Справа № 22-ц-1158 Головуючий у 1-й інстанції: Собина О.І.
Категорія 18 Суддя - доповідач: Ведмедь Н.І.
РІШЕННЯ іменем України
19 жовтня 2006 р. колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Смірнової Т.В.
суддів - Ведмедь Н.І., Данильченко Л.О.
при секретарі - Рой ЯМ.
в присутності осіб, які беруть участь в справі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу апеляційні скарги ОСОБА_5 та Закритого акціонерного товариства Комерційного банка "ПриватБанк" в особі Сумської філії Закритого акціонерного товариства Комерційного банка "ПриватБанк"
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2005 року
та Закритого акціонерного товариства Комерційного банка "ПриватБанк" на додаткового рішення Зарічного районного суду м. Суми від 9 червня 2006 року
в справі за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ КБ "ПриватБанк", приватного нотаріуса ОСОБА_5, Сумської обласної філії ДП МВС України "Спецсервіс", відділу ДВС Зарічного району Сумського міського управління юстиції, ОСОБА_6 про визнання недійсним виконавчого напису та поновлення на виплату кредиту на квартиру згідно угоди, скасування торгів, які були проведені в результаті стягнення на майно, визнання свідоцтва на право власності недійсним,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому зазначала, що 24 квітня 2003 року між нею та ЗАТ КБ "Приватбанк" було укладено договір про відкриття картрахунку і встановлення кредитного ліміту на прибання 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1 на термін 84 місяці до 22 квітня 2010 року, а також укладено договір застави вказаної квартири. Перші два місяці вона вчасно сплачувала кредит та відсотки по ньому Після народження дитини 26 листопада 2003 року через поганий стан здоров'я малюка, позивачка тривалий час знаходилась в лікарні, і в зв'язку зі складним матеріальним становищем не мала можливості надалі сплачувати кредит. 08 червня 2004 року нею в рахунок погашення заборгованості сплачено 2200 доларів США, 30 вересня 2004 року - 580 доларів США, а в подальшому кожного місяця сплачувала відсотки по кредитному договору і банк приймав зазначені платежі до лютого 2005 року. Вподальшому ОСОБА_3 довідалася, що банк звернувся до приватного нотаріуса із заявою про здійснення виконавчого напису, який було виконано і передано на виконання до ВДВС Зарічного району м. Суми. ЗО грудня 2004 року квартира реалізована через торгівельну організацію, свідоцтво про право власності на неї отримав ОСОБА_6. Вважаючи, що ЗАТ КБ "Приватбанк" порушено умови договору про відкриття картрахунку та умови договору застави, просила визнати недійсним виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1, визнати недійсним проведення торгів, визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6., поновити дію договору на відкриття картрахунку та договору застави з дня набрання чинності рішення суду.
В апеляційній скарзі приватний нотаріус ОСОБА_5 просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2005 року в даній справі в частині розподілу судових витрат - стягнення з неї 164 грн. 50 коп., вважаючи, що судом невірно визначено її процесуальне становище як відповідача, оскілька вона не є стороною угод, які досліджувалися судом, та не мала прав та обов'язків, передбачених законом для відповідача.
ЗАТ КБ "Приватбанк", посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказане рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах ОСОБА_3 Зазначає, що відповідно до п. 11 договору застави, що був укладений між сторонами, ЗАТ КБ "Приватбанк" мав право звернення стягнення на предмет застави, оскільки позивачкою не були належним чином виконані свої зобов'язання за угодою. Також вказує, що впозичальник протягом проведення виконавчого провадження повідомлялась про хід примусового стягнення заборгованості за рахунок застави, але ніяких мір не прийняла.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2005 року в даній справі позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.Визнано недійсним виконавчий напис від 07.05.2004 p., зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_2, вчинений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2. Визнано недійсним проведення торгів СФ ДП МВС України "Спецсервіс", внаслідок яких 30.12.2004 р. була продана 3-хкімнатна квартира АДРЕСА_2. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру заОСОБА_6, видане 31.01.2005 р. Поновлено дію договору НОМЕР_3, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 про відкриття картрахунку НОМЕР_4 і встановлення кредитного ліміту з дня набрання чинності рішенням суду. Також поновлено дію договору застави від 24.04.2003 p., укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 з дня набрання чинності рішенням суду. Стягнуто з приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ЗАТ КБ "ПриватБанк" та Сумської обласної філії ДП МВС України "Спецсервіс" на користь держави судовий збір в сумі 493 грн. 50 коп. в дольовому порядку по 164 грн. 50 коп. з кожного.
