АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03680, м. Київ вул. Солом'янська, 2-а

Справа №22-ц/2690/9731/12 Головуючий в 1 інстанції - Сіромашенко Н.В.

Доповідач - Желепа О.В.

РІШЕНЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Іванченка М.М.

при секретарі Мившук В.А.

за участю:

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Лимарчук Л.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація» та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, просив зобов'язати ТОВ «Видавнича група «Нова Інформація» опублікувати спростування у найближчому номері друкованого засобу масової інформації - газеті «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ» на сторінці №5 в рубриці «СКАНДАЛИ», тим же шрифтом та на тому ж місці шпальти, де містилася стаття «ІНФОРМАЦІЯ_1», в тому ж обсязі під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» із зазначенням того, що друкованим засобом масової інформації «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ» (видавник ТОВ «Видавнича група «Нова Інформація», автор статті ОСОБА_5) було поширено недостовірну інформацію про причетність ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» в цілому та зокрема генерального директора ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» до дачі хабара начальнику головного управління агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації ОСОБА_6. Також спростування має містити вибачення редакції газети за поширення недостовірної інформації перед ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» в цілому та зокрема генеральним директором ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ». А також просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 1500000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2012 року позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Зобов'язано ТОВ «Видавнича група «Нова Інформація» опублікувати спростування у найближчому номері друкованого засобу масової інформації - газеті «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ» на сторінці №5 в рубриці «СКАНДАЛИ», тим же шрифтом та на тому ж місці шпальти, де містилася стаття «ІНФОРМАЦІЯ_1», в тому ж обсязі під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» із зазначенням того, що друкованим засобом масової інформації «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ» (видавник ТОВ «Видавнича група «Нова Інформація», автор статті ОСОБА_5) було поширено недостовірну інформацію про причетність ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» в цілому та зокрема генерального директора ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» до дачі хабара начальнику головного управління агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації ОСОБА_6. Також спростування має містити вибачення редакції газети за поширення недостовірної інформації перед ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» в цілому та зокрема генеральним директором ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація» на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 50000 гривень.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація» на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 714 грн. 60 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду, представник позивача та відповідач подали апеляційні скарги.

В поданій апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація» просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В скарзі посилався на те, що суд першої інстанції не врахував того, що після виходу статті було зроблено ряд заходів, щодо збирання матеріалу для подальших публікацій стосовного того, як розвивались події опубліковані в статті. Оскільки інформація викладена в статті була спростована ІНФОРМАЦІЯ_2 газети «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ» уточненням про те, що причетність позивача до подій викладених в статті від 12.01.2012 року не підтвердилася, редакція також попросила вибачення за неточність, суд першої інстанції безпідставно повторно зобов'язав надрукувати спростування та притягнув їх до відповідальності. Судом не досліджено предмет спору, не враховано недоведеність позивачем прямого причинного зв'язку між опублікуванням статті та обставинами зазначеними в обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 в поданій апеляційній скарзі просила рішення суду змінити в частині стягнення відшкодування моральної шкоди з 50 000 грн. до 1 500 000 грн. також просила стягнути з відповідача судовий збір.

В апеляційній скарзі зазначала, що судом не в повній мірі було встановлено обставини, що безпосередньо впливають на розмір відшкодування моральної шкоди, що була завдана позивачу внаслідок поширення відповідачем через друкований засіб масової інформації "ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ" недостовірної інформації, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, а саме судом не в повній мірі було враховано тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, ступінь зниження престижу ОСОБА_4, як посадової особи одного з найбільших підприємств-сільгоспвиробників в Україні, його ділової репутації, а також час та зусилля, необхідні для відновлення завданої йому моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу представника позивача необхідно відхилити, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню в повному обсязі, з таких підстав.

Згідно ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ст.10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожна людина має право на свободу висловлювання своєї думки. Це право включає свободу дотримуватись своєї думки і свободу отримувати і розповсюджувати інформацію і ідеї без будь-якого втручання з боку державних органів незалежно від державних кордонів.

Здійснення цих свобод, що покладає обов'язки та відповідальність, може бути піддано таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, які встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах державної безпеки, територіальної цілісності або громадського спокою, з метою запобігання заворушенням і злочинам, для охорони здоров'я і моральності , захисту репутації або прав інших осіб, запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або забезпечення авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в іншій спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

При ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини:

12 січня 2012 року в №4 (1351) газети «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ» на п'ятій сторінці в рубриці «СКАНДАЛИ» було опубліковано статтю автора ОСОБА_5 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якій подано матеріал щодо арешту начальника головного управління агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації ОСОБА_6 за отримання хабара.

У вказаній статті вказано: «Увечері 6 січня у Донецьку затримали 53-річного ОСОБА_6, начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації. Щойно він під'їхав своїм «хюндаєм» до адмінприміщення на вул. Артема, 74, його оточили працівники управління боротьби з економічними злочинами. Кажуть, взяли на гарячому, щойно той отримав 1,5 млн. грн. хабара від керівника агропромислової фірми.

- Ми порушили карну справу «Отримання хабара в особливо великих розмірах». Чоловікові загрожує до 12 років в 'язниці….

- Це підстава, - розповідає колега ОСОБА_6.

- ОСОБА_6 - людина колишнього губернатора, а в штаті зараз триває кадрова чистка. …..

- ОСОБА_6 я дуже добре знаю, - говорить керівник донецької агрофірми. Теж просить не називати його.

