АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Ященка М.А.,

суддів - Гладія С.В., Журавля О.О.,

за участю прокурора - Гуменюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали справи за апеляцією прокурора на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03 липня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою скасовано постанову прокурора Деснянського району м. Києва Твердохліба М.Г. від 29 травня 2012 року, якою порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що в постанові прокурора не зазначено, які саме дані вказують на наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, чим не додержано вимог ч. 2 ст. 94 КПК України про можливість порушення кримінальної справи тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

В поданій апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а матеріали справи повернути на новий судовий розгляд до Деснянського районного суду м. Києва, в іншому складі суду, оскільки висновки суду, викладені в постанові, є необґрунтованими та помилковими. Як зазначає апелянт, за результатом вивчення помічником прокурора Деснянського району м. Києва матеріалів, на підставі яких Деснянським РУ ГУМВС України в м. Києві прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, відповідно до вимог ст. 100 КПК України, складено рапорт, до якого додано матеріали, які вказують на наявність у діях ОСОБА_2 ознак злочину. Достатніми даними, які стали підставами для порушення кримінальної справи, є пояснення ОСОБА_3, у якого ОСОБА_2, зловживаючи довірою, отримав на певний строк кошти в сумі 250 000,00 грн. для ведення бізнесу, та розписки ОСОБА_2 про отримання ним вказаних коштів. Після вивчення зазначеного рапорту та матеріалів, прокурором Деснянського району м. Києва була винесена відповідна постанова, яку суд безпідставно скасував, таким чином позбавивши орган досудового слідства можливості провести слідчі дії по даній справі та в подальшому притягнути до кримінальної відповідальності винних осіб і відновити порушені права потерпілого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію та просив скасувати постанову суду як незаконну і необґрунтовану, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд але в іншому складі суду, перевіривши матеріали скарги та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2012 року прокурор Деснянського району м. Києва Твердохліб М.Г. виніс постанову про порушення кримінальної справи, якою скасував постанову начальника сектору ВКР Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві Феколкіна І.Ю. від 16 квітня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи та порушив кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

На зазначену постанову особа, щодо якої було порушено кримінальну справу, ОСОБА_2, в порядку ст. 236-7 КПК України, подав скаргу до Деснянського районного суду м. Києва, вважаючи її незаконною і необґрунтованою.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав пояснення особи, щодо якої було порушено кримінальну справу, його захисника, думку прокурора, дослідив матеріали кримінальної справи, на підставі яких винесена оскаржувана постанова і прийшов до висновку, що при порушенні справи не дотримано вимог кримінально-процесуального закону, так як постанова прокурора про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 винесена з порушенням вимог ч. 2 ст. 94 КПК України, у зв'язку з чим задовольнив скаргу ОСОБА_2, скасувавши її.

Такий висновок суду не можна вважати законним і обґрунтованим, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що приводом для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.

Разом з тим, на думку цього суду, в оскаржуваній постанові прокурора не зазначено, які ж саме дані вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, чим не виконані вимоги ч. 2 ст. 94 КПК України, згідно з якими справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як зазначає в своїй апеляції прокурор, достатніми даними, які стали підставами для порушення кримінальної справи, є пояснення ОСОБА_3, у якого ОСОБА_2, зловживаючи довірою, отримав на певний строк кошти в сумі 250 000,00 грн. для ведення бізнесу, та розписки ОСОБА_2 про їх отримання. Ці доводи апелянта колегія суддів вважає переконливими. Та обставина, що посилання на вищезазначені відомості в постанові прокурора відсутні, а мається лише вказівка на те, що підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які містяться в матеріалах перевірки та вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України є лише формальним невиконанням вимог кримінально-процесуального закону, зокрема ч. 2 ст. 94 КПК України та ч. 1 ст. 98 КПК України, яка передбачає вказування в постанові про порушення кримінальної справи приводів і підстав для цього, що не може бути достатньою підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи. Інших підстав, які б підтверджували висновки суду першої інстанції про необхідність скасування постанови прокурора Деснянського району м. Києва Твердохліба М.Г. від 29 травня 2012 року, якою порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в постанові не наведено.

Таким чином, суд, при розгляді скарги ОСОБА_2, не в повній мірі виконав вимоги ст. 236-8 КПК України щодо перевірки наявності приводів та підстав для винесення постанови про порушення справи та законності джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови для порушення справи, обмежившись формальною оцінкою її змісту, прийнявши рішення яке позбавляє орган досудового слідства провести належну перевірку за заявою потерпілого.

З огляду на викладене, так як судом першої інстанції при розгляді матеріалів справи за скаргою ОСОБА_5 порушенні вимоги ст. 236-8 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляції прокурора і скасування постанови суду з поверненням справи на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03 липня 2012 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовано постанову прокурора Деснянського району м. Києва Твердохліба М.Г. про скасування постанови начальника сектору ВКР Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві Феколкіна І.Ю. від 16 квітня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - скасувати, а матеріали справи повернути до Деснянського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд, в іншому складі суддів.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

_______________ _______________ _______________

М.А. Ященко С.В. Гладій О.О. Журавель