Справа № 22-Ц-1467 2006р. Головуючий у 1-й інстанції Забара І.К.
Категорія 35 Суддя-доповідач Данильченко Л.О.
УХВАЛА іменем України
19 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Данильченко Л.О., Ведмедь Н.І.
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.
та осіб, які приймають участь у справі - апелянта ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2., третьої особи ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О., пояснення апелянта ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_3, які підтримали доводи скарги, заперечення на ці доводи відповідача ОСОБА_2., вивчивши матеріали справи, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Постановлено стягувати щомісячно з ОСОБА_2. аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку на утримання сина ОСОБА_4, до закінчення ним навчання на денному відділенні машинобудівного коледжу Сумського Державного Університету, тобто до 30 червня 2007 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції та збільшити розмір аліментів, стягнувши 1/4 частину з усіх видів доходу відповідача, як вона просила в позові. Свої вимоги пояснює тим, що син має поганий стан здоров'я, часто хворіє, в зв'язку з чим позивачка несе значні витрати. Стипендію син не отримує, так як в зв'язку з погіршенням стану здоров'я погіршились показники в навчанні. Позивачка вказує, що її батьки похилого віку, допомагати їй з сином не можуть, так як самі потребують допомоги. Вважає, що відповідач має достатні доходи, щоб сплачувати аліменти сину у розмірі 1/4 частини від доходів.
Судом першої інстанції було встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1987 року по 1989 рік, від якого мають сина ОСОБА_4. Син продовжує навчання на денному відділенні машинобудівного коледжу Сумського Державного Університету на бюджетній основі, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Відповідач здатен надати таку допомогу, так як має постійне місце роботи, достатній заробіток, але враховуючи те, що відповідач має на утриманні неповнолітню дитину та надає допомогу своїй непрацездатній матері, суд задовольнив вимоги позивачки частково, постановивши стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/6 частини його доходів.
Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено судом першої інстанції, син сторін по справі Олександр після закінчення шкоди навчається на денному відділенні машинобудівного коледжу Сумського Державного Університету, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Батько здатен надавати таку допомогу, а тому у відповідності з ч. 1 ст. 199 СК України зобов'язаний утримувати сина.
Доводи апелянта з приводу того, що судом не враховане матеріальне становище позивачки, стан здоров'я сина та матеріальне становище і стан здоров'я її батьків похилого віку, спростовуються наявними в справі довідками (а.с.23, 24, 25, 26), які суд дослідив в судовому засіданні та прийняв до уваги (а.с.30), про що зазначив у рішенні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми ст.ст. 200, 182 СК України та врахував всі обставини для визначення розміру аліментів: і матеріальне становище сторін, і стан здоров'я сина, і наявність на утриманні відповідача неповнолітньої доньки.
Судова колегія бере до уваги, що дитину зобов'язана утримувати і мати дитини - позивачка, яка має для цього можливість, має постійний заробіток.
Посилання апелянта те, що відповідач має високі доходи, придбав два автомобілі, і виплата аліментів на сина не погіршить матеріального становища відповідача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивачка не надала суду ніяких доказів на підтвердження своїх міркувань, а відповідач надав довідку про свою заробітну плату, а також квитанції, які свідчать про те, що відповідач оплачує навчання доньки.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів:
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 вересня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Дана ухвала та рішення місцевого суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.