ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 5023/537/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяПолянський А.Г.,

суддіКорсак В.А.,

Яценко О.В.,

розглянувши касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року

у справі№ 5023/537/12 Господарського суду Харківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тера"

до1. Приватної фірми "Левада-7" 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 206 916,68 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Пулькін Ю.П. дов. від 19.12.2011 р., Горедюк О.В. дов. від 08.06.2012 р.,

відповідача -1- не з'явились,

відповідача -2- ОСОБА_2 дов. від 16.05.2012 р., ОСОБА_3, дов. від 16.05.2012 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 р. (суддя -Погорелова О.В.) в задоволенні позовних вимог відносно першого відповідача - Приватної фірми "Левада-7" - відмовлено повністю. Позовні вимоги відносно другого відповідача - ФОП ОСОБА_1 -задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера" 161 780,05 грн. заборгованості, 32 194,23 грн. інфляційних, 12 942,40 грн. трьох відсотків річних та 4 138,33 грн. судового збору. Скасовано запобіжні заходи, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області № 1з-12 від 01.02.2012 року відносно Приватної фірми "Левада-7".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р. (судді -Фоміна В.О., Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 161 780,05 грн. заборгованості, 32 194,23 грн. інфляційних, 12 942,40 грн. трьох відсотків річних та 4 138,33 грн. судового збору, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в цій частині, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2006 року між ТОВ "Тера" ( позивач) та ФОП ОСОБА_1 (2-й відповідач) був укладений договір доручення № 3 на покупку векселів.

Відповідно до умов договору, позивач доручає, а 2-й відповідач приймає на себе обов'язок на протязі строку дії договору надати позивачу послугу щодо розшуку на ринку цінних паперів та викупу 2-х векселів, емітованих позивачем, шляхом укладення з третіми особами від імені, за рахунок та за дорученням позивача договорів на придбання вказаних векселів відповідно до вимог, які зазначені у п. 1.2 договору.

Предметом договору є вексель простий № 80351607207748 на суму 139 960,05 грн., емітентом якого є ТОВ "Тера", та виписаний на користь ТОВ "Дніпро-Інвест" та вексель простий № 80351607207747 на суму 21 820 грн., емітентом якого є ТОВ "Тера", та виписаний на користь ТОВ "Оліма", усього на загальну суму 161 780,05 грн.

Згідно п. 3.1.1.договору, повірений зобов'язаний, виконуючи дії від імені, за рахунок та в інтересах Довірителя, виконати юридичні дії по пошуку, придбанню (викупу) та передачі по двосторонньому акту Довірителю оригіналів векселів, вказаних в пункті 2.1, які є предметом цього договору, у їх векселедержателів від імені, за рахунок та по дорученню Довірителя, у відповідно до чинного законодавства.

Договором передбачено, що до обов'язку Довірителю за даним договором входить забезпечити Повіреного грошовими коштами, необхідними для виконання цього договору (тобто у розмірі не меншім ніж номінальна вартість векселів, в казаних в п. 1.2 договору), у строк до 30.04.2006 року, перерахувавши грошові кошти на банківський рахунок Повіреного, а також забезпечити Повіреного в той же строк всіма необхідними документами, а також копіями векселів, які є предметом цього договору.

Пунктом 1.3 цього договору передбачено, що за необхідністю, а також у випадку вимог чинного законодавства України, Повірений залучає для проведення операцій по викупу вказаних в п. 1.2 договору векселів спеціалізованих суб'єктів підприємницької діяльності, які мають ліцензії на ведення професійної діяльності на ринку цінних паперів (діяльність по випуску та обігу цінних паперів).

