АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/2985/2012 Головуючий 1 - інстанції -Пашнєв В.Г.

Справа № 2-543/11 Доповідач - Зазулинська Т.П.

Категорія -договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарях - Шпарага О.О., Міщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 06 березня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу з солідарних боржників,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2009 року позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_4, ТОВ «Партнер»на його користь заборгованість за кредитним договором № CM-SME 701/151/2007 від 13 листопада 2007 року в розмірі 2341404,82 грн.; з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 суму заборгованості за вищевказаним договором кредиту в розмірі 2583303,01 грн.; з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ТОВ «Партнер»судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В обґрунтування позовної заяви посилався на те, що 13 листопада 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк»( правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № CM - SME 701/151/2007, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 260000 доларів США строком до 13 листопада 2012 року. Надання Банком кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 68 від 13 листопада 2007 року.

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 між Банком та ТОВ «Партнер»укладений договір поруки № SR-SME 701/151/2007, згідно умов якого ТОВ «Партнер»прийняло на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, а також договором передбачена солідарна відповідальність.

Також, в якості додаткового забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 між Банком та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки № PM - SME 701/151/2007.

04 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № CM - SME 701/121/2008, на підставі якого отримано кредит в розмірі 287800 доларів США строком до 04 квітня 2023 року. Надання коштів підтверджується меморіальним ордером № 76 від 04 квітня 2008 року.

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 між Банком та ОСОБА_6 був укладений договір поруки № SR-SME 701/121/2008, згідно умов якого останній прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, а також договором передбачена солідарна відповідальність; в якості додаткового забезпечення за виконання ОСОБА_4 кредитного договору від 04 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки № PM - SME 701/121/2008.

Додатково до договору іпотеки 04 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_5 укладений договір поруки № SR-SME 701/121/2008.

В порушенні умов кредитних договорів ОСОБА_4 з грудня 2008 року не здійснює сплати відсотків у передбачені договорами строки.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № CM - SME 701/151/2007 від 13 листопада 2007 року станом на 22 вересня 2009 року за офіційним курсом НБУ становить 2341404,82 грн., яка складається: основний борг -241428,56 доларів США еквівалент 1933070,19 грн.; відсотки за користування кредитом -28677,31 доларів США еквівалент 229613,49 грн.; пеня -178721,14 грн.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № CM - SME 701/121/2008 від 04 квітня 2008 року станом на 22 вересня 2009 року за офіційним курсом НБУ становить 2583303,01 грн., яка складається: основний борг -276607,77 доларів США еквівалент 2214743,09 грн.; відсотки за користування кредитом - 29040,29 доларів США еквівалент 232519,79 грн.; пеня -135890,13 грн.; штрафні санкції -150 грн.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 06 березня 2012 року позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк»задоволенні.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ТОВ «Партнер»на користь ПАТ «ОТП Банк»суму заборгованості за кредитним договором № CM-SME 701/151/2007 від 13 листопада 2007 року в розмірі 2341404,82 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОТП Банк»суму заборгованості за кредитним договором № CM - SME 701/121/2008 від 04 квітня 2008 року в розмірі 2583303,01 грн. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ТОВ «Партнер»на користь ПАТ «ОТП Банк»сплачені судовий збір у сумі 425 грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення ухвалено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що отримав кредити та розраховувався відповідно до графіку здійснення платежів за користування кредитами, але через кризові явища в економіці України не мав можливості виконати зобов'язання у повному обсязі. При цьому судом не враховано, що строки повернення кредитів на день ухвалення оскаржуваного рішення ще не настали. Водночас судом при ухваленні рішення про стягнення солідарної суми заборгованості не була врахована постанова господарського суду Харківської області про визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом.

Вказує також на те, що позивач не мав права видавати кредит в іноземній валюті і здійснив таку операцію всупереч вимогам ст..192 ЦК України, постанови КМУ № 1998 від 18.12.1998 року «Про удосконалення порядку формування цін»та Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»без індивідуальної ліцензії.

Посилається, що при укладенні кредитного договору сторони не могли передбачити таких кризових явищ в економіці України як зміна економічної ситуації в Україні, зростання курсу долара по відношенню до гривні, поглиблення кризи, яка вплинула на платоспроможність відповідача і не може бути усунена після її виникнення при всій його турботливості та обачності. Виконання договору призведе до порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить відповідача можливості існувати, виконувати соціальні обов»язки, а не тільки того, на що він розраховував при укладенні договору.

Оскільки ОСОБА_4 не були надані повноваження на оскарження рішення суду першої інстанції в інтересах ТОВ «Партнер», ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у відкритті апеляційного провадження за його скаргою в інтересах вказаних осіб було відмовлено і рішення суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Заслухавши доповідь судді; пояснення представника ОСОБА_4 і представників позивача; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги судова колегія доходить висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у відповідності до ст. ст.19,47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банківську та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог п.1розділу11 Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-У1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків»є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати валютні операції з надання кредитів у іноземній валюті.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» надання (отримання) споживчих кредитів у іноземній валюті на території України забороняється. Виходячи з наведеного договір, предметом якого є споживчий кредит в іноземній валюті, укладений після набрання чинності Законом України від 22.09.2011 року № 3795-У1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачками фінансових послуг»за позовом заінтересованої особи може бути визнаний судом недійсним.

Проте, кредитні договори, які є предметами спору по цій справі, укладені між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 13 листопада 2007 року та 04 квітня 2008 року.

Само по собі зростання ( коливання) курсу іноземної валюти не є підставою для звільнення від виконання зобов»язань за договорами, оскільки відповідач при належній завбачливості міг під час їх укладення передбачити можливість зміни курсу гривні до іноземної валюти або отримати кредит в національній валюті.

Кредитними договорами, що укладені між позивачем і ОСОБА_4 визначено, що кредитні кошти надаються відповідачу у строкове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості. Платності та цільового характеру використання. Кожен з договорів містить застереження наступного змісту.

Підписанням цього Договору сторони висловлюють свою цілковиту згоду з тим, що визначення порядку плати за кредит, встановлене п.1.4 Договору повністю відповідає волевиявленню сторін. Сторони цим також підтверджують, що вони повністю ознайомлені та цілком згодні з порядком визначення плати за кредит та окремими елементами цього порядку.(п.1.4.1.6)

Усі платежі для повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом повинні здійснюватися позичальником у валюті кредиту, в строки та на умовах, встановлених цим договором. ( п.1.11.1)

Відповідно до ст. ст. 526,533 ЦК зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( Кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною1 ст.1048 та частиною 2 ст.1050 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні олікової ставки НБУ.

Якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 цього одексу.

Доводи позивача щодо порушення Боржником зобов»язань за Кредитним договором ОСОБА_4 та його представником не спростовані.

За таких обставин суд першої інстанції не мав підстав для відмови у задоволенні вимог позивача, зокрема до ОСОБА_4., про стягнення заборгованості за кредитом, процентам за користування кредитними ресурсами , пені, а також штрафу, які нараховані у відповідності до умов Кредитних договорів та вимог п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив правовідносини, що виникли між сторонами та закон, що їх регулює і ухвалив рішення з додержанням норм процесуального і матеріального права, тому підстави для скасування або зміни цього рішення в частині, що стосується інтересів відповідача ОСОБА_4 відсутні. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржено і апеляційним судом не переглядалось.

Керуючись ст.ст.303,304, п.1ч.1 ст.307, ст. ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 06 березня 2012 року в частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до ОСОБА_4 залишити без змін.

В іншій частині вказане рішення не оскаржено і апеляційним судом не переглядалось.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головучий суддя - Судді колегії -