АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА Іменем України
19 вересня 2006 року КОСОБА_7ія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Зубка К.А.,
суддів Ремеза П.М. і Лещенка Р.М.,
за участю прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Світловодського міськрайонного суду від 25 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, засуджений за ст.115 ч.І КК України на 7 років позбавлення волі.
Суд визнав винним ОСОБА_1. у тому, що він 3.05.2005 року близько 21 години, знаходячись в квартирі по місцю свого проживання, яка розташована в АДРЕСА_1 та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистої неприязні, в ході сварки між ним та його братом ОСОБА_2, наніс останньому удар ножем в область грудної клітки, заподіявши тим самим потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва з пошкодженням міжреберних мілких судин та внутрішньої грудної артерії з подальшою внутрішньою плевральною значною кровотечею, що призвело до смерті потерпілого.
В апеляції на цей вирок засуджений просить скасувати вирок суду і направити справу на новий судовий розгляд, змінивши йому міру запобіжного заходу, вказуючи на те, що вирок суду не відповідає вимогам закону, як по формі так і по змісту, у судовому засіданні не доведено, що смерть потерпілого настала від
Справа № 850 - 2006 рік Головуючий в суді 1-ї ін-т. Волошина Н.Л.
Категорія ст.115 ч.І КК України Доповідач Ремез П.М.
його дій, відсутній причинний зв'язок між раною та смертю потерпілого, оскільки він помер вже після операції в лікарні, судом не встановлено місце, час та спосіб вчинення злочину, його мотив та ціль, показання потерпілої ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які вони дали у судовому засіданні не відповідають їх показанням на досудовому слідстві, судом безпідставно відхилені його клопотання про виклик до суду свідка по справі ОСОБА_6 та судово-медичного експерта, також грубо порушені вимоги кримінально-процесуального законодавства, на які він вказував у своєму останньому слові, але суд на них не відреагував, тому вважає що його вина не доведена.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення апеляції засудженого без задоволення, а вироку суду без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції к ОСОБА_1 судців вважає, що подана засудженим апеляція не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_1. в умисному заподіянні смерті своєму брату ОСОБА_2 є вірним і обгрунтований дослідженими судом доказами.
Сам засуджений на попередньому слідстві та у судовому засіданні свою вину не визнав і давав показання про те, що 3.05.2005 року близько 21 години він почув, що його брат ОСОБА_2., який був у нетверезому стані, на кухні сварився з матір'ю. Раніше також брат сварився з матір'ю, а він захищаючи її, бив брата. Він пішов на кухню, щоб захистити матір, наказавши їй іти до своєї кімнати, а сам намагався відтягнути брата до його кімнати. Брат чинив йому опір і при цьому порвав його сорочку, проте він затягнув брата до його кімнати і поклав його на дивані. Сам пішов до своєї кімнати. Через 15 хвилин він вийшов і побачив, що відкриті двері до кімнати брата і він лежав на підлозі з раною в області серця. Він викликав швидку допомогу і вийшов на вулицю покурити. Не знає хто заподіяв брату тілесні ушкодження від яких сталася його смерть, допускає, що брат сам наніс собі ножове поранення.
Проте на досудовому слідстві він давав показання, що 3.05.2005 року протягом дня ходив по місту у своїх справах і зустрівши знайомих випили з ними на трьох пляшку горілки. Близько 18 годин він повернувся додому і став дивитися телевізор. Пізніше повернувся додому з роботи його брат ОСОБА_2., який був у нетверезому стані. Пізніше він почув, що його брат на кухні сварився і ображав матір. Оскільки сварка була тривалий час, він пішов на кухню, щоб захистити матір. Його мати ОСОБА_3 після цього пішла до себе у спальню, а він намагався витягнути брата з кухні до його кімнати. Потерпілий упирався і при цьому порвав йому сорочку. Не пам'ятає яким чином у нього в руках опинився ніж з подвійною заточкою і як він цим ножем вдарив брата. Потім побачив, що брат лежить на підлозі і його груди і шия були у крові, але він був ще живий. Про це він повідомив матір і викликав швидку допомогу та міліцію. Не знає куди подів ніж яким ударив брата. Раніше його брат постійно вживав спиртні напої, а дома затівав сварки і при цьому неодноразово ображав матір(а.с.77-80,107-108,110-111).
Не зважаючи на те, що засуджений не визнав своєї вини у вчиненні вбивства потерпілого, його вина повністю доведена зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні достовірними доказами по справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи і судом першої інстанції їм дана правильна юридична оцінка.
Так, потерпіла ОСОБА_3 показала суду, що 3.05.2005 року увечері вона з чоловіком та її сини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були вдома. Потім вона пішла відпочивати в кімнату до свого чоловіка. Через 15 хвилин вони з чоловіком почули, що підсудний викликав .швидку допомогу і вийшли з кімнати. Що було далі вже не пам'ятає, але повністю підтвердила свої показання, які давала на досудовому слідстві.