Згідно п. 3.1.5 договору, у випадку неналежного виконання Повіреним доручення про викуп векселів на протязі строку дії цього договору, вказаного в п. 8.1, здійснити повернення отриманих від Довірителя грошових коштів з урахуванням вимог статті 625 ЦК України.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання та укладений на строк до 30.04.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2009 року між позивачем та 1-м відповідачем був укладений договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель (1-й відповідач) у разі невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань 2-м відповідачем за договором доручення від 06.01.2006 р. на пошук та придбання векселів, зобов'язується нести солідарну відповідальність перед позивачем в сумі, що дорівнює сумі грошових зобов'язань другого відповідача за договором доручення, а саме 161 780,05 грн.

Згідно п. 2.2 договору поруки строк виконання грошових зобов'язань, що витікають з договору доручення від 06.01.2006 р. на пошук та придбання векселів, встановлений до 30.04.2009 року.

Судами встановлено, що платіжними дорученнями від 19.04.2006р. на суму 21820,00 грн., №20 від 16.03.2006р. на суму 44800,00 грн., №17 від 06.03.2006р. на суму 45000,00 грн., №18 від 10.03.2006р. на суму 45000,00 грн., від 23.04.2006р. на суму 260,05 грн., №24 від 12.04.2006р. на суму 4900,00 грн. позивачем перераховано 2-му відповідачу грошові кошти у розмірі 161780,05 грн.

Однак, станом на день звернення з даним позовом до суду - 06.02.2012 року, свої зобов'язання за договором доручення 2-й відповідач не виконав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (ч. 1 ст. 1001 ЦК України).

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 ЦК України).

Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення (ч. 1 ст. 1004 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судами встановлено, що відповідач 2 отримав грошові кошти на виконання дій передбачених умовами договору доручення - платіжні доручення про перерахування платником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Тера" на користь одержувача - ПП (Приватного підприємця) ОСОБА_1 на загальну суму 161 780,05 грн., (а.с. 17-19 т.2), довідку з банку № 1653/04-2-01 від 07.05.2012 р. підписаною головою правління ПАТ "Східно-Український банк "Грант", наданою позивачем в обґрунтування своїх вимог.

Однак, докази здійснення відповідачем - 2 дій, виконання яких передбачено договором доручення № 3 від 06.01.2006 р., щодо пошуку та викупу на ринку цінних паперів векселів № 80351607207748 на суму 139 960,05 грн., емітентом якого є ТОВ "Тера", та виписаний на користь ТОВ "Дніпро-Інвест" та вексель простий № 80351607207747 на суму 21 820 грн., в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України відповідач -2 не довів виконання своїх обов'язків по договору щодо пошуку та викупу векселів, гроші отримані від Довірителя на виконання вказаний дій не повернув.

За таких обставин, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач - 2 порушив умови договору та дійшов правомірного висновку про стягнення з нього 161 780,05 грн. заборгованості.

Судами обґрунтовано було звернуто увагу на те, що 05.01.2009 року між позивачем та 1-м відповідачем був укладений договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель (1-й відповідач) у разі невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань 2-м відповідачем за договором доручення від 06.01.2006 р. на пошук та придбання векселів, зобов'язується нести солідарну відповідальність перед позивачем в сумі, що дорівнює сумі грошових зобов'язань другого відповідача за договором доручення, а саме 161780,05 грн.

Разом з цим, згідно п. 2.2 договору поруки, строк виконання грошових зобов'язань, що витікають з договору доручення від 06.01.2006 р. на пошук та придбання векселів, встановлений до 30.04.2009 року.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (ч. 4 ст. 559 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 10.3 договору поруки строк його дії співпадає зі строком дії основного договору, тобто до 30.04.2009 року.

Отже, враховуючи, що термін дії договору поруки є закінченим, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для солідарного стягнення заборгованості з відповідачів та відмовив в позові стосовно відповідача -1.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України суд першої інстанції прийняв рішення про стягнення з відповідача -2 - 32 194,23 грн. інфляційних, 12 942,40 грн. трьох відсотків річних.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року у справі № 5023/537/12 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2012 року у справі № 5023/537/12.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Корсак В.А.

Яценко О.В.