АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

МСП - 03680, м.Київ-680, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 22ц-2690/11514/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Новак Р.В.

Доповідач: Кравець В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючої - Кравець В.А.,

Суддів - Семенюк Т.А, Музичко С.Г.

при секретарі - Попандопало Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Печерського району м. Києва про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди з прокуратури Печерського району м. Києва, в якому, з урахування уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь 1 000 000,00 грн. у відшкодування шкоди, викликаної неправомірними діями органами прокуратури та бездіяльністю щодо неприйняття рішень у порядку та у строк, передбачений ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України, при розгляді його заяв про злочини, які були повторно надіслані відповідачу постановами Печерського суду.

В мотивування вимог посилався на те, що він констатує бездіяльність відповідача при розгляді заяви у порядку ст. 95 КПК України, порушення вимог статті 97 КПК України та його прав, гарантованих ст. 55 Конституції України.

Вважає, що бездіяльність з розгляду заяв про злочини є незаконною, а Печерський суд повинен визнати таку бездіяльність протиправною та своїм рішенням у цій цивільній справі усунути порушення закону з боку прокуратури.

Зазначає, що всі рішення у кримінальних справах за його аналогічними скаргами не виконуються відповідачем.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2012 року - в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам. Крім того, зазначає, що рішенням суду від 12.06.2012 року підтверджено, що «прокуратура України становить єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим». Отже, ГПУ мала понести відповідальність за бездіяльність у Печерській районній прокуратурі, проте у позові до ГПУ йому теж відмовлено рішенням від 12.06.2012. Отже, вважає за необхідне скасувати рішення від 13.06.2012 року.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено наявність протиправної поведінки в діях чи бездіяльності відповідача та спричинення йому моральної шкоди.

Висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на вимогах закону.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався із заявами (повідомленнями) в порядку ст. 95 КПК України щодо наявності ознак злочинів у діях посадових осіб ЗАТ «Комерсант-Україна». Прокуратурою Печерського району м. Києва за зверненнями позивача приймались відповідні рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Умовами ч.1 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При вирішенні даного спору відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають - наявність такої шкоди, протиправність діяння, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, a також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Проаналізувавши матеріали справи, а також з урахуванням того, що позивачем не доведено факт порушення його прав, завдання йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльністю відповідача, не надано доказів наявності моральної шкоди, протиправності діяння чи бездіяльності відповідача, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини відповідача в її заподіянні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов не підлягає задоволенню з підстав недоведеності своїх позовних вимог належними та допустимими доказами.

Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2012 року в справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Судді