АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

==========================================================

справа № 2-2690/6971/2012 Головуючий у 1 інстанції: Савицький О.А.

Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого судді: Поліщук Н.В.

Суддів : Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.

при секретарі: Василевському Я.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач, позичивши у неї кошти за договором позики на певний строк, своїх зобов'язань щодо повернення коштів не виконав.

Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь за договором позики борг у сумі 30000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики задоволено.

Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 30 420 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року та ухвалити нове, яким залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на те, що не в повному обсязі були встановлені обставини справи, неправильно були досліджені та оцінені докази внаслідок однобічного та упередженого розгляду справи.

Особа, що подала апеляційну скаргу зазначає, що ніколи жодним чином не погоджувався з позовними вимогами позивача.

Вказує на те, що будь-яких почеркознавчих експертиз з метою встановлення дійсності підпису відповідача в договорі позики не проводилось.

Звертає увагу на те, що позивач та відповідач спромагались врегулювати спір, але суд першої інстанції позбавив їх такої можливості.

Зазначає те, що суд першої інстанції приймав рішення за відсутності відповідача або його представника, не надавши можливості відповідачу надати нові докази по справі, висловити та підтвердити свою правову позицію.

В судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як установлено судом та убачається з матеріалів справи, відповідно до даних Договору позики від 07.07.2007 року ОСОБА_3 надала ОСОБА_2 позику в сумі 30 000 грн.

За вказаним Договором, кінцевий термін повернення коштів визначений не пізніше 07.07.2009 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення цих коштів у встановлений строк.

Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на вимогах закону, доводах, досліджених в судовому засіданні, яким надана належна правова оцінка.

Правовідносини сторін виникли з договору позики та врегульовані нормами ст.ст. 1046-1049 ЦК України

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими

ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Оскільки відповідачем ОСОБА_2 не виконано умови договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судове рішення ухвалено за відсутності відповідача, який був позбавлений права надавати докази, відхиляються колегією суддів, оскільки таке право було відновлено в суді апеляційної інстанції.

Проте, відповідачем не надано доказів на спростування факту укладення договору позики, в ході розгляду справи відповідачем не зазначено докази на підтвердження своїх заперечень, клопотань про проведення експертиз не заявлялось.

Позивачкою на підтвердження укладення договору позики та його умов представлена розписка позичальника. Цей договір не був спростований відповідачем.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність укладеного між сторонами договору позики на вказаних у розписці умовах. Наявність у позивача розписки свідчить про неповернення відповідачем боргу. Ці висновки відповідач не спростував належними і допустимими доказами.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Посилання апеляційної скарги на те, що було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та матеріалах справи.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з урахуванням доказів та заперечень, які надавалися сторонами у ході розгляду справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 305, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Н.В.Поліщук

Судді : А.М.Стрижеус

О.І.Шкоріна