Справа №11 а-781                                    Головуючий у суді І інстанції Цоток В.В.

Категорія ст. 125 ч. 2 КК                         Доповідач у суді II інстанції Лещенко Р.М .

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2006 року.    Колегія суддів судової   палати   у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

головуючого - судді Зубка К. А., суддів Лещенка Р.М., Петрової І.М., за участі прокурора Чабанюк Т.В., розглянула  у   відкритому   судовому   засіданні  у   м.   Кіровограді   апеляцію захисника   адвоката   ОСОБА_1      на   постанову   Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 7 липня 2006  року, якою до неповнолітньої

ОСОБА_2, уродженки та мешканки смт. Новоар-хангельск, застосований примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батька - ОСОБА_3.

Зазначеною постановою суду було встановлено, що 13 червня 2005 року близько 12 години в смт. Новоархангельськ на вул. Слави, поблизу приміщення управління праці та соціального захисту населення в Новоархангельському районі, неповнолітня ОСОБА_2, умисно заподіяла малолітньому ОСОБА_4, легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою розлад здоров'я на термін більше 6 днів. Так як на момент скоєння злочину ОСОБА_2 не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, то справа, у відповідності до ст. 7-3 КК України, відносно неї була закрита.

В своїй апеляції захисник адвокат ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, а у застосуванні примусових заходів виховного характеру до неповнолітньої ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що остання могла заподіяти потерпілому ОСОБА_4 лише синці, вдаривши потерпілого двічі по лобі, а той від цих ударів сам вдарився головою о кузов автомобіля. Вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України., через що вона не потребує застосування заходів виховного характеру.

Заслухавши доповідача, вислухавши думку прокурора, яка вважає що апеляція не може бути задоволена, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що неповнолітня ОСОБА_2, 14.05.1990 року народження, заподіяла неповнолітньому ОСОБА_4, легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, та що в її діях вбачається склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України. Зазначений факт знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи, та фактично не оспорюється його учасниками.

Посилання ж захисту на те, що ОСОБА_2 причинила, неповнолітньому потерпілому гостру черепно-мозкову травму з необережності, є безпідставним, і спростовується дослідженими під час судового розгляду справи доказами, а саме: показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4., представника потерпілого ОСОБА_5., свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9, висновками судово-медичної експертизи НОМЕР_1.

Враховуючи, що ОСОБА_2 на момент скоєння злочину не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, районний суд правильно, у відповідності до ст.ст. 97, 105 КК України, застосував до неї примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батька, а тому підстав для скасування зазначеної постанови суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 7 липня 2006 року про застосування відносно неповнолітньої ОСОБА_2 примусового заходу виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батька - без зміни.