АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого -судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кірсанової Л.І.,
Трішкової І.Ю.,
при секретарі - Асєєвій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2012 року
по цивільній справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Слобожанське РУ»АТ «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит»та відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 64-12/С від 10.10.2007 року, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 15 000 грн. терміном до 10.10.2010 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,0001 % процентів річних. Зазначав, що відповідач зобов'язаний щомісяця, починаючи в термін до 10 числа кожного місяця, проводити часткове погашення кредиту до повного його погашення, а з 1 по 15 число кожного місяця здійснювати щомісячний платіж погашення заборгованості. Відповідач не виконав умов договору у зв'язку з чим, станом на 11 серпня 2010 року виникла заборгованість за Договором кредиту у розмірі 99 980,31 грн. На забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_4 10.10.07 року було укладено договір поруки №64-12/П з співвідповідачем ОСОБА_2, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати щодо сплати кредиту відповідачем ОСОБА_4, однак поручитель взятих на себе зобов'язань не виконав.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2012 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 99 980,31грн., стягнути в рівних частках з відповідачів судовий збір в розмірі 999,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60,00грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. А саме вказує, що на момент укладення кредитного договору з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»ОСОБА_4 вже мав зобов'язання за кредитними договорами з іншими банками, однак кредитор не перевірив спроможності боржника і видав йому кредит. Зазначає, що ОСОБА_4 не повідомив його як поручителя про існування у нього інших зобов'язань, в анкеті вказав, що не має кредитів і тому це слід розцінювати як оману. Наполягає, що банк не повідомляв його про факти несплати кредитної заборгованості за кредитним договором та про зміну кредитної ставки з 0,0001% на 36% річних, тому вважає поруку припиненою.
У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, не заперечується сторонами, що відповідно до договору № 64-12/С від 10.10.2007 року укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Слобожанське РУ», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»та ОСОБА_4, останній отримав кредит у сумі 15 000 грн. терміном до 10.10.2010 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,0001% процентів річних.
Згідно до наданої довідки про розрахунок заборгованості за кредитним Договором № 64-12/С від 10.10.2007 року станом на 11.08.10 року, заборгованість за кредитом склала 99 980,31 грн., яка складається із: строкова заборгованість за кредитом 2 580,97 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 9 268,73 грн., строкова заборгованість за процентами -519,63 грн., прострочена заборгованість по процентам - 9 248,87 грн., прострочена заборгованість за комісією -6 300 грн., строкова заборгованість по комісії - 262,50 грн., пеня за прострочення погашення кредиту -27 032,19 грн., пеня за прострочення погашення комісії - 17 721,36 грн., пеня за прострочення погашення процентів - 26 046,04 грн.
Відповідно до договору поруки № 64-12/П від 10.10.2007 року, поручитель ОСОБА_2, зобов'язується перед кредитором - ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Слобожанське РУ»правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», відповідати за виконання позичальником - ОСОБА_4 всіх його зобов'язань в повному обсязі, що виникають із кредитного договору № 64-12/С від 10.10.08 року.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні бути виконані належним чином у встановлений законом строк відповідно до умов договору.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, та на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному обсязі, незалежно від стягнення збитків, передбачених ст. 624 ЦК України.
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язань настають наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 свої зобов'язання за договором кредиту не виконав, сума заборгованості станом на 11 серпня 2010 року складає 99 980,31 грн. та підтверджується відповідними розрахунками.
За таких обставин, правильним є висновок суду про солідарну відповідальність відповідачів за кредитним зобов*язанням ОСОБА_4
Не впливають на висновки суду про обґрунтованість позову доводи ОСОБА_2 про те, що банк належним чином не перевірив платоспроможність позичальника, а ОСОБА_4 не повідомив ОСОБА_2 про наявність у нього інших боргових зобов*язань.
Так, згідно роз*ясень, що містяться в п. 19 Постанови Пленуму ВСС від 30.03.2012 N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», законодавство України не передбачає обов'язку банку чи іншої фінансової установи (кредитора) інформувати поручителя перед укладенням договору поруки про фінансовий та/або інший стан позичальника.
Судова колегія не вбачає підстав вважати припиненим договір поруки № 64-12/П від 10.10.2007 року. Доводи ОСОБА_2 про те, що він не повідомлявся про наявність заборгованості за договором, та про сплив строку дії договору не відповідають матеріалам справи.
З матеріалів справи (а.с. 23, 73) вбачається, що на адреси відповідачів направлялись повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором у якому ОСОБА_2 виступає поручителем.
За умовами кредитного договору № 64-12/С від 10.10.2007 року, строк його дії визначений повним виконанням сторонами своїх зобов*язань (п.7.3.), повністю повернути кредитні ресурси позичальник зобов*язався до жовтня 2010 року (п. 3.2.). Позивач звернувся до суду 02.09.2010 року. Таким чином, вимога до поручителя пред*явлена до спливу строку виконання основного зобов*язання.
За змістом п. 4.9. кредитного договору № 64-12/С від 10.10.2007 року, сторони домовились, що у випадку непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль ануїтетних платежів, щомісячних комісійних винагород, за користування кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 36% річних, подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою. При цьому позичальник підтвердив, що для застосування нової процентної ставки нового розміру щомісячного ануїтетного платежу не вимагається підписання будь-яких інших додаткових документів.
ОСОБА_2, відповідно до договору поруки № 64-12/П від 10.10.2007 року, зобов'язався перед кредитором -позивачем відповідати за виконання позичальником - ОСОБА_4 всіх його зобов'язань в повному обсязі, що виникають із кредитного договору № 64-12/С від 10.10.08 року, в тому числі і щодо п. 4.9. договору.
За таких обставин, відсутні підстави вважати договір поруки припиненим, правильним є висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором у спосіб передбачений договором.
Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -
- Номер: 6/640/244/18
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2018/2-3224/11
- Суд: Київський районний суд м. Харкова
- Суддя: Пилипчук Н.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.08.2018
- Дата етапу: 03.09.2018