АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2012 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Паленик І.Г. за участю:
захисника особи, відносно якої закрито провадження про притягнення до адміністративної відповідальності - захисника іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 , ОСОБА_2,
розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 6 червня 2012 року, про закриття провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Миколаєві, громадянка України, проживає в АДРЕСА_1, -
в с т а н о в и в :
Вказаною постановою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Своє рішення про закриття такого провадження суд мотивував тим, що зібраними доказами у справі, зокрема, поясненнями свідка ОСОБА_5, який був безпосереднім очевидцем дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) та підтвердив свідченнями ОСОБА_4, щодо початку нею руху саме на зелений сигнал світлофору, у суді не знайшло свого підтвердження порушення з боку ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, що є невід'ємною складовою правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з таким рішенням захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрити на підставі п. 2 ст. 38 та п. 7 ст. 247 КУпАП. Зокрема апеляція мотивована тим, що суддею районного суду при постановлені рішення було неправильно застосовано норми матеріального права і, як наслідок порушено вимоги ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів, чим порушено норми процесуального права. Так, автор апеляції наголошує на тому, що суддею не взято до уваги показання працівників ДАІ, які є належними та допустимими доказами у справі, не надано оцінки тому, що водій ОСОБА_3 виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора і мав право закінчити розпочатий маневр, а водій ОСОБА_4 була зобов'язана надати йому таку можливість, чого з її боку зроблено не було. Крім того, з описаних в постанові судді ушкоджень транспортних засобів є очевидним, що саме автомобілем марки „Хюндай" під керуванням ОСОБА_4 було вчинено зіткнення. Враховуючи наведене автор апеляції наголошує на порушенні ОСОБА_4 п.п. 10.1, 8.7.3.е Правил дорожнього руху України (надалі ПДР України).
Захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 подав заперечення на вказану апеляційну скаргу, в яких вважаючи рішення судді районного суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_2 - без задоволення.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити. Крім цього, додатково зазначив, що ОСОБА_3 їхав на зелений сигнал світлофора, а тому відповідно до п. 16.5 ПДР України ОСОБА_4 мала його пропустити. Крім того, останній слід було уважно перетинати перехрестя, зважаючи на те, що воно має обмежену оглядовість. Зауважив захисник і на тому, що постанова судді є невмотивованою, оскільки в ній має місце опис пошкоджень автомобілів, однак не має їх аналізу.
Захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення судді районного суду без зміни. Мотивуючи тим, що в судовому засіданні в районному судді було встановлено, що автомобіль „Хюндай" під керуванням водія ОСОБА_4 зупинився перед перехрестям вулиць Стеценка - Щербакова на червоний сигнал світлофора та почав рух лише на зелений сигнал світлофора. Зазначене підтвердилось і показаннями свідка ОСОБА_5, який зупинився за автомобілем ОСОБА_4 Також захисник наголосив на тому, що твердження в апеляційній скарзі про порушення ОСОБА_4 п.п. 10.1., 12.3, 16.5 ПДР України - є хибними, оскільки автомобіль