Справа № 2-а-197/08

 РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 «14» квітня 2008 року                                                                                      м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Чалого І.С. при секретарі судового засідання Минько Н.З. та за участю сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі - звернувшись до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сарненському районі просить стягнути борг в сумі 6656, 54 грн. та зобов'язати прийняти до заліку виплачених сум пенсій.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, пояснив суду, що заявлені до відділення ВД ФССНВ в Сарненському районі вимоги про відшкодування заборгованості по регресних вимогах за період з 01.12.2005р. по З1.10.2007 р, що підтверджується актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, і списками осіб, які не прийняті до заліку за період з 01.12.2005р. по 31.10.2007р., залишені без задоволення, з тих підстав, що нещасні випадки із названими громадянами сталися поза межами України - на території країни СНД - Росії, що підтверджується актами про нещасний випадок форми Н-1. В судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення суми позивних вимог, обґрунтувавши це тим, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2007р. було відмовлено у задоволенні (обраним способом захисту) позову управління ПФУ в Сарненському районі до відділення ВД ФССНВВ Ураїни в Сарненському районі про зобов'язання останнього  прийняти до заліку виплачені суми пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з січня 2004 року по грудень 2005 року та включити до щомісячних актів звірок суму пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва громадян ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в розмірі 5318,11 грн. Загальна сума позовних вимог з урахуванням збільшення складає 6656,54 грн.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав. Пояснив суду, що являється неналежним відповідачем у даній справі. Звернув увагу суду на те, що виключно Пенсійний фонд України ( на централізованому рівні) має право  звернутися з позовом про стягнення боргу до ФССНВ України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Національним законодавством питання відшкодування Пенсійному фонду України витрат пов'язаних з виплатою пенсій громадянам, які отримали трудове каліцтво чи профзахворювання на території країни СНД не передбачено.

В обґрунтування позову, позивач керується нормами Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р.

Проте, Угода на яку посилається позивач не ратифікована Верховною Радою України, та не регулює відносини між Органом який виплатив фізичній особі пенсію (ПФУ) і органом який зобов'язаний відшкодувати виплачені пенсії фізичним особам.

Зі змісту ст. 4 Закону України № 1058 , ст. 4 Закону України № 1105-ХІУ та ст. 9 КАС України випливає, що норми міжнародного договору України, які передбачають інші правила, ніж ті що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку підлягають застосуванню лише тоді, коли згода на обов'язковість даного договору надана Верховною Радою України.

Крім того, 16.05.2003 р. Міністерством юстиції України  затверджена постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4, якою затверджено «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його, відповідно, головним управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом ССНВ Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 чила місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Таким чином,  у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому  рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.       

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.  В задоволенні позову відмовити повністю.

2.  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

3.  Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.                    

Суддя                                                                                     І.С.Чалий