . ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 223, 224 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання договору довічного утримання задовольнити частково. Договір довічного утримання укладений 02.08.1994 року між ОСОБА_3, ОСОБА_1та ОСОБА_2розірвати в частині довічного утримання ОСОБА_2ОСОБА_1.
Позов ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування заподіяних збитків та визнання права власності на 1/2 частку квартири задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_2право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1
В задоволенні позову ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування заподіяних збитків шляхом стягнення з неї 21699 грн. відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2на користь держави 291 гривню судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.