Справа № 2-а- 109/08

 РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«31» березня 2008 року                              12  год 34. хв.                                                      м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Чалого І.С. при секретарі судового засідання Минько Н.З. та за участю сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1- звернувшись до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне просить   зобов'язати вчинити певні дії та стягнути моральну шкоду в розмірі 1700,00 грн.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги. Пояснив суду, що при перерахунку пенсії згідно довідки відповідачем враховано в складі заробітної плати надбавку за вислугу років в розмірі 20%, тоді як слід було врахувати винагороду за вислугу років в фактично нарахованому розмірі - 40%.  Просить зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в м. Рівне провести перерахунок призначеної йому пенсії за віком з 1 травня 2007 року згідно постанови КМ України від 12.09.1997 року № 1013, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 1700 грн.

Представник відповідача у справі в судовому засіданні позов не визнав, пояснив суду, що ОСОБА_1. з 21.07.2004 р. перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Рівне та отримує пенсію відповідно до ст. 37 Закону України: "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ.

Відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 253, стаж державної служби позивача становить 14 років 7 місяців 15 днів, з них: -   з 06.07.1967 р. по 22.02.1968 р. - економіст Рівненського облфінвідділу; -з   27.02,1968   р.   по   30.09.1970   р.   -  заступник  головного   бухгалтера

Рівненського облуправління місцевої промисловості; -     з   01.10.1970  р.   по   07.10.1974  р.   -  головний бухгалтер Рівненськогооблуправління місцевої промисловості; -    з 28.02.1997 р. по 11.05.2000 р. - начальник відділу Державної податкової адміністрації в Рівненській області.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про державну службу” надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у такому розмірі - понад 10 років - 20 %

Зважаючи на вищевикладене відповідач рахує, що діяв правомірно та відповідно до діючого законодавства.

Третя особа у справі пояснила суду, що ОСОБА_1, який працював в ДПІ у Здолбунівському районі з 01.04.2004 по 13.07.2004, згідно наказу ДШ у Здолбунівському районі № 6-о від 02.04.2004 року встановлено стаж для виплати винагороди за вислугу років згідно Постанови КМУ від 12.09.1997 р. № 1013 - 41 рік, 06 місяців, 13 днів та стаж державної служби 14 років 03 місяці 29 днів. ОСОБА_1. нараховувалася винагорода за вислугу років при виході на пенсію (41 рік, 9 місяців, 26 днів), згідно Постанови КМУ від 12.09.1997 р. № 1013, в розмірі 40 відсотків. Надбавка за вислугу років державної служби не призначалась.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При цьому суд врахував таке.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Надбавка, яка встановлена позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 12.09.2007 року у розмірі 40% відноситься саме до інших надбавок, і ця постанова відповідає вимогам ст. 33 Закону України «Про державну службу».

Твердження відповідача про те, що згадана вище постанова має локальний, внутрішньовідомчий характер і суперечить нормам законодавства щодо пенсійного забезпечення державних службовців не відповідає дійсності, оскільки, як уже згадано вище, відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» саме Кабінет Міністрів України визначає умови праці державних службовців.

Крім того, згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове пенсійне страхування. Винагорода за вислугу років входить в фонд заробітної плати. На винагороду за вислугу років в розмірі 40%, котра  виплачувалася позивачу, проводилися нарахування збору на обов'язкове пенсійне страхування та відрахування із його заробітної плати по ставкам визначеним для державних службовців.

Відповідно до п. 2.2.2 Інструкції із статистики заробітної плати затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5 винагорода за вислугу років, що має систематичний характер, відноситься до фонду заробітної плати, як премії та винагороди, тобто прирівнюється до премій. Вказана винагорода виплачувалась відповідачу постійно - щомісячно.

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи  або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Рівненського міського суду від 19.07.2006.року та ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 7.11.2006 року було зобов'язано відповідача провести перерахунок розміру  пенсії позивача з врахуванням виплати винагороди за вислугу років згідно постанови КМ України від 12.09.1997 року №1013 "Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання в розмірі 40%.

Відповідач зробив перерахунок пенсії з врахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 40%, Однак при представленні довідки про заробітну плату станом на 1 травня 2007 року відповідач  безпідставно зробив перерахунок пенсії з врахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 20% а не винагороди за вислугу років в розмірі 40%.

Відповідно до п.2 п. п 2 п. 10-1 постанови пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року спори про відшкодування заподіяній фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли  право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормативно - правовими актами. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом.

Діючим пенсійним законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди Пенсійним фондом України

Відповідно до п.п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивач в позовній заяві не довів факт заподіяння йому моральної шкоди, не зазначив докази, які б  підтвердили причинний зв'язок між шкодою і протиправним діянням відповідача.

Міркування, з яких позивач виходив при визначенні розміру моральної шкоди, не відповідають дійсності і доказам, на які він посилається, є завищеним та нетдтвердженим

Оскільки пенсійне законодавство, яке регулює дані правовідносини, відшкодування моральної шкоди не передбачає, та позивачем не доведено факту заподіяння такої шкоди з вини відповідача, то в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2.  Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсію за віком з 01 травня 2007 року,    в подальшому проводити перерахунки пенсії при наданні довідок про заробітну плату та виплачувати дану пенсію з врахуванням виплати винагороди за вислугу років згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. № 1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання».

3.  В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5.  Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.                    

Суддя                                         підпис                                                                        І.С.Чалий

З оригіналом  згідно

Суддя                  І.С.Чалий