ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 5010/1089/2011-Б-13/43

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І.,

суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЛТ"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012

у справі господарського суду№ 5010/1089/2011-Б-13/43 Івано-Франківської області

за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Нолт"

провизнання банкрутом,

розпорядник майнаарбітражний керуючий Хлібейчук М.І.,

кредитори:УПФУ в Тисменицькому районі, ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Івано-Франківську, Івано-Франківський обласний центр зайнятості, ДПІ в Тисменицькому районі, Наумов С.В., ПАТ "Дельта Банк"

за участю представників сторін:

ПАТ "Дельта Банк" -Алюніна О.О. (дов. від 13.04.2011),

встановив:

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2011 (суддя Шкіндер П.А.) затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Нолт" в наступній редакції:

1. УПФУ в Тисменицькому районі на суму 82 981,29 грн. -основний борг; - 49882,10 грн. вимоги 2-ї черги; - 33099,10 грн. вимоги 6-ї черги.

2. ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську на суму 9 887,81 грн. -основний борг; - 9 887,81 грн. вимоги 2-ї черги.

3. Івано-Франківський обласний центр зайнятості на суму 1359,50 грн. -основний борг; - 1359,50 грн. вимоги 2-ї черги.

4. ДПІ в Тисменицькому районі на суму 38 977,27 грн. -основний борг; - 38 977,27 грн. -вимоги 3 черги.

5. Наумов С.В на суму 921 331,20 грн. -основний борг; 86 131,20 грн. -вимоги 4 черги; - 835 200,00 грн. -штраф, пеня вимоги 6 черги

Вимоги конкурсних кредиторів, шо не заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі -не розглядаються і вважаються погашеними.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 (колегія суддів у складі: Михалюк О.В. -головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) визнано Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Нолт" на загальну суму 2 691 651,31 грн., з яких 2 520 143,29 грн. як вимоги першої черги та 171 508,02 грн. як вимоги шостої черги.

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2011 змінено, доповнено частину 1 резолютивної частини пунктом в наступній редакції:

"6. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на суму 2 691 651,31 грн., з яких 2 520 143,29 грн. як вимоги першої ноги та 171 508,02 грн. як вимоги шостої черги.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нолт" на користь Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" 470,50 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язано господарський суд Івано-Франківській області видати наказ.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Нолт" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 та залишити в силі ухвалу господарського суду Івано-Франківській області від 27.12.2011. В обґрунтування посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 97, 101 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Виходячи зі змісту ст. 14 кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нолт" опубліковане в газеті "Голос України" від 25.10.2011 № 198.

04.11.2011 ПАТ "Дельта Банк" в межах строку, встановленого ст. 14 Закону, звернулося до господарського суду з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 2 691 651,31 грн.

Розпорядником майна та боржником дана грошова вимога не визнана та не включена до реєстру вимог кредиторів, про що зазначено в ухвалі суду першої інстанції про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Статтею 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачений порядок проведення попереднього засідання господарського суду. Пунктом другим цієї статті встановлено, що господарський суд у попередньому засіданні розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів; реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів; ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Отже, при проведенні попереднього засідання господарський суд зобов'язаний, зокрема, розглянути вимоги кредиторів щодо яких були заперечення боржника та які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів і за результатами їх розгляду вирішити питання про включення або не включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів з визначенням їх розміру.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, виходячи з вимог ст.ст. 14, 15 спеціального Закону, обов'язок надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, а також обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд, в порушення вищенаведених норм Закону, ухилився від розгляду кредиторських вимог ПАТ "Дельта банк", про що обґрунтовано вказано в постанові суду апеляційної інстанції.

Так, з матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом апеляційної інстанції, грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" на загальну суму 2 691 651 гривню 31 копійку ґрунтуються на кредитному договорі № 134/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 05.12.2007 та кредитному договорі № 150/К-078 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 31.01.2008.

Вказані вимоги забезпеченні заставою та іпотекою майна боржника у відповідності до умов Договору застави рухомого майна (обладнання) № 134/2к-07 від 05.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округута зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 2409, та Іпотечного договору № 150/2кіп-08 від 01.02.2008, посвідченого приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №395.

Первісним кредитором за вказаними зобов'язаннями боржника було Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк".

Однак, на підставі ст.92, ст. 95 та ч.3 та 4 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також у відповідності до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 369 від 28.08.2001, в межах виконання заходів, передбачених процедурою ліквідації ТОВ "Український промисловий банк", яка була розпочата на підставі постанови Правління Національного банку України № 19 від 21.01.2010, між ТОВ "Український промисловий банк" та ПАТ "Дельта Банк" 12.02.2011 був укладений Договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, який в цей же день нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 911.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Український промисловий банк" передало ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, укладеними з конкретними позичальниками, детальний перелік яких зазначений в Додатку № 1 до Договору про передачу активів. До складу цих вимог було включене і право вимоги виконання ТОВ "Нолт" зобов'язань за кредитними договорами, а також за забезпечувальними його угодами: договорами застави та іпотечним договором.

На підтвердження цих обставин до суду були пред'явлені оригінал нотаріально посвідченого договору про передачу активів ТОВ "Український промисловий банк" в рахунок погашення заборгованості від 12.02.2011, акт приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), кредитних справ від 23.06.2011, за яким первісний кредитор передав ПАТ кредитну справу боржника та детальний розрахунок заборгованості боржника.

Докази визнання недійсним, зміни, розірвання вищевказаного договору про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості у встановленому законом порядку відсутні в матеріалах справи, не надані жодною із сторін, зокрема, скаржником, відповідно до ст.33 ГПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до с. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник лише письмово повідомляється про заміну кредитора після укладення договору уступки. Після отримання такого повідомлення боржник повинен виконувати свої зобов'язання вже на користь нового кредитора, і тільки таке виконання буде вважатися належним.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ПАТ "Дельта Банк" став новим кредитором боржника як за Кредитними договорами, так і за Договором застави та Іпотечним договором.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, грошові вимоги кредитора згідно договору про передачу активів в рахунок погашення заборгованості можуть підтверджуватися оригіналами документів, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріалами поданих ПАТ "Дельта Банк" підтверджено, що заборгованість ТОВ"Нолт" по кредитних договорах на час звернення ПАТ "Дельта Банк" із заявою становить 2 691 651,31 грн. Так, на виконання вимог п. 4.1 договору про передачу активів між первісним кредитором -ТОВ "Український промисловий банк" та новим кредитором -ПАТ "Дельта Банк" 14.03.2011 був підписаний акт звірки розміру заборгованості боржника, вимоги по яких входили до предмету договору відступлення. Крім того, ПАТ надано первинні бухгалтерські документи, зокрема виписки по рахунках, які підтверджують зобов'язання позичальника по наданим та придбаним кредитам.

Докази виконання зобов'язань боржником за вищевказаними договорами відсутні, не надані боржником при розгляді справи, відповідно до ст. 33 ГПК України.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків, що ПАТ "Дельта Банк" став новим кредитором боржника як за Кредитними договорами, так і за Договором застави та Іпотечним договором, а тому підставно включив його вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЛТ" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 у справі № 5010/1089/2011-Б-13/43 залишити без змін.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Білошкап О.В.

Погребняк В.Я.