Свідок ОСОБА_4 показав суду, що 3.05.2005 року увечері вдома були він, його дружина та її сини ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Він з дружиною були у себе в кімнаті і збирались відпочивати. Вхідні двері квартири вже були заперті. Хвилин через 10, він піднявши трубку спареного телефону почув, як підсудний викликаючи швидку допомогу по телефону говорив, що він ударив брата ножем і той стікає кров'ю. Вони з дружиною вийшли з кімнати і в коридорі побачили сина ОСОБА_2, у якого була порвана сорочка і він витирав мокрі руки. Потерпілого побачили лежачого на підлозі у себе в кімнаті і він був увесь в крові. Коли він запитав у підсудного, що трапилось, то останній відповів, що вже викликав швидку допомогу і поводив себе спокійно. Потім приїхали медичні працівники і забрали потерпілого у лікарню. Потім він вимив підлогу на кухні та в коридорі, оскільки все було у крові. Після цього випадку у них з кухні зник металевий ніж з двохсторонньою заточкою і довжиною леза 40мм.
Свідок ОСОБА_5 показала суду, що 3.05.2005 року увечері до швидкої зателефонували і повідомили, що була бійка. Вона виїздила на виклик і бачила, що потерпілий лежав на підлозі в кімнаті і у нього було ножове поранення в області серця. Брат потерпілого, який був у стані алкогольного сп'яніння пояснив, що це він посварився з потерпілим, була бійка і результат якої є ножове поранення.
Крім цього вина ОСОБА_1. повністю підтверджується даними протоколу огляду місця події від 3.05.2005 року з якого вбачається, що в ході огляду квартири по місцю проживання підсудного виявлено та вилучено одяг потерпілого та сорочку підсудного з помарками крові(а.с.4-7), даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю підсудного із застосуванням відеозапису, в ході якого він розповів і показав на місці про обставини подій, які відбулися 3.05.2005 року(а.с.81-88), висновком судово-медичної експертизи від 13.06.2005 року, згідно якої смерть потерпілого ОСОБА_2 сталася від гемологічного шоку обумовленого колото-різаною раною передньої поверхні грудної клітки зліва, з пошкодженням внутрішньої грудної артерії і міжреберних сосудів, між колото-різаною раною грудної клітки з пошкодженням грудної артерії і міжреберних сосудів та смертю потерпілого є прямий причинний(а.с.21-27), висновком судово-медичної експертизи від 10.06.2005 року, згідно якої на сорочці підсудного вилученій з місця пригоди, виявлено кров потерпілого(а.с.31-37), висновком стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи, згідно якої в момент вчинення підсуднім інкримінує мого йому діяння, він не виявляв ознак тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, міг давати звіт своїм діям та керувати ними, в стані фізіологічного афекту не перебував(а. сі69-175) та іншими достовірними доказами по справі.
Таким чином, суд виходячи з тих доказів, які всебічно і об'єктивно дослідив у судовому засіданні, вірно кваліфікував дії ОСОБА_1. за ст. 115 ч.І КК України, оскільки він вчинив навмисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті рідному брату ОСОБА_2.
Суд першої інстанції обґрунтовано врахував як правдиві, показання засудженого стосовно вбивства потерпілого дані ним у ході досудового слідства, оскільки вони є послідовними і повністю узгоджуються з іншими достовірними доказами по справі. Також суд першої інстанції вірно дав критичну оцінку його показанням у судовому засіданні стосовно того, що він не вбивав потерпілого і хто це зробив йому невідомо, оскільки вони є суперечливими і не узгоджуються з іншими об'єктивними доказами по справі, а саме показаннями потерпілої та свідків по справі, які підтвердили у суді, що їм відомо зі слів самого підсудного про нанесення саме ним ножового поранення потерпілому. Крім того як стверджують потерпіла ОСОБА_3 і свідок ОСОБА_4, показання яких по справі є послідовними, що в момент скоєння злочину, окрім них та підсудного з потерпілим у квартирі на той час більше нікого не було, а вхідні двері в квартиру на той час вже були заперті на замок.
Як у ході досудового слідства так і в судовому засіданні не здобуто ніяких доказів заподіяння смерті ОСОБА_2 іншими особами, а зібрані по справі достовірні докази повністю підтверджують вину ОСОБА_1. у вчиненні вбивства потерпілого. Тому судова палата вважає, що доводи засудженого про необхідність скасування вироку через те, що не доведена його вина у вчиненні вбивства брата і про направлення справи на новий судовий розгляд, а також про необхідність змінити йому міру запобіжного заходу є надуманими і безпідставними, оскільки повністю спростовуються зазначеними вище доказами по справі, які повністю узгоджуються між собою і відповідають фактичним обставинам справи. Інші процесуальні порушення кримінально-процесуального законодавства, на які посилається у своїй скарзі засуджений є несуттєвими і не вплинули на прийняття правильного рішення по суті справи судом першої інстанції.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд врахував, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, що він скоїв особливо тяжкий злочин, характеризується посередньо, раніше не судимий, на утриманні має неповнолітню дитину, не працює, хворіє на туберкульоз легенів та хронічний бронхіт, проживав з пристарілою хворою матір'ю, проте злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння і обґрунтовано дійшов до висновку про можливість його виправлення у місцях позбавлення волі у призначений йому мінімальний строк, передбачений за вчинення вказаного злочину.
Тому судова палата зважаючи на те, що суд призначив йому покарання в межах діючого закону, не вбачає підстав вважати його занадто суворим.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України к ОСОБА_2 суддів
Ухвалила :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Світловодського міськрайонного суду від 25 квітня 2006 року - залишити без задоволення, а зазначений вирок суду стосовно нього - залишити без зміни.
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Ремез П.М.