Справа № 1-4 2007рік

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 лютого 2007 року Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого                            Шаєнко Ю.В.

при секретарі                           Діброві Н.І.

з участю прокурора                 Сидоренко А.А.

адвоката                                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петрове справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця м. АДРЕСА_1, таджик, особа без громадянства, з середньо - спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, не судимого; за ч.1 ст.122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Що підсудний скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, або значну стійку втрату працездатності менше як на одну третину при слідуючих обставинах; 05.09.2001 року близько 20-ї години 30 хвилин підсудний проходячи через перехрестя АДРЕСА_1, зустрів свого знайомого ОСОБА_3. з яким останній час погіршились стосунки.

Під час зустрічі останніх на грунті особистих неприязних стосунків, що виникли між ними в серпні 2001 року, підсудний штовхнув ОСОБА_3. від чого останній упав на землю, втративши свідомість і деякий час знаходився на місці падіння.

Згідно висновку судово - медичної експертизи № 229 від 10.11.2001 року потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку 1 ступеня, садини потиличної ділянки голови, які відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Підсудний винним себе визнав частково і пояснив суду, що 05.09.2001 року він зі своїми друзямиОСОБА_4та ОСОБА_5 увечері ішов від батька який проживає на ст. Рядова і зустріли ОСОБА_6

Далі на перехресті вул. Елеваторній та Чкалова зустрілиОСОБА_7, який почав висловлюватись в його адресу брутальною лайкою і він двома руками відштовхнув в грудиОСОБА_7, від чого останній упав, а він пішов далі і не бачив моменту коли потерпілий падав. Винним себе визнає лише в тій частині, що штовхнув потерпілого, так як хотів уникнути сварки, але вважає, що від такого падіння у потерпілого не могло виникнути такої травми.

Вина підсудного підтверджується показаннями потерпілого, свідків, протоколами відтворення обстановки і обставин події, висновками експерта.

Так потерпілий ОСОБА_7 пояснив суду, що 05.09.2001 року близько 20-ї години його мати повідомила, що до нього прийшли знайомі і кличуть його на подвір'я, коли він вийшов то побачив в 25 метрах від його будинку стояли люди, він пішов в їх напрямку думав, що там ОСОБА_4 коли підійшов ближче то до нього підійшов ОСОБА_2., з яким у нього в останній час були конфлікти, який висловлювався в його адресу нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_2. знаходячись з правої сторони від нього, замахнувся рукою та наніс йому один удар по потиличній частині голови, від отриманого удару він втратив свідомість, а коли отямився біля нього булиОСОБА_9 та ОСОБА_10, які

допомогли йому сісти під забор і в цей час вийшов його батько. На слідуючий день його було госпіталізовано до Криворізьської міської лікарні №2, де він знаходився на стаціонарному лікуванні протягом трьох тижнів, з діагнозом закрита черепно - мозкова травма.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 05.09.2001 року його син ОСОБА_8 близько 20-ї години вийшов з дому на вулицю до хлопців. Через деякий час він вийшов з будинку шукати сина так як його довго не було і побачив сина неподалік, він сидів під забором навприсядки, а біля нього булиОСОБА_9 і ОСОБА_10, які пояснили йому, що ОСОБА_2. ударив його сина, він забрав сина додому, а на слідуючий день йому стало погано у нього була рана на потиличній частині голови і він відвіз його в лікарню до м. Кривий Ріг, де сина лікували на стаціонарі протягом трьох тижнів.

Свідок ОСОБА_3. пояснила суду, що 05.09.2001 року вона близько 20 години викликала сина на вулицю так як до нього прийшов ОСОБА_4 і покликав сина на подвір'я.

Вранці їй чоловік сказав, що знайшов їх сина на дворі і його побили хлопці, коли вона оглянула сина то помітила садини на голові, запечену кров, у сина була підвищена температура, нудота. Сину стало гірше і вони відвезли його до лікарні в м. Кривий Ріг де син лікувався на стаціонарі з діагнозом струс головного мозку.

СвідокОСОБА_9. пояснив, що 05.09.2001 року він близько 20-ї години йшов з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 по вулиці на ст. Рядова, ОСОБА_2. йшов з ними попереду в декількох метрах, в цей час зі свого будинку вийшов ОСОБА_3 ОСОБА_8 і вони зустрілися, між ними відбулася розмова, але про що саме вони говорили він не чув, так як вони були на відстані, але схоже було на сварку. РозмоваОСОБА_6 і ОСОБА_7 відбувалася впродовж декількох хвилин, після чого ОСОБА_7двома руками відштовхнувОСОБА_6 і пішов далі.

Від поштовху ОСОБА_3 упав на землю, а вони наздогнали ОСОБА_7 і пішли до нього додому.

Свідок ОСОБА_10 . пояснив, що 05.09.2001 року близько 20-ї години він зустрів ОСОБА_7 і поговоривши останній пішов. Через деякий час його покликавОСОБА_9 разом з яким вони допомогли ОСОБА_3 піднятися з землі, під час розмови він дізнався, що ОСОБА_7наніс удар ОСОБА_3 у рукою по голові. Що відбувалося між ОСОБА_3 і ОСОБА_7 він не знає, так як самої сутички між останніми він не бачив.

СвідокОСОБА_9 . пояснив, що 05.09.2001 року близько 20-ї години він знаходився у свого знайомогоОСОБА_3 до якого прийшов ОСОБА_2., який поговоривши з ОСОБА_10 . пішов додому. В цей час зі свого подвір'я вийшов ОСОБА_3 ОСОБА_8 і ОСОБА_2. підійшов до нього. Коли останні порівнялися він з іншими стояв на відстані 15 метрів. Він бачив як ОСОБА_2. ударивОСОБА_7 по голові, як саме він не бачив так як було темно. Після чого ОСОБА_3 ОСОБА_8 впав на землю, а ОСОБА_2. пішов.