- Відкати за державні дотації брав з усіх. Відкат - 30 відсотків суми допомоги. Інакше грошей не отримаєш. Однак більшість коштів віддавав нагору. Думаю, вимагав не з власної волі, а з вказівки згори.

... Кажуть, ОСОБА_6 затримали за отримання хабара від директора агро товариства «АПК-Інвест». Це підприємство - один із найбільших виробників свинини у країні, обробляє 12,5 тис. га у Донецькій області. Власник підприємства - віце-прем'єр-міністр ОСОБА_8. Його статки оцінюють у 230 млн.».

Викладені матеріали поширені через друкований засіб масової інформації «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ» (ІНФОРМАЦІЯ_3), засновником та видавцем якої є Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація» (Реєстраційне свідоцтво КВ №10028 від 4 липня 2005 року).

ІНФОРМАЦІЯ_2 газети «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ» були надруковані уточнення щодо раніше опублікованого матеріалу наступного змісту: «У «Газеті по-українськи» ІНФОРМАЦІЯ_3 був надрукований матеріал «ІНФОРМАЦІЯ_1». Припущення, що начальник головного управління агропромислового розвитку Донецької області отримав хабар від директора підприємства «АПК-ІНВЕСТ», не підтвердилося. Редакція «ГПУ» просить вибачення за неточність».

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем поширена негативна інформація про позивача, яка ганьбить його як людину, принижує його честь, гідність, ділову репутацію, тобто порушує його особисті немайнові права, визначені законом. Те, що інформація являлася недостовірною підтверджується тим, що позивач 6, 7 січня 2012 року взагалі знаходився в Відні (Австрія), що вбачається з відміток в закордонному паспорті на його ім'я, а отже, не міг бути причетним в будь-якому разі до висвітлених в пресі подій. Крім того, невідповідність її дійсності підтверджується подальшими діями відповідача, а саме тим, що ним було опубліковано уточнення в газеті від 17 січня 2012 року, якими фактично спростовується вказана інформація.

Проте з такими висновками погодитися в повній мірі не можна.

Як вбачається зі змісту статті, лише в останньому її абзаці, йдеться про можливу причетність директора агротовариства «АПК-Інвест», яким є позивач у справі до подій висвітлених в цій статті.

Решта статті взагалі ні яким чином особи позивача не стосується, а відповідно відсутні підстави вважати, доведеність порушеного немайнового права.

З огляду на те, що в останньому абзаці статті зазначено « Кажуть, ОСОБА_6 затримали за отримання хабара від директора агротовариства «АПК-Інвест», колегія суддів, погоджується з доводами відповідача, що з урахуванням використаного мовного засобу вказаний вислів є лише припущенням автора статті, повідомлення існування чуток про можливу причетність, що не можна вважати інформацією про вчинення позивачем злочину, яка могла б бути спростована в порядку ст. 277 ЦК України.

Крім того, суд ухвалюючи рішення про зобов 'язання відповідача надрукувати спростування, безпідставно не врахував , що через 5 днів в тій же газеті, в тій же рубриці було надруковано, що припущення про причетність позивача до дачі хабара не підтвердилось, тобто суд повторно безпідставно притягнув відповідача до відповідальності.

Доводи представника позивача про те, що спростування було надруковано під рубрикою уточнення, а не спростування, правового значення не мають, тому, що за своїм змістом, в уточнюючій статті від 17 січня 2012 року, автором було спростовано його припущення про можливу причетність позивача до подій , викладених в попередній статті.

Доводи представника позивача про те, що уточнення за своїм розміром значно менше ніж сама стаття, також правового значення не мають. Тому, що в статті лише один абзац опосередковано торкається позивача і уточнення було надруковано також в одному абзаці, який за своїм розміром не є меншим від останнього абзацу самої статті від 12 січня 2012 року.

Крім того, вирішуючи спір, районний суд не звернув увагу на те, що позовні вимоги позивача були заявлені, як фізичною особою, а тому вимога про спростування інформації, поширеної щодо юридичної особи взагалі не могла бути задоволена в межах розгляду даної справи, виходячи з вимог ст. 3 ЦПК України.

Суд безпідставно зобов'язав відповідача спростовувати інформацію, щодо причетності ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» до дачі хабара, які з позовом за захистом свого порушеного немайнового права ( ділової репутації) взагалі до суду не звертались.

Оскільки стаття відповідача, щодо причетності позивача до подій, про які в ній висвітлювались була уточнена і спростована іншою статтею в цій же газеті в тому ж розділі, в якій було зазначено, що такі припущення не підтверджені, ні автор, ні засіб масової інформації не повинні нести відповідальність за її публікацію.

Також, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача розмістити у засобі масової інформації «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ» спростування недостовірної інформації з одночасним вибаченням перед відповідачем, суд не врахував, що ст. ст. 16, 277 ЦК України не передбачено примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації, суд не має права зобов'язувати відповідача вибачитися перед позивачем у тій чи іншій формі.

Оскільки, не підлягав задоволенню позов в частині спростування інформації то відповідно суд безпідставно задовольнив позов в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, спричинення якої позивачем доведене не було.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не вірно визначив розмір моральної шкоди, не врахував обсяг спричинених моральних страждань не можуть бути враховані апеляційним судом, який дійшов висновку, що не доведеними є вимоги позивача про порушення його немайнових прав та наявність підстав для захисту його честі та гідності.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, ухвалене рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та за невідповідності висновків суду встановленим обставинам, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 - відхилити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація» - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року - скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: