Справа № 22-Ц-1483                                         Головуючий у 1-й інстанції     Щербина А.С.

Категорія 19                                                      Суддя-доповідач                            Данильченко Л.О.

УХВАЛА іменем   України

19 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Смирнова Т.В.

суддів - Ведмедь Н.І., Данильченко Л.О.

з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.

адвоката - ОСОБА_1

та осіб, які приймають участь у справі - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант» на рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 11 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О., пояснення адвоката ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційно)' скарги, заперечення проти скарги позивача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, колегія судців, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок поломок на трансформаторній станції, яка належить відповідачу, 10 травня 2006 року було смертельно травмовано корову позивача. Позивач вважав, що завдана йому матеріальна шкода склала 2700 грн., а моральна шкода 1000 грн., і просив стягнути вказану суму з відповідача.

Рішенням Краснопільського районного суду від 11 вересня 2006 року позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Квант» на відшкодування матеріальної шкоди 2700 грн., а на відшкодування моральної шкоди 500 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Квант» просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд. Апелянт вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не розглянув вимоги відповідача щодо притягнення до відповідальності інших осіб.

При цьому апелянт зазначає, що суд обґрунтував рішення лише припущеннями та суб'єктивними поясненнями свідків, а не відповідними письмовими документами спеціалістів чи уповноважених представників органів влади. Вважає, що позивач не довів вину відповідача в смерті корови, не надав достатніх доказів несправності трансформаторної підстанції, доказів враження корови саме електричним струмом та не обґрунтував розмір матеріальної та моральної шкоди.

При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що корова позивача загинула від ураження електричним струмом від несправної підстанції, яка належить відповідачу ТОВ «Квант», що підтвердили свідки. Підстанція була несправна до дня ураження корови струмом, але ремонт не проводився через відсутність коштів. Через ураження електричним струмом позивач вимушений був дорізати корову, тому йому була спричинена матеріальна і моральна шкода.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, корова позивача ОСОБА_2 загинула біля трансформаторної підстанції, що є власністю відповідача ТОВ «Квант» (а.с.10,47).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Щодо доводів апелянта стосовно недоведеності вини ТОВ «Квант», то згідно ст. 1187 ЦК України, питання вини власника джерела підвищеної небезпеки при відшкодуванні шкоди, завданої цим джерелом, не ставиться.

А доказів того, що шкода завдана внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого, відповідач не надав.

Так, згідно акту від 10 травня 2006 року (а.с.9), складеного комісією в складі ветеринарних лікарів ОСОБА_4., ОСОБА_5, управляючого ТОВ «Квант» ОСОБА_7, позивача ОСОБА_2 та інших осіб, дві корови були вражені електричним струмом від трансформаторної підстанції, при цьому корова ОСОБА_2 була вимушено дорізана.

Підписуючи цей акт, управляючий відділення № З ТОВ «Квант» (в с Миропільське Краснопільського району) ОСОБА_7. погодився з фактом смерті корови внаслідок ураження електричним струмом, тобто визнав, що шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки - трансформаторною підстанцією, яка належить ТОВ «Квант».

Крім цього, ОСОБА_7. в судовому засіданні як свідок показав, що сумнівів у смерті корови від враження електричним струмом у нього не виникало, оскільки трансформатор був несправним і раніше, про що він повідомляв директора ТОВ «Квант» Ніколенка В.А. та його заступника Руденка Г.М. (а.с.42, зворот).

Свідок ОСОБА_6, який працює заступником директора ТОВ «Квант», також визнав той факт, що про необхідність ремонту даної підстанції повідомлялось ще до загибелі корови, люди звертались і раніше (а.с.53).

З доводами апелянта з приводу того, що пояснення цих свідків ОСОБА_7. та ОСОБА_6 є суб'єктивними, і що ці докази не можна визнати належними, колегія суддів не може погодитись з тих підстав, що і ОСОБА_7, і ОСОБА_6 є офіційними особами - працівниками ТОВ «Квант», по суті представниками відповідача, і вони фактично визнали той факт, що трансформаторна підстанція була несправна.

Доводи апелянта з приводу того, що суд не врахував їх обґрунтовані заперечення стосовно суми заподіяних збитків та довідку про вартість корови на підставі цін Сумського м'ясокомбінату (а.с.62), колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки позивач надав довідку Тур'янської сільської ради (а.с.8), згідно якої, середня вартість корови на території саме даної сільської ради становить від 4 до 5 тисяч гривень.

Той факт, що позивач придбав у нього корову за 4100 гривень, підтвердив також свідок ОСОБА_8 (а.с.43, зворот).

Інші свідки, наприклад: ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с.42 зворот, а.с.43 зворот), також підтвердили, що приблизна ціна на корову вагою 450-500 кг складає 4000 грн.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив розмір відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант» відхилити.

Рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 11 вересня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.