Він і ОСОБА_10 підійшли доОСОБА_7 і допомогли йому встати з землі.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 05.09.2001 року він разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_3 йшли по вулиці на ст. Рядова, ОСОБА_2. йшов попереду них. В цей час зі свого будинку вийшов ОСОБА_3 ОСОБА_8 і вони з ОСОБА_7 зустрілися, та почали про щось розмовляти, про що саме він не чув так як вони стояли відОСОБА_6 і ОСОБА_7 7-8 метрів, але з розмови було зрозуміло, що вони сварились. ОСОБА_3 ОСОБА_8стояв до них лицем, ОСОБА_2. спиною, він бачив як ОСОБА_2. штовхнувОСОБА_7 від чого останній упав на землю, а ОСОБА_2. пішов далі, вони наздогнали ОСОБА_7 . і пішли разом, ОСОБА_2. їм нічого не пояснював. Він на досудовому слідстві давав інші показання так як при його допиті в школі він підписав протокол допиту не читаючи його, в даний час він давав вірні показання.

Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що 05.09.2001 року близько 20-ї години вона зОСОБА_6 розмовляли на вулиці в стороні від брата - ОСОБА_7 ., вона стояла спиною до брата і не бачила як він розмовляв з ОСОБА_3 а коли повернулася то ОСОБА_3 сидів на землі, самої події вона не бачила. Після цього вони наздогнали брата і пішли разом, брат при цьому їм нічого не пояснював.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що в 2001 році він навчався в школі, початок навчального 2001 року він не пам'ятає він давав свідчення в судовому засіданні по цій справі раніше і повністю підтримує ті показання.

Свідок ОСОБА_1. пояснив, що він працює начальником карного розшуку Петрівського РВ УМВС в Кіровоградській області, в 2001 році він працював дільничним інспектором на ст. Рядовій Петрівського району і допитував школярів Червнозабійницької школи Криворізького району Дніпропетровської області в якості свідків, так як вони були неповнолітніми він допитував їх всіх в присутності вчителя ОСОБА_6, допитував школярів він з приводу події яка відбулася 05.09.2001 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 Також він допитував свідка ОСОБА_4., протокол допиту він вів зі слів свідка, після чого ОСОБА_4  прочитав та підписав протокол допиту, також протокол підписала ОСОБА_5., від якої не надійшло ніяких зауважень.

Свідок ОСОБА_5. пояснила, що в 2001 році вона була присутня при допиті в якості свідка ОСОБА_4 , який відбувався в її службовому кабінеті в школі.

Допит проводив працівник Петрівського РВ УМВС прізвище якого вона не пам'ятає.

Допит ОСОБА_4 . проводився слідчим з його слів, після чого останній підписав протокол, протокол був написаний від руки при цьому свідкові були роз'яснені права, після того як протокол був підписаний ОСОБА_4 підписала його і вона і це не був пустий бланк.

Відповідно до протоколів відтворення обстановки і обставин події від 13.11.2001 року підсудний відтворив подію 05.09.2001 року, також цю подію відтворив потерпілий ОСОБА_7(а.с. 41-45,48-50 т.1).

Згідно висновку експерта №229 від 10.11.2001 року та висновку додаткової експертизи потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження які відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я (а.с.48-50 т.1).

В ході судового слідства прокурор виніс постанову про зміну обвинувачення зі ст. 122 ч.1 на ст. 128 ч.1 КК України так як в ході судового розгляду справи не здобуто доказів того, що підсудний умисно наніс удар рукою в область потиличної частини голови потерпілому ОСОБА_3, що підтверджується показаннями свідків: ОСОБА_3 ОСОБА_4

У відповідності з висновком судово - медичної експертизи №229 від 10.11.2001 року та додаткової експертизи, тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_3. не могли утворитись від удару кулаком в область потиличної частини голови і скоріш за все виникли при падінні з висоти власного росту (а.с.48-50 т.1)

Крім цього такі висновки були зроблені експертом і після відтворення обстановки та обставин події з участю підсудного ОСОБА_7 . і потерпілого ОСОБА_3. (а.с.54-58 ті).

Оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ч.1 ст.128 КК України як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При визначенні покарання суд враховує пом'якшуючі вину обставини, що підсудний розкаюється у скоєному, також суд враховує дані про особу підсудного, те що він задовільно характеризується по місцю проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення підсудного можливе при засудженні його до обмеження волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Потерпілим ОСОБА_3. заявлений цивільний позов в сумі 3191 грн.69 коп. заподіяної матеріальної шкоди, в яку ввійшли витрати на лікування, та моральної шкоди у сумі 50 000 грн..

Підсудний позов не визнав, суд вважає що вина підсудного в заподіянні збитків повністю доведена, тому позов слід задовільнити частково. В частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 2080 грн. 34 коп., що підтверджується матеріалами справи.

В частині відшкодування моральної шкоди, суд при цьому враховує тяжкість та тривалість страждань потерпілого, а також протиправну поведінку підсудного, і вважає за необхідне задовільнити моральну шкоду на суму 5000 грн.

Цивільний позов Прокурора Петрівського району в інтересах лікарні №2 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на суму 376,42 грн. також слід задовільнити. Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 в скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст.128 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнитиОСОБА_2 від призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_7. на користь ОСОБА_3. - 2080,34 грн., матеріальну шкоду, моральну шкоду в сумі 5000 грн., на користь лікарні №2 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області - 376 грн.42 коп.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 днів, через Петрівський районний суд.