Додатковим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 09 червня 2006 року стягнуто на користь ОСОБА_6. з СОФ ДП МВС України «Спецсервіс» кошти в сумі 6892 грн. 50 коп., з ЗАТ КБ «Приватбанк» - 26677 грн. 24 коп., з ДВС у Зарічному районі м. Суми - 3880 грн. 55 коп., з депозитного рахунку ДВС у Зарічному районі м. Суми - 8499 грн. 71 коп.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали і перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення - частковому скасуванню у зв'язку з наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 квітня 2003 року між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 було укладено договір НОМЕР_3 про відкриття картрахунку НОМЕР_4 і встановлення кредитного ліміту. Відповідно до п. 6.2. зазначеного договору банк надає на картковий рахунок клієнта 6700 доларів США на термін 84 місяці_до 22 квітня 2010 року, а ОСОБА_7 зобов'язувалась надавати грошові кошти для погашення заборгованості за договором, включаючи проценти за користування кредитним лімітом, до дати та в сумі, що передбачена графіком погашення кредитного ліміту, хоча фактично графік погашення кредитного ліміту між сторонами укладено не було. Також п.6.6. зазначеного договору було передбачено, що ОСОБА_3 щомісяця надає банку грошові кошти, не менше 126 доларів США, на особовий транзитний рахунок для погашення заборгованості, включаючи проценти за користування кредитом.
24 квітня 2003 року укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_3 придбала картиру АДРЕСА_2.
З метою забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у ОСОБА_3 за укладеним з заставодержателем договором, за яким вона зобов'язувалась перед заставодержателем повернути в строк до 22 квітня 2010 року кредит в сумі 6700 доларів США, сплатити 14% річних за користування кредитом та можливі штрафні санкції, ОСОБА_3 та ЗАТ КБ "Приватбанк" 24 квітня 2003 року уклали договір застави відповідно до якого ОСОБА_3 передала у заставу квартиру АДРЕСА_2 і відповідно до п.11 зазначеного договору заставодержатель набував право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання заставодавцем хоча б одного із взятих на себе зобов'язань.
Позивачка деякий час виконувала взяті на себе зобов'язання, але потім, у зв'язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_9, який народився з патологією і мав дуже поганий стан здоров'я та знаходженням також у неї на утриманні малолітньої доньки ОСОБА_10, у неї склалось важке матеріальне становище і вона припинила сплачувати щомісячні платежі. Станом на 10 березня 2004 року прострочений борг становив: по кредиту -2111 грн.05 коп., по відсотках - 3133 грн.43 коп.
19 грудня 2003 року позивачка особисто отримала повідомлення про просрочення виконання зобов'язання по кредитному договору і їй було запропоновано максимально швидко погасити суму заборгованості.
Вподальшому, Сумською філією ЗАТ КБ "Приватбанк" 09 березня 2004 року надсилалось рекомендованим листом повідомлення на ім'я ОСОБА_3 про розірвання укладеного договору і зобов'язанням погасити кредитну заборгованість. Зазначений лист надсилався на адресу АДРЕСА_3, хоча фактично на той час позивачка мешкала за адресою: АДРЕСА_1, а квартира АДРЕСА_3, яка свого часу належала матері позивачки ОСОБА_4, була продана нею ще 21 квітня 2003 року.
Крім того, 18 березня 2004 року Сумською філією ЗАТ КБ "Приватбанк" знову рекомендованим листом було надіслане на ім'я ОСОБА_3 повідомлення за адресою: АДРЕСА_2, але докази його отримання позивачкою відсутні. Позивачка разом з малолітнім сином ОСОБА_9, в період з 10 березня 2004 року по 19 квітня 2004 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Сумській обласній дитячій клінічній лікарні.
Не отримавши доказів того, що позивачкою отримано вимогу про дострокове виконання зобов'язання і боржниця відмовилась від виконання взятих на себе зобов'язань, ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису.
Приватним нотаріусом ОСОБА_5 07 квітня 2004 року було надіслано листа на адресу позивачки, в якому повідомлялось про вчинення виконавчого напису у разі несплати нею боргу і 07 травня 2004 року було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру, передану ОСОБА_3 у заставу ЗАТ КБ "ПриватБанк". За рахунок коштів, отриманих від реалізації* майна необхідно було задовільнити вимоги в сумі 38 323 грн.98 коп.
07 травня 2004 року ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся до ВДВС Зарічного районного управління юстиції м.Суми із заявою про примусове виконання виконавчого напису про звернення стягнення на вказану квартиру.
20 травня 2004 року державним виконавцем Трегубовим О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і запропоновано боржнику в добровільному порядку сплатити суму боргу. Докази направлення її учасникам виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні.
Після відкриття державним виконавцем виконавчого провадження ЗАТ КБ Приватбанк" продовжував приймати платежі за договором в рахунок погашення заборгованості про кредиту, відсотках та пені і поточні платежі. Позивачкою були сплачені наступні платежі:
30 травня 2003 року -113,29 доларів США,
· 23 червня 2003 року - 126,71 доларів США,
· 14 жовтня 2003 року - 100 доларів США,
08 червня року - 2200 доларів США,
30 вересня 2004 року - 580 доларів США,
13 грудня 2004 року - 56,77 доларів США,
· 24 грудня 2004 року - 58,00 доларів США,
· 25 січня 2005 року - 62 долара США.
Позивачкою було погашено просрочений кредит і сплачено суму кредиту до листопада 2005 року включно.
Незважаючи на це, ЗАТ КБ «Приватбанк» не було повідомлено державного виконавця про погашення заборгованості боржником по зобов'язанню і не відкликано виконавчий документ.
31 серпня 2004 року державним виконавцем Трегубовим О.В. в присутності понятих , представника стягувача та боржника було складено акт опису й арешту майна, а саме квартири АДРЕСА_2 і призначено експерта для участі у виконавчому провадженні. Згідно висновку експерта від 06 вересня 2004 року вартість квартири становила 64930 грн.00 коп.
За результатами засідання конкурсної комісії від 07 вересня 2004 року переможцем конкурсу щодо реалізації квартири ОСОБА_3 стала Сумська обласна філія ДП МВС України «Спецсервіс».
22 жовтня 2004 року квартира не була реалізована на прилюдних торгах в зв'язку з відсутністю покупців. Незважаючи на це, державним виконавцем Трегубовим О.В., 08 жовтня 2004 року було направлено листа на ім'я позивачки з повідомленням про те, що після реалізації квартири та перерахування заборгованості на СФ ЗАТ КБ "Володимирський", а також погашення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій залишилось 94 грн. 81 коп. їй необхідно повідомити банківські реквізіти за якими потрібно перерахувати залишок коштів. Вподальшому, була проведена переоцінка майна за участю представника торговельної організації у відсутність стягувача та боржника і відсутні відомості про те, що зазначені особи були належним чином повідомлені про час переоцінки.
30 грудня 2004 року Сумською обласною філією ДП МВС України"Спецсервіс" проведено прилюдні торги з продажу майна ОСОБА_3, в результаті яких квартира продана за 45950 грн. ОСОБА_6, яким 31 січня 2005 року отримано свідоцтво про право власності на неї.
Судом першої інстанції, на думку колегії суддів, вірно встановлено, що відповідачем ЗАТ КБ "Приватбанк" порушені права позивачки, передбачені укладеними між сторонами договором картрахунку із встановленням кредитного ліміту та договором застави квартири, оскільки фактично нею, якщо виходити з графіку погашення кредиту, наданого ЗАТ КБ "Приватбанк", було погашено просрочений кредит і сплачено суму кредиту до листопада 2005 року включно. При цьому в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_3 з боку ЗАТ КБ "Приватбанк" про дострокове виконання кредитного зобов'язання, належного повідомлення її про хід виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису з боку ВДВС Зарічного районного управління юстиції м. Суми. Обгрунтовано, визнав недійсним виконавчий напис, проведення торгів та видачу ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на спірну квартиру та поновив дію договору на відкриття картрахунку і договору застави.
Посилання апелянта ЗАТ КБ "Приватбанк" на виникнення у нього згідно п. 11 договору застави права звернення стягнення на предмет застави - квартиру, оскільки ОСОБА_3 не були виконані свої зобов'язання, колегія суддів вважає безпідставними, так як вказане питання було предметом розгляду в суді першої інстанції та обгрунтовано ним спростовано.
В той же час судом, на думку колегії суддів, невірно покладено обов'язок зі сплати частини судового збору на приватного нотаріуса ОСОБА_5. Вчинення нею виконавчого напису не суперечило вимогам Закону України "Про нотаріат" та Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року. Крім того, оскільки остання не є стороною жодного із правовідносин, що склалися в результаті укладення договорів картрахунку і застави, а також в результаті проведення примусового стягнення, які б породжували відносно неї певні права та обов'язки, вона не є відповідачем у даній справі, а повинна була залучена до участі в якості третьої особи. Так, згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" від 31 січня 1992 року № 2 (із відповідними змінами та доповненнями) в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні нотаріуси беруть участь як заінтересовані особи. За таких обставин колегія судів вважає, що рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Крім того, судом першої інстанції, на думку колегії суддів, невірно визначено відповідача Сумську обласну філію Державного підприємства МВС України "Спецсервіс". Як встановлено судом апеляційної інстанції, вона не є юридичною особою, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Сумській області (а.с. 274) та повідомленням Державного підприємства МВС України "Спецсервіс" (а.с. 277). Таким чином, належним відповідачем в даному випадку є Державне підприємство МВС України "Спецсервіс", яке з цим згодне і не надіслало заперечення з цього приводу, а не його Сумська філія, а тому рішення в частині стягнення з Сумської обласної філії ДП МВС України "Спецсервіс" на користь держави судового збору в розмірі 164 грн. 50 коп., а також додаткове рішення в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_6 коштів в сумі 6892 грн. 50 коп. підлягають зміні із стягненням відповідних сум з ДП МВС України "Спецсервіс".
Виходячи з зазначеного колегія суддів вважає за необхідне стягнути судовий збір з ЗАТ КБ «ПриватБанк» та Державного підприємства МВС України «Спецсервіс» в розмірі 246 грн. 75 коп. з кожного, та 6892 грн. з належного відповідача Державного підприємства МВС України «Спецсервіс» на користь ОСОБА_6.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.І п.п. 2, 3, 309 ч.З, 314 ч.2,316 ЦПК України колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2005 року в даній справі змінити.
Звільнити ОСОБА_5 від сплати судового збору. Стягнути з ЗАТ КБ «ПриватБанк» та Державного підприємства МВС України «Спецсервіс» судовий збір в розмірі 246 грн. 75 коп. з кожного, а не по 164 грн. 50 коп. як зазначено в рішенні.
Додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 9 червня 2006 року в даній справі змінити стягнувши 6892 грн. з Державного підприємства МВС України «Спецсервіс» на користь ОСОБА_6, а не з Сумської філії ДП МВС України, як зазначено в додатковому рішенні.
В іншій частині основне та додаткове рішення залишити без змін.
Рішення набрало законної сили, але може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголошення.