П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 травня 2008 року                                                     Оратівський районний суд

                                                                                       Вінницької області

                                                                                       В складі : головуючого Драчук Т.О.                                                                                                                                                                              

                                                                                                  при секретарі: Данилюку В.М.                                                                                       

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Оратів  справу за адміністративним позовом Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області до громадянина Латвії ОСОБА_1,  за участю представника позивача Схаба О.В., відповідача  ОСОБА_1

                                                                В С Т А Н О В И В :

    Оратівський РВ УМВС  звернувся до суду з адміністративним позовом про примусове видворення громадянина Латвії ОСОБА_1з забороною подальшого в”їзду в Україну строком на п”ять років .

     В судовому засіданні представник Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області  начальник ГСГІРФО майор міліції Схаб О.В. позовні вимоги підтримав та пояснив, що громадянин Латвії  ОСОБА_1проживає на території України в с. Кам”яногірка Оратівського району Вінницької області  без документів, що надають  право проживати на території України, за що  02.03.2007 р., 31.10.2007 р. на ОСОБА_1накладено адміністративні стягнення за ст. 203 КУпАП  у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Рішення  начальника  Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області  про видворення  відповідача в добровільному порядку ОСОБА_1 не виконав  через відсутність коштів, тому Оратівський РВ УМВС  звернувся до суду з позовом про примусове видворення громадянина Латвії ОСОБА_1з забороною подальшого в”їзду в Україну строком на п”ять років.

     Громадянин Латвії ОСОБА_1, який є відповідачем по справі, в судовому засіданні позовні вимоги визнав та суду пояснив, що він дійсно являється громадянином Латвії. 06.06.2004 року  разом з синами ОСОБА_2та  ОСОБА_3приїхали з Латвії на територію України  в с. Кам”яногірку Оратівського району Вінницької області щоб працевлаштуватись та заробити кошти для проживання.   Проживає в будинку,  який належить його матері  ОСОБА_4, яка померла в 2006 році.    Проте ОСОБА_1 не працевлаштувався,  проживав за рахунок пенсії матері та   випадкових  заробітків: допомагав  односельчанам по господарству. Зароблених  грошей вистачало лише  на харчування. На реєстрацію в паспортний стіл не став через відсутність коштів. Неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за проживання на  території України без відповідних документів.  Виконати рішення начальника Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області про видворення  за межі України в добровільному порядку не виконав у зв”язку  з відсутністю  коштів на придбання проїзних квитків.

    Не мав і не має наміру отримати статус біженця та бажає  повернутися до Латвії, проте через вищевказані причини добровільно цього зробити не може.

    Суд,  вислухавши представника позивача  Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області Схаба О.В, відповідача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обгрунтований.

    До такого висновку суд прийшов на підставі слідуючого.

  ОСОБА_1являється громадянином Латвії, що підтверджується паспортом  NR НОМЕР_1, виданим 12.02.1999 року  в м. Вентспілс, Латвія. 06.06.2004 року  разом з синами ОСОБА_2та ОСОБА_3приїхали з Латвії на територію України  в с. Кам”яногірку Оратівського району Вінницької області щоб працевлаштуватись та заробити кошти для проживання. Проте ОСОБА_1 не працевлаштувався,  проживав за рахунок  випадкових  заробітків. На реєстрацію в паспортний стіл не став через відсутність коштів.

            Відповідно до постанов Оратівського районного суду від 02.03.2007 р., 31.10.2007 р. на ОСОБА_1накладено адміністративні стягнення за ст. 203 КУпАП  у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

            Рішення  начальника  Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області  про видворення  відповідача в добровільному порядку ОСОБА_1 не виконав  через відсутність коштів.         

      Згідно ч.10 ст.32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, п.54 „Правил в”їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через  її територію”, у разі відсутності в іноземця та особи без громадянства коштів, необхідних для відшкодування витрат, пов”язаних з їх видворенням, та встановлення факту їх в”їзду в Україну без запрошення юридичних чи фізичних осіб, фінансування витрат здійснюється  за рахунок коштів, передбачених в державному бюджеті.

            В  судовому засіданні встановлено, що у відповідача відсутні кошти для придбання проїзних квитків та виїзду з України, а також відповідач прибув в Україну з власної ініціативи, запрошення  юридичних чи  фізичних осіб відсутнє.

    Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” органи внутрішніх справ можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обгрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятись від виїзду.

     На підставі вищевикладеного суд прийшов до переконання, що громадянин Латвії  ОСОБА_1 самостійно не зможе залишити територію України  та буде ухилятись від виїзду  на батьківщину.  

      Згідно ст.2 Закону України „Про правовий  статус іноземців та осіб без громадянства” зазначено, що іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі ,мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин,  а також вони зобов”язані поважати та дотримуватись Конституції і  законів України, шанувати традиції та звичаї народу України. Проте, ОСОБА_1 свідомо законно перетнув державний кордон України, проте порушив вимоги чинного законодавства про правовий статус  іноземців та осіб без громадянства, зокрема, проживав на території України без відповідних документів,  тому  його  слід примусово видворити та заборонити подальший в”їзд в Україну строком 5 років.

     На підставі ст.32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1994 року, п.54 „Правил в”їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України  і транзитного проїзду через її територію”, затверджених  Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року №1074, керуючись ст.ст.50, 94, 159-163   Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                    П О С Т А Н О В И В:

 Позов задоволити. Примусово видворити з України з забороною подальшого в”їзду в Україну строком на п”ять років громадянина Латвії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

     Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження  чи апеляційна скарга , подані після закінчення встановлених строків, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для  поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

СУДДЯ