АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

МСП-03068, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Справа №22-ц/2690/11333/2012

Головуючий у 1 інстанції - Притула Н.Г.

Доповідач - Українець Л.Д.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

В складі : головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Шебуєвої В.А.

- Оніщука М.І.

при секретарі - Дем'янчук Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя

в с т а н о в и л а :

16 січня 2012 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах свого довірителя ОСОБА_2 подав до суду позов до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

В пункті першому прохальної частини позовної заяви просив визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру в АДРЕСА_1, автомобіль марки Хонда СР-В випуску 2007 року, гараж №9 в ГБК «Лада-2».

16 березня адвокат ОСОБА_3, як представник позивача, подав у суд заяву про збільшення позовних вимог в порядку частини другої статті 31 ЦПК України в прохальній частині якої зазначив наступне: « збільшую позовні вимоги шляхом доповнення пункту 1 позовної заяви в даній справі таким : а також визнати за ОСОБА_2 право власності на частку в розмірі 50 відсотків будь-якого іншого майна, придбаного ОСОБА_4 в період часу 01.04.1998 року по 31.08.2009 року та зареєстрованого на її ім»я».

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28 березня 2012 року заяву представника ОСОБА_2- ОСОБА_5 про збільшення позовних вимог залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків протягом 5 днів після отримання зазначеної копії ухвали.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2012 року заяву про збільшення позовних вимог визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись з ухвалою суду представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 21.05.2012 року та направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви по суті.

Зазначає, що відсутність у заяві переліку конкретного майна не свідчить про порушення процесуальних приписів.

Крім того, йому не був відомий конкретний перелік майна, тому він просив витребувати відповідні докази, на що отримав відмову.

Звертає увагу на те, що ст. 80 ЦПК України передбачено можливість не визначення ціни позову, і це не перешкоджає провадженню в справі.

Сторони в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_3 направив до суду заяву про розгляд справи із зазначенням, що апеляційну скаргу підтримує, в судове засідання з»явитися не може, оскільки приймає участь в іншій справі.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2012 року заяву залишено без руху та надано термін на усунення недоліків, у зв»язку з тим, що в заяві не було зазначено, яке саме майно було придбано та зареєстроване за ОСОБА_4 в зазначений період.

Ухвалу суду від 28 березня 2012 року представник позивача ОСОБА_3 отримав особисто 24.04.2012 року, що підтверджується розпискою (т.1 а .с.253).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2012 року заяву про збільшення позовних вимог визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки станом на 21.05.2012 року позивач та його представник недоліки не усунули.

Постановляючи ухвалу про повернення заяви про збільшення позовних вимог, суд підставно виходив з того, що позивач не усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 28 березня 2012 року, що відповідає вимогам статей 119-121 ЦПК України.

В силу пунктів 3,4,5,6, ч.2, ч.5 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Заява про збільшення позовних вимог не містить переліку майна, що підлягає поділу, відповідно не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує ці вимоги, не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, не зазначено ціни позову не сплачено судовий збір.

В ухвалі від 28 березня 2012 року суд надав позивачу строк на усунення недоліків та зазначав про необхідність визначити перелік майна, яке він просить поділити.

Відповідно, на усунення недоліків зазначеної заяви, позивач мав надати до суду нову позовну заяву з викладенням змісту позовних вимог.

Вимога ухвали не була виконана позивачем.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 посилається на те, що він подав заяву про витребування доказів, а тому вважає, що його заява відповідає вимогам закону.

Такі доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до поданої адвокатом ОСОБА_3 28.04.2012 року заяви ( т.2 а.с.1-3), останній просив суд витребувати докази у Комунального підприємства «Київське міське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна», Управління ДАІ ГУ МВС України в місті Києві, Державної податкової служби України, державного агентства земельних ресурсів України щодо наявності майна, зареєстрованого на ім»я ОСОБА_4 та відкритих банківських рахунків.

Зі змісту заяви вбачається, що вона стосується витребування доказів.

Предметом оскарження за апеляційною скаргою є ухвала суду про повернення позовної заяви про збільшення позовних вимог.

Статті 119-121 ЦПК України не передбачають обов»язок суду, при поданні позовної заяви на прохання позивача витребовувати докази, що стосуються наявності предмета спору за позовною заявою.

Зазначені статті містять чітки вимоги, яким має відповідати позовна заява.

Суд, в силу ч.3 ст. 133 ЦПК Ураїни, за заявою заінтересованої особи, може лише забезпечити докази до пред»явлення нею позову, а не збирати докази про наявність чи відсутність предмету позову.

Крім того, колегія суддів, виходить з того, що така заява подана не самим позивачем, а адвокатом, який обізнаний з вимогами закону щодо форми і змісту позовної заяви.

З матеріалів справи також вбачається, що 14.06. 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про відмову від позову в частині заявлених ним вимог і ухвалою суду від 14 червня 2012 року така відмова прийнята судом і провадження у справі закрито ( т.2 а.с.22,24).

Відповідно до ч.1.ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки ухвалу постановлено з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав до її скасування.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть постановленої ухвали не впливають.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,312,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: