АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого -судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Кірсанової Л.І.,

Трішкової І.Ю.,

при секретарі - Асєєвій В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 27 березня 2012 року

по справі за позовом ПСП «Прогрес», ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що у період з грудня 2003 року по червень 2004 року ОСОБА_2 вчинила крадіжку 371 залізобетонної плити з огорожі СТК, що належали ПСП «Прогрес», на суму 37 842 грн. та продала їх стороннім особам, а гроші, одержані від продажу, привласнила, чим завдала матеріальну шкоду ПСП «Прогрес»на зазначену суму. ОСОБА_2 була засуджена однак шкоду не відшкодувала. З 2004 року ОСОБА_4 незаконно користувалася цими грошима, тому повинна нести відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України. Після уточнення позовних вимог позивачі остаточно просили стягнути з відповідача на користь ПСП «Прогрес»суму боргу, З% річних та інфляційні втрати за період з 1 липня 2004 року по 31 жовтня 2011 року, всього 102 463,28 грн.

Крім того, ОСОБА_3 у позовній заяві зазначав, що 16 грудня 2006 року ОСОБА_2 опублікувала у «Сільській хроніці»звернення до мешканців с. Олексіївка Краснокутського району Харківської області, у якому розповсюдила недостовірну негативну інформацію про те, що начебто він продає розпайоване майно, здає в металобрухт сільськогосподарську техніку, розтягує все, що погано лежить чи стоїть, орендодавцям видає неякісну продукцію в рахунок оплати земельних паїв. У цей же час у виступах перед мешканцями села розповсюджувала негативну інформацію, звинувачуючи його у розкраданні майна ПСП та у вчиненні інших протиправних дій. На захист його честі і гідності у зв'язку з поширенням відповідачем недостовірної негативної інформації про нього, просив стягнути з ОСОБА_2 40 000 грн.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 27 березня 2012 року позов ПСП «Прогрес»і ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПСП «Прогрес»на відшкодування майнової шкоди 101 706,44 грн., та на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. В іншій частині у задоволенні позову ПСП «Прогрес»і ОСОБА_3 відмовлено. Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 037,06 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позовних вимог ПСП «Прогрес»і ОСОБА_3 Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуального права. Вказує, що залізобетонні плити свинотоварного комплексу було взято ПСП «Прогрес»в оренду у пайщиків КСП «Дружба», тому вони не знаходились у його власності. Зазначає, що вимога ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованою.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що вироком Краснокутського районного суду від 30 грудня 2010 року ОСОБА_2 була засуджена за частиною 4 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України та за ч. 1 ст. 191 КК України. Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_2 шляхом обману продала різним громадянам 371 залізобетонну плиту огорожі СТК, вартістю однієї плити 102 грн., чим спричинила ПСП «Прогрес»майнову шкоду на суму 37 842 грн.

Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, про те, що протиправними діями ОСОБА_2 ПСП «Прогрес»завдана майнова шкода.

З акту прийому-передачі майна під кредиторську заборгованість від 16 липня 2003 року підтверджується, що цього дня комісією по врегулюванню майнових відносин ПСП «Прогрес»як правонаступнику КСП «Дружба»було передано під кредиторську заборгованість КСП «Дружба»658 плит огорожі СТК.

Актами від 11.01.2005 року та від 21.02.2007 року підтверджено, що 658 плит огорожі СТК обліковуються на балансі ПСП «Прогрес». Решта 314 плит огорожі СТК що перебувають в оренді у ПСП «Прогрес»та обліковуються на позабалансовому рахунку. Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ПСП «Прогрес»мало у власності залізобетонні плити в кількості 658 штук. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що власниками плит викрадених ОСОБА_2 є інші особи.

З вироку Краснокутського районного суду від 30 грудня 2010 року вбачається, що визначаючи вартість залізобетонної плити у 102 грн., суд виходив з висновку судово-товарознавчої експертизи № 9593 від 10.11.2009 року, яким враховано, що плита перебувала в експлуатації.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, злочином, який вчинила ОСОБА_2, ПСП «Прогрес»завдано майнової шкоди на суму 37 842 грн. (371 плита х 102 грн.), яка підлягає відшкодуванню.

Оскільки майнова шкода не була стягнута з відповідача на користь ПСП «Прогрес», то 37 842 грн. не можна вважати її грошовим зобов*язанням ОСОБА_2 перед ПСП «Прогрес»що виникло з моменту вчинення злочину 2004 року.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову в частині застосування до ОСОБА_2 відповідальності за порушення грошового зобов'язання, передбаченої ст. 625 ЦК України.

Суд першої інстанції вважав що з ОСОБА_2 на користь ПСП «Прогрес»необхідно стягнути 101 706,44 грн., але доведеною і такою що підлягає стягненню є сума 37 842 грн.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, судова колегія такі вимоги доведеними не вважає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз*ясень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди N 4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви. До вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням відомостей, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність чи ділову репутацію фізичної або юридичної особи застосовується строк позовної давності в один рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суду не надано будь-яких доказів того, що ОСОБА_3 поширенням щодо нього 16 грудня 2006 року інформації у «Сільській хроніці»завдано моральної шкоди. Не доведено, що йому були спричинені фізичні, душевні чи психічні страждання, не надано відомостей щодо характеру немайнових втрат, не надано доказів того, що сталися вимушені зміни у його життєвих і виробничих стосунках, знизився престиж, та ділова репутація.

За таких обставин, судова колегія підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 по суті не вбачає.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції підставою для чого, згідно п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 209, 218, п. 2 ч. І ст. 307, п. 4 ч. І ст. 309, ст. 312, 313, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 27 березня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 - скасувати у задоволенні цих позовних вимог -відмовити.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 27 березня 2012 року змінити в частині суми стягнень з ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес»37 842 грн.

Відмовити у задоволенні позову приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес»в частині стягнення з ОСОБА_2 трьох відсотків суми боргу та інфляційних втрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 378,42 грн.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -