УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1126/2012Головуючий суду першої інстанції:Хожаінова О.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л.
"11" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЛоманової Л.О.
СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.
При секретаріШиловій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання кредитного договору недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 12 грудня 2011 року
В С Т А Н О В И Л А :
14 липня 2008 року Акціонерний банк «Київська Русь» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами 28 серпня 2006 року кредитним договором № 01/06-08-31 і, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість за цим договором у розмірі 7843, 73 грн., а саме: 4162 грн. - основна заборгованість за кредитним договором, 2112, 98 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками, 1568, 75 грн. - штраф за невиконання зобов'язань за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами зазначеного договору ОСОБА_6 отримала кредит у розмірі 10 000 грн. строком на 24 місяця з 28 серпня 2006 року по 28 серпня 2008 року з зобов'язанням повернення суми кредиту та відсотків відповідно до графіку платежу. Банком зобов'язання по наданню кредиту були виконані у повному обсязі, проте відповідачка свої зобов'язання виконувала неналежно, у зв'язку з чим за нею станом на 30 березня 2010 року утворилася заборгованість у наведеному розмірі.
18 жовтня 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до Акціонерного банку «Київська Русь» про визнання недійсним кредитного договору № 01/06-10-31 від 28 серпня 2006 року, посилаючись на те, що грошові кошти за зазначеним кредитним договором вона не отримувала, ці кошти обманним шляхом отримав ОСОБА_7, який вироком суду визнаний винним у шахрайстві та відбуває покарання. Крім того, даним вироком з останнього на користь Банку стягнуто матеріальні збитки за даним кредитом у розмірі 10 000 грн.
Ухвалами Феодосійського міського суду АР Крим від 21 листопада 2011 року замінено позивача Акціонерний банк «Київська Русь» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (далі - Банк) та об'єднано в одне провадження первісний та зустрічний позови.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 12 грудня 2011 року вирішено: стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором, відсотках, штрафу в сумі 7843,73 грн., судовий збір в сумі 78, 44 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього - 7952, 17 грн.; в решті вимог відмовлено. Також судом відмовлено у зустрічному позові ОСОБА_6
На зазначене рішення ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову у позові Банку; визнання кредитного договору № 01/06-10-31 від 28 серпня 2006 року недійсним.
Апелянт вважає, що висновок суду щодо відсутності підстав для задоволення її зустрічного позову є помилковим, оскільки грошових коштів за зазначеним кредитним договором вона не отримувала. Крім того, суд безпідставно послався на норми ст. ст. 553, 554 ЦК України у зв'язку з відсутністю договірних правовідносин з поруки між нею та ОСОБА_7
У запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Київська Русь», посилаючись на неспроможність доводів скарги, вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, просить апеляційну скаргу відхилити та оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін та представника відповідача за первісним позовом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір по суті та ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Банку у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою умов зазначеного договору, та відсутності підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_6, оскільки обставини на які вона посилається в обґрунтування позову, не підтверджені матеріалами справи.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає обґрунтованими, виходячи з такого.
Згідно зі статтями 525, 526, 599 та 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що 28 серпня 2006 року між Банком та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № 01/06-08-31, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 10 000 грн. строком на 24 місяця з 28 серпня 2006 року по 28 серпня 2008 року з зобов'язанням повернення суми кредиту та процентів відповідно до графіку платежу, договір підписаний особисто ОСОБА_6 (а.с. 6-8).
За заявою ОСОБА_6 від 28 серпня 2006 року грошові кошти за кредитним договором (10 000 грн.) перераховані Банком на розрахунковий рахунок ПП
ОСОБА_12 в оплату за придбання меблі (а.с. 11-13).
Відповідно до розрахунку, який не оспорюється відповідачем, заборгованість по кредиту, відсотках та штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань станом на 30 березня 2010 року складає суму 7843 грн. 73 коп.
Вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 26 квітня 2011 року ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за ч. 4 ст. 190, ч. ч. 2 та 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 КК України до позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його приватною власністю.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та інших засуджених на користь Банку (позивача по справі) матеріальну шкоду у розмірі 492 000, 97 грн., спричинену у результаті шахрайських дій засуджених для отримання грошових коштів за кредитними договорами, у тому числі і за спірним договором.
Зазначеним вироком суду першої інстанції встановлено також, що перераховані на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 10000 грн., надані відповідачу за спірним кредитним договором, отримані засудженим ОСОБА_7
Вказана сума входить до складу суми (492 000, 97 грн.), стягнутої за цим вироком у відшкодування матеріальної шкоди, завданої Банку (а.с. 183-212).
Згідно відповіді ВДВС Феодосійського МУЮ АР Крим від 07 липня 2012 року
№ 04-14а/15623/11 стягнення за виконавчим листом, виданим на виконання вироку Феодосійського міського суду АР Крим від 26 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь Банку матеріальної шкоди в розмірі 492 000, 97 грн. в складі зведеного виконавчого провадження, не проводились.
Висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором № 01/06-08-31 від 28 серпня 2006 року слід визнати правильним, оскільки він відповідає як фактичним обставинам справи так і вимогам закону, а саме: ч.1ст. 598 ЦК України, відповідно якої зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Таких підстав судом не встановлено.
Твердження апелянта щодо неотримання нею грошових коштів за спірним договором спростовуються матеріалами справи, зокрема, особистою заявою ОСОБА_6 про перерахунок коштів за кредитним договором ПП. ОСОБА_12 для оплати товару.
Доводи відповідача про те, що грошові кошти за кредитним договором фактично отримані засудженим ОСОБА_6, а у суму, яка стягнута за вироком суду у відшкодування матеріальної шкоди, завданої Банку, входить також і сума за спірним кредитним договором, обґрунтовано не прийняті судом до уваги, оскільки спір стосується кредитних правовідносин за договором, учасниками якого є Банк та відповідач ОСОБА_6 та зобов'язання за яким не припинені. Посилання відповідача на те, що вона була введена в оману засудженим ОСОБА_7, який заволодів грошовими коштами, отриманими за кредитним договором, не припиняє зобов'язань боржника за цим договором та не звільняє ОСОБА_6 від їх виконання.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність вимог зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання недійсним кредитного договору на підставі ч. 1 ст. 230 ЦК України у зв'язку з відсутністю доказів укладення нею зазначеного кредитного договору під впливом обману з боку Банку.
Доводи скарги щодо безпідставного посилання суду першої інстанції на норми
ст. ст. 553, 554 ЦК України не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки це посилання не призвело до неправильного вирішення справи.
Отже, доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 12 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова