Справа № 22-Ц-1375 2006 р.        Головуючий у 1-й інстанції: Котенко О.А.

Категорія: 14                                              Суддя-доповідач: Смирнова Т.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого - Смирнової Т.В.

Суддів -                  Ведмедь Н.І.

Данильченко Л.О. з участю секретаря судового засідання - Рой ЯМ. адвоката - ОСОБА_1

та  осіб,  які   приймають  участь  у  справі   -   позивачки  ОСОБА_3, ОСОБА_2., її представника ОСОБА_4.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання (догляду) та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод щодо виконання набувачем своїх обов'язків за договором довічного утримання,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним рішенням районного суду розірваний договір довічного утримання (догляду), укладений 22 липня 2005 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_2., посвідчений державним нотаріусом Третьої Сумської державної нотаріальної контори Виносум М.Є., зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1.

Відмовлено ОСОБА_2. в задоволення позову до ОСОБА_3. про усунення перешкод щодо виконання набувачем своїх обов'язків за договором довічного утримання за необґрунтованістю.

Стягнуто з ОСОБА_2. в дохід держави 08 грн. 50 коп. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ДП «Судовий інформаційний центр» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07 грн. 50 коп.

Оскаржуючи це рішення суду, ОСОБА_2. посилається на те, що з її боку сумлінно виконувались обов'язки за договором довічного утримання, і надані суду достатні належні і допустимі докази про матеріальне утримання і догляд ОСОБА_3. Судом не взято до уваги ту обставину, що ОСОБА_3. до укладення зазначеного договору довічного утримання тричі укладала з іншими особами заповіти, але після отримання будь-яких матеріальних благ розривала їх. На думку апелянта ці факти характеризують складність характеру ОСОБА_3. Поведінка позивачки-відповідачки, яка виразилась у відмові від наданого відповідачкою-позивачкою догляду, є протиправною, оскільки вона в односторонньому порядку відмовилась від отримання утримання і грошового забезпечення, чим порушила права відповідачки-позивачки. Зазначає, що судом необгрунтовано взяті до уваги покази свідків щодо незадовільного стану виконання нею обов'язків, оскільки джерелом їх обізнаності є сама позивачка-відповідачка.

Ставиться питання про зміну рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позову ОСОБА_3. до ОСОБА_2. про розірвання договору довічного утримання та задоволення зустрічного позову ОСОБА_2. до ОСОБА_3. про усунення перешкод щодо виконання набувачем своїх обов'язків за договором довічного утримання.

Задовольняючи позов ОСОБА_3. та відмовляючи в позові ОСОБА_2., суд першої інстанції дійшов до висновку, що зобов'язання за договором довічного утримання не виконувались ОСОБА_2. належним чином.

Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_3., ОСОБА_2., її представника ОСОБА_4., колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню.

Судом встановлено, що 22 липня 2005 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_2. було укладено договір довічного утримання в нотаріальному порядку (а.с. 6).

За умовами цього договору ОСОБА_3. передала у власність ОСОБА_2. однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, жилою площею 15,9 кв.м., загальною площею 30,5 кв.м., а ОСОБА_2. зобов'язувалась довічно повністю утримувати ОСОБА_3., забезпечуючи її доглядом, одягом, продуктами харчування, необхідною допомогою та залишити їй право довічного, безкоштовного проживання та користування всіма приміщеннями у квартирі. Встановлена сума матеріального забезпечення в розмірі 250 грн. щомісячно з відповідною індексацією.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно право власності на зазначену квартиру виникло у ОСОБА_2. з моменту державної реєстрації договору 22 серпня 2005 року (а.с. 29).

Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Виходячи з наявних матеріалів справ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про неналежне виконання ОСОБА_2. умов договору довічного утримання щодо забезпечення ОСОБА_5 утриманням та доглядом.

Такий висновок грунтується на тому, що договір довічного утримання (догляду) має характер особисто-довірчого, оскільки відчужувач одержує від набувача житло, догляд, харчування та ін., тобто стосунки між ними повинні грунтуватися на особистій пошані, довірі, а в даному випадку довіра між сторонами відсутня.

Посилання ОСОБА_2. на відмову ОСОБА_3. від їжі і продуктів, які вона приносила, не може бути визнано як перешкоджу для виконання умов договору довічного утримання, оскільки крім придбання продуктів харчування, ОСОБА_2. не здійснювався інший догляд, такий як приготування їжі, прання білизни, прибирання в квартирі тощо, тобто мала місце недостатня участь ОСОБА_2. в організації відповідних умов життя ОСОБА_3. Ці обставини підтверджуються показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 (а.с. 67), ОСОБА_7.(А.С69), ОСОБА_8 (а.с. 70).

Що стосується відмови ОСОБА_3. від продуктів харчування, які надавались ОСОБА_2., то суд вірно розцінив таку поведінку як відмову від прийняття неналежного виконання обов'язків за договором довічного утримання.

Судом в рішенні надана вірна оцінка щодо медичної картки ОСОБА_3. і квитанціям про придбання ліків, оскільки зазначені докази не підтверджують факт придбання цих лікарських препаратів саме для ОСОБА_3. Також обгрунтовано відхилений як доказ зошит, в якому ОСОБА_2. фіксувала свої витрати на утримання ОСОБА_3., оскільки в ньому відсутні підписи останньої на підтвердження одержання грошей, послуг чи продуктів харчування. ОСОБА_3. це заперечує. Факт же наявності такого зошиту свідчить про відсутність довіри між сторонами зазначеного договору. Записи в зошиті спростовуються іншими доказами по справі, в тому числі показами свідків.

Посилання апелянта на неможливість прийняття показів свідків в зв'язку з тим, що джерелом їх обізнаності є сама позивачка-відповідачка, не заслуговують на увагу, оскільки допитані свідки, покази яких лягли в основу рішення суду, є незацікавленими особами та не є суб'єктами спірних правовідносин.

Посилання апелянта на складання заповітів ОСОБА_3. на інших осіб до укладення зазначеного договору та складності характеру не має правового значення для вирішення справи.

З пояснень сторін в засіданні апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_2. зокрема не виконала умов договору щодо надання безоплатного житла ОСОБА_3., оскільки після реєстрації квартири на ОСОБА_2., остання не переуклала договору щодо обслуговування квартири, щодо телефону, вони до цього часу оформлені на ОСОБА_3., і остання заявила, що оплачувала ці послуги з своїх коштів. Цього не спростувала ОСОБА_2.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обгрунтованим, оскільки постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2. слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2. відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 серпня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.