УКРАЇНА Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11 -а-803 Головуючий в суді 1 інстанції - ВОЛОШИНА Н.Л.
Категорія - 355 ч.2 КК України Доповідач - ОСЄТРОВ В.І.
УХВАЛА
Іменем України
5 вересня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі: головуючого - судді ОСЄТРОВА В.І. суддів САВІНИХ О.П. та НІКІТІНА О.С. за участю прокурора ЧУБЕНКО В.В. розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді у порядку апеляційного провадження кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції і засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Світловодського міськрайонного суду від 28 грудня 2005 року, яким
ОСОБА_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, раніше не судимого, визнано винним у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст. 355, ч.2 ст. 263 КК України і на підставі ст. 1 п. б Закону України «Про амністію» від 12 серпня 2003 року звільнений від покарання;
та
ОСОБА_2, уродженки смт. П'ятихатки Дніпропетровської області, українки, громадянки України, освіта середня-спеціальна, мешканки АДРЕСА_2, працює приватним підприємцем, одружена, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимої, визнано винною у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 355 КК України і на підставі ст. 1 п. б Закону України «Про амністію» від 12 серпня 2003 року звільнена від покарання. Постановлено про стягнення солідарно із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 258 грн. 02коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС в Кіровоградській області - 41 грн. 32 коп. судових витрат по справі.
Суд визнав винними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у тому, що вони маючи цивільно-правові стосунки з ОСОБА_4, яка протягом червня 2001 року з кіоску ПП «ОСОБА_1», де працювали продавцями її дочки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, брала в борг продукти харчування і за які не розрахувалася, діючи за попередньою змовою групою осіб, в липні 2001 року прийшли в квартиру до потерпілої, розташовану в АДРЕСА_3, де примушували потерпілу до виконання цивільно-правових зобов'язань і вимагали повернення боргу за продукти харчування в сумі 300 грн. При цьому ОСОБА_1 демонструючи бейсбольну біту, яка визнана холодною зброєю і яку він носив без відповідного дозволу, діючи за згодою із ОСОБА_2, став спочатку погрожувати потерпілій побити її майно, а потім наніс удари битою, розбивши скло у дверях на кухню і у велику кімнату, а також пошкодивши двері кладової і ванної кімнати, заподіявши матеріальну шкоду на суму 238грн. 2коп.
Діючи повторно, засуджені 20.01.2002 року близько 13год. 30 хвилин з цією ж метою прийшли знову до квартири потерпілої ОСОБА_3, і діючи в групі осіб узгоджено між собою, ОСОБА_2 вимагала повернення потерпілою недостачі товарно-матеріальних цінностей в сумі 500грн., які засуджена рахувала за дочкою потерпілої ОСОБА_5, а ОСОБА_1 підняв телевізор «Голдстар» і погрожував його розбити у разі не виконання їх вимог, при цьому він пошкодив шнур та два катріджа до ігрової приставки «Сего», спричинивши потерпілій матеріальну шкоду в сумі 20грн.
Крім цього, засуджені діючи аналогічним способом, 11.01.2002 року прибули до торгового кіоску приватного підприємця ОСОБА_7, розташованого в м. Світловодськ на перехресті ІНФОРМАЦІЯ_1, де діючи в групі осіб вимагали від продавця ОСОБА_7 негайного повернення боргу в сумі 290грн., який виник через допущену нею недостачу за час її роботи продавцем в кіоску ПП ОСОБА_1 і який вона підтвердила власною розпискою від 13.04.2001 року. При цьому ОСОБА_1 діючи узгоджено із ОСОБА_2, спричинив потерпілій насильство, що не є небезпечним для її життя і здоров'я.
У змінений апеляції на цей вирок прокурор просить скасувати вирок суду через порушення вимог кримінально-процесуального законодавства і направити справу на новий судовий розгляд, вказуючи на те, що суд визнавши засуджених винними всупереч вимогам ст. 335 КПК України, не призначивши покарання за скоєні злочини звільнив їх від покарання на підставі Закону України «Про амністію».
Засуджені просять скасувати вирок суду і закрити кримінальну справу стосовно них у зв'язку з тим, що в судовому засіданні не доведена їх вина у вчиненні інкримінованих їм злочинів вказуючи на те, що справа судом розглянута одностороннє, суд не врахував, що в судовому засіданні були спростовані факти вимагання грошей у потерпілих показаннями свідків та іншими документами, а зазначені у вироку суду всі свідки по справі є близькими родичами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_7 і зацікавленими у справі, судом взагалі не взяті до уваги показання свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які бачили сам факт їх візиту без біти до квартири ІНФОРМАЦІЯ_2, що в суді підтверджено факт добровільної здачі ними в органи влади біти, тому ОСОБА_1 повинен бути звільнений від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 263 КК України, а також що вказану справу сфабрикували дільничний інспектор Мулявка та слідчий Шевченко, які є друзями.
Заслухав доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів доходить до наступних висновків.
Так, під час розгляду кримінальної справи ОСОБА_1 та ОСОБА_1 зазначали, що вони не пошкоджували майно потерпілої ОСОБА_3 бейсбольною бітою, що підтверджується показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9. та ОСОБА_10, яким суд не дав належної оцінки.
Також, на думку колегії судців, суд 1 інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення фізико-трасологічної експертизи, яка б дала відповідь на те, чи могло майно потерпілої ОСОБА_3 бути пошкоджено бітою, яка була на зберіганні у ОСОБА_1.
Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вказували на біту, яка належала ОСОБА_11, вони добровільно видали правоохоронцям, а тому ОСОБА_1 був незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 263 ч.2 КК України.
Окрім того, в показах ОСОБА_1 та ОСОБА_2. йшлося про те, що 20 січня 2002 року вони будь-якого майна потерпілої ОСОБА_3 не пошкоджували, а заяву про порушення щодо них кримінальної справи ОСОБА_5 написала на вимогу дільничого інспектора міліції МУЛЯВКО В.М., з яким подружжя ОСОБА_1 перебуває у неприязнених стосунках.
Самі ж ОСОБА_1 пояснювали, що ОСОБА_7 їх обмовила, вони жодних протиправних дій щодо неї не вчиняли, а ініціативу повернення боргу подружжю ОСОБА_1 проявила її мати, яка вилаяла ОСОБА_7 і вимагала її розрахуватися з ОСОБА_1.
Проте, як вбачається з змісту вироку, жоден з наведених доводів судом 1 інстанції не перевірений, та судом не проаналізований.
За таких обставин вирок міськрайонного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2. не можна вважати обгрунтованим та законним, а тому він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду 1 інстанції слід усунути вказані недоліки, повно, всебічно перевірити всі доводи поданих на вирок апеляцій, та обґрунтування, які містяться в касаційній скарзі і постановити рішення з дотриманням вимог чинного законодавства. Керуючись ст.ст.362 - 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2. задовольнити частково.