АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Іванченка М.М., Шиманського В.Й.
при секретарі - Пазюку Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в місті Києві, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою та зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в місті Києві, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права на проживання та користування квартирою, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2011 року позивачка звернулася із позовом, на обґрунтування якого зазначила, що є власником АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 07 квітня 2009 року.
Відповідач ОСОБА_2, який є її сином, зареєстрований проте не проживає у вказаній квартирі, та не приймає участі у витратах на неї. Посилаючись на ст.ст. 391, 405 ЦК України просила ухвалити рішення яким усунути перешкоди шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою та скасувати реєстрацію відповідача за вказаною адресою.(а.с. 1-15)
Відповідач проти позову заперечував, звернувся із зустрічним позовом, зазначив, що зареєстрований за вказаною адресою із 1999 року, позивачка перешкоджає користуватись вказаною квартирою, просив визнати право на проживання та користування вказаною квартирою, як за членом сім'ї наймача.(а.с. 19-31)
Третя особа просив розглядати справу за його відсутності.(а.с. 43а)
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено визнано за останнім право на проживання та користування вказаною квартирою.(а.с.83-84)
В апеляційній скарзі позивачка просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі в задоволенні зустрічних вимог відмовити. На обґрунтування скарги зазначила, що суд не звернув уваги на норми матеріального права та показання свідків, якими були обґрунтовані заявлені вимоги.(а.с. 93-104)
В судовому засіданні ОСОБА_1, її представник ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_4 підтримали скаргу і просили її задовольнити.
ОСОБА_2 заперечував проти скарги і просив її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені встановленим порядком про що у справі є докази.(а.с.121-133)
Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно до ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст.ст. 64, 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Згідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва від 20 липня 1993 року, квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3, яка є бабусею відповідача ОСОБА_2.(а.с. 8 )
За довідкою, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у вказаній квартирі із 1999 року, як член сім'ї власника квартири.(а.с. 7)
За нотаріально посвідченим договором ОСОБА_3 подарувала дочці ОСОБА_1 вказану квартиру, при цьому склад зареєстрованих членів сім'ї не змінився.(а.с.7-9)
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні вимог суд першої інстанції обґрунтованого виходив з того, що ОСОБА_2 поселився у 1999 році до вказаної квартири і з цього часу має право проживати та користуватися вказаною квартирою, як член сім'ї власника цієї квартири, не має власного житла, а позивачкою чиняться перешкоди ОСОБА_2 у проживанні, у зв'язку із чим останній звернувся із зустрічним позовом, що підтверджується доказами по справі.(а.с. 19-31)
Зважаючи на викладене колегія суддів відхилила посилання ОСОБА_1 на акти, складені сусідами про не проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою. Посилання позивачки на повідомлення головного лікаря поліклініки № 3 від 30 березня 2011 року, що ОСОБА_2 не звертався до цієї поліклініки за медичною допомогою протягом трьох років не спростовують наявності права ОСОБА_2 обирати медичну допомогу не за місцем проживання.
Несплата ОСОБА_2 витрат на утримання квартири та комунальних послуг не перешкоджає ОСОБА_1 заявити вказані вимоги та вимагати стягнення оплати за квартиру з ОСОБА_2 в судовому порядку.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачкою не наведено обставин передбачених ст. 405 ЦК України за яких суд мав дійти висновку про визнання ОСОБА_2 втратившим право користування квартирою та скасування його реєстрації за вказаною адресою. Інших підстав визнання ОСОБА_2 втратившим право користування вказаною квартирою та скасування його реєстрації ОСОБА_1 в цьому провадженні в суді першої інстанції не заявляла.(а.с. 3-5)
Поряд з цим, задовольняючи зустрічні вимоги про визнання за ОСОБА_2 право на проживання та користування вказаною квартирою, як членом сім'ї власника, суд першої інстанції не звернув уваги, що ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі, як член сім'ї власника, його право на проживання та користування квартирою передбачено законом, зокрема ст.ст. 64, 156 ЖК України, і додаткового визнання такого за судовим рішенням не потребує.
У випадку перешкод у реалізації цього права, ОСОБА_2 може заявити вимоги про усунення перешкод у користуванні та вселення у вказану квартиру, проте таких вимог у цьому провадженні ОСОБА_2 не заявляв.
Тому, зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 314 ЦПК України рішення районного суду в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в позові.
Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, 308, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2012 року скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання за ним права на проживання та користування квартирою АДРЕСА_1, як за членом сім'ї власника із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2012 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
М.М.Іванченко
В.Й.Шиманський