ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 5023/537/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяПолянський А.Г.,

суддіКорсак В.А.,

Яценко О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року

у справі№ 5023/537/12 Господарського суду Харківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тера"

до1. Приватної фірми "Левада-7" 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 206 916,68 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Пулькін Ю.П. дов. від 19.12.2011 р., Горедюк О.В. дов. від 08.06.2012 р.,

відповідача -1- не з'явились,

відповідача -2- ОСОБА_2 дов. від 16.05.2012 р., ОСОБА_3, дов. від 16.05.2012 р.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. (суддя -Погорелова О.В.) частково задоволено заяву позивача про вжиття запобіжних заходів до подання позову, накладено арешт на майно, яке належить Приватній фірмі "Левада-7" та Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на загальну суму 161780,05 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р. (судді - Фоміна В.О., Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. по справі № 1з-12 (5023/537/12) скасовано. Скасовано запобіжні заходи, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області по справі №1з-12 (5023/537/12) від 01.02.2012 р. відносно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тера" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач -2 просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тера" звернулось до господарського суду з клопотанням про вжиття запобіжних заходів до подання позову шляхом накладення арешту на майно, що належить Приватній фірмі "Левада-7", Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на загальну суму 211 055,01 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2012 р. задоволено заяву позивача про вжиття запобіжних заходів до подання позову, накладено арешт на майно, яке належить Приватній фірмі "Левада-7" та Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на загальну суму 161 780,05 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 р. в задоволенні позовних вимог стосовно першого відповідача -Приватної фірми "Левада -7" відмовлено. Позовні вимоги стосовно Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задоволені повністю, стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера"161780,05 грн. заборгованості, 32194,23 грн. інфляційних, 12942,40 грн. 3% річних, 4138,33 грн. судового збору. Скасовані запобіжні заходи, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області №1з-12 від 01.02.2012 р. відносно Приватної фірми "Левада -7".

В обґрунтування заяви про вжиття запобіжних заходів ТОВ "Тера" зазначало, що у відповідності з умовами договору доручення на покупку векселів № 3 від 06.01.2006 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 (який є агентом, Повіреним за угодою) та ТОВ "Тера" (Довірителем) було досягнуто домовленості про пошук відповідачем та здійснення заходів з викупу цінних паперів, виданих позивачем - усього на загальну суму 161 780,05 грн. За даною угодою для виконання передбачених дій ФОП ОСОБА_1 були перераховані гроші у сумі 161 780,05 грн. Перераховані Повіреному гроші залишаються власністю Доверителя. Відповідно до договору поруки від 05.01.2009 р., поручителем за невиконання ФОП ОСОБА_1 умов договору доручення № 3 від 06.01.2006 р. виступило ПП "Левада-7".

Оскільки дії передбачені договором доручення ФОП ОСОБА_1 не були виконані, станом на момент подання заяви, ПП "Левада-7" та ФОП ОСОБА_1 не виконали своїх зобов'язань щодо повернення грошових коштів, заявник просив суд накласти арешт на майно, що належить ПП "Левада-7" та ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 211 055,01 грн.

Заявником зазначалось, що підставами для вжиття запобіжних заходів є те, що за два роки, які сплинули після закінчення строку дії договору, відповідачі не повернули жодної, хоча б найменшої часткової суми; відповідачі не надали жодних пояснень по суті зволікання неповернення грошей; відповідачі уникають надати письмові відповіді на наші звернення; відповідачі не надають про себе повної належної інформації у Єдиний державний реєстр; відповідачі уникають телефонних контактів; відповідачі намагаються розпродати майно.

Суд першої інстанції задовольнив вказану заяву про вжиття запобіжних заходів та встановив наявність підстав для накладення арешту на майно ПП "Левада-7" та ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 161 780,05 грн.

Згідно ст.ст.43-1, 43-2 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову. До видів запобіжних заходів включені: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Як обґрунтовано зазначив апеляційний господарський суд, підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43-3 ГПК заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Заявник має подати докази, достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотно буде порушено.

Статтями. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд першої інстанції при розгляді заяви про вжиття запобіжних заходів не звернув уваги на те, що предметом позову є стягнення грошових коштів, а не звернення стягнення на нерухоме майно, в матеріалах справи немає доказів підтверджуючих відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках відповідачів, а копії витягів з газет з оголошеннями про продаж нерухомості, які заявник додав до заяви в якості підтвердження факту намагання розпродати майно та уникнути від обов'язку повернення коштів, не є належним доказом в розумінні статті 34 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що інших доказів в підтвердження неможливості або утруднення подачі в подальшому доказів правомірності вимог позивача при зверненні з позовом або загрози порушення його прав, заявником не було надано та інших обставин щодо необхідності вжиття запобіжних заходів заявником не наведено.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що підстави які були викладені заявником в заяві про вжиття запобіжних заходів не є підставами в розумінні ст. 43-1 ГПК України, оскільки не доводять наявність обставин, які б обґрунтовували необхідність вжиття запобіжних заходів.

Висновки суду апеляційної інстанції у даній справі відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року у справі № 5023/537/12 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Корсак В.А.

Яценко О.В.