Справа № 11 -а-813                                       Головуюча у суді 1-ї інстанції - ТИМЧЕНКО Л.М.

Категорія - ст.187 ч.4 КК України                                       Доповідач у апеляції - ОСЄТРОВ В.І.

_УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2006 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого - судді ОСЄТРОВА В.І.

Суддів - КАДЕГРОД А.І., НІКІТІНА О.С. за участю прокурора - ТОРОУС О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Олександрійського міськрайонного суду від 14 червня 2006 року, яким

ОСОБА_1, українець, гр.-н України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, не одружений, не працюючий, раніше судимий:

11.06.1991 року Олександрійським міським судом за ст. 140 ч.2, 141 ч.2,144 ч.2,206 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

·        18.11.1996 році Олександрійським міським судом за ст. 140 ч.2 КК України до 2 років виправних робіт з утриманням 20% від заробітку;

·         В 2002 році Голосіївським райсудом м. Києва за ст. 185 ч.З КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців , звільнений від відбуття покарання в травні 2005 року засуджений за ст. 187 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він, діючи разом з ОСОБА_2, стосовно якого вирок оскаржений не був, з метою заволодіння чужим майном, поєднано з насильством, що є небезпечним для життя та здоров»я потерпшого, за попередньою змовою групою осіб проникли до домоволодіння потерпілого ОСОБА_3., де проживав ОСОБА_4 та спричинили останньому тяжкі тілесні ушкодження і відкрито викрали майно останнього на загальну суму 368 грн. 10 коп.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, визнаючи свою вину повністю, просить суд перекваліфікувати його дії на ст. ст. 186 ч.З та 121 ч.І КК України, оскільки він та КИЯШКО потерпілого до цього випадку не знали, умислу та зговору вчиняти злочин між ними не було, сам він має на утриманні батьків похилого віку, на утриманні у батьків знаходиться його донька, якій виповнилося 9 років. З урахування викладеного Прокопець ставить питання також про застосування до призначеного йому покарання ст. 69 КК України та призначення покарання нижчого від найнижчої межи.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав вирок суду 1 інстанції законним та обгрунтованим, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція Не підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

Так, винність ОСОБА_1 в скоєні інкримінованого йому злочину підтверджується як його показами, даними ним під час досудового слідства та в судовому засіданні, так і показами засудженого ОСОБА_2, а також дослідженими судом показами потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8 та сумнівів у судової колегії не викликає.

Кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ст. 187 ч.4 КК України колегія суддів вважає об»єктивною та такою, що відповідає дослідженим доказам.

При призначенні покарання судом 1 інстанції враховано характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані про особу засудженого, матеріали кримінальної справи, а також пом»якшуючі та обтяжуючі обставини скоєння злочину.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.362- 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду від 14 червня 2006 року стосовно нього - БЕЗ ЗМІН.

Згідно а оригіналом: Суддя апеляційного суду Кіровоградської області

В.І.Осетров