Судове рішення #24044595

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

МСП - 03680, м. Київ-680, вул. Солом'янська, 2а



Справа № 22-2690-9342 Головуючий у 1 інстанції - Шевченко Т.М. Доповідач - Семенюк Т.А.


Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


11 липня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:


Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Кравець В.А., Музичко С.Г.

при секретарі - Аршакян Р.Т.,


розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, яка продовжує навчання, -


В С Т А Н О В И Л А:


Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В судове засідання ОСОБА_3не з`явився, причини неявки не повідомив, про день та час розгляду повідомлений у встановленому законом порядку у зв`язку з чим колегія суддів відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторони.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що їх дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з нею та перебуває на її утриманні. Вона навчається на 1-му курсі Київського національного торговельно-економічного університету заочної форми навчання і потребує матеріальної допомоги. Відповідач матеріальної допомоги дочці не надає, що змусило її звернутися до суду з даним позовом. Просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно на час навчання, але не довше ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років. Також позивач просить стягнути з ОСОБА_3 Ѕ частину додаткових витрат на ОСОБА_4 у зв'язку розвитком здібностей останньої у розмірі 8915 грн., оскільки згідно договору № 2264з/6кс-2011 від 11.04.2011 р. строк навчання ОСОБА_4, 1994 року народження, становить 2 роки і 6 місяців, який розпочався з 10.10.2011 р., а вартість освітньої послуги (навчання) становить 17830 грн., а також 300 грн. вартості правової допомоги.

Згідно ст. 199 СК України батьки якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв»язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Судом встановлено, що сторони перебували, у зареєстрованому шлюбі, від якого 29.01.1994 року у них народилися дочки - ОСОБА_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають разом з позивачем ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 за рішенням судів сплачував аліменти на користь позивача на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення старшою донькою повноліття, тобто до 29.0І.2012 р.

Згідно довідки № 8 від 14.03.2012 р. ОСОБА_3 працює водієм КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 сплачує аліменти на утримання меншої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також у нього на утриманні знаходиться малолітній син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Як вбачається з довідки КНТЕУ, ОСОБА_4 є студентом заочної форми навчання Київського національного торговельно-економічного університету.

Судом встановлено і це не оспорюється сторонами, що ОСОБА_4 працює касиром у мережі супермаркетів «Мегамаркет».

З матеріалів справи вбачаєтся, що ОСОБА_2 01.04.2011 р. та 19.01.2012 р. сплатила 6950 грн. вартості навчання ОСОБА_4 в Київському національному торгово-економічному університеті.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 навчається на заочній формі навчання та працює, за місцем роботи, отримує заробітну плату, а тому, суд дійшов висновку, що вона не потребує матеріальної допомоги.

Проте, з таким висновком суду повною мірою погодитись не можна.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працює водієм КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва та отримує заробітну плату, дохід за 2011 рік склав 25356 грн. (а.с. 28).

Як вбачається з договору про підготовку фахівця з вищою освітою на умовах повного відшкодування витрат на навчання № 2264з/6кс-2011 від 11 квітня 2011 року, з ОСОБА_2 укладено договір на навчання ОСОБА_4 та сплачено за перший рік навчання 6590 грн. (а.с. 10-11, 14).

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових втратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед, або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Враховуючи наведене, та те, що 6590 грн. було сплачено позивачкою до досягнення ОСОБА_4 повноліття, колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення додаткових витрат на розвиток здібностей ОСОБА_4 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_4 на користь позивачки Ѕ частину понесених нею витрат - 3295 грн. (6590 грн. : 2 = 3295 грн.).

Решта частина витрат на навчання, як додаткові витрати на розвиток здібностей дитини, стягненню не підлягає, оскільки правила та порядок участі батьків у додаткових витратах на дитину, передбачений ст. 185 СК України, поширюється на правовідносини щодо обов'язків батьків по утриманню неповнолітніх дітей і правила цієї статті не можуть бути розповсюджені на правовідносини, які виникли між повнолітньою ОСОБА_4 та її батьком.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано оцінку, що позивачка тимчасово не працює та утримує меншу доньку ОСОБА_4, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на неповнолітню доньку сплачуються аліменти. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2., 1973 року народження, працездатна, звільнена з останнього місця роботи 1 грудня 2008 року за власним бажанням (а.с. 3, 6).

Разом з цим, суду не надано належних та допустимих доказів, що ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням, до досягнення нею двадцяти трьох річного віку.

Як встановлено судом і підтверджується сторонами, ОСОБА_4 навчається на заочній формі навчання, працює касиром в мережі супермаркетів «Мегамаркет» та отримує заробітну плату.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат - задоволенню частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -


В И Р І Ш И Л А:


Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року скасувати, ухваливши нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3295 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 329 грн. 50 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.


Головуючий


Судді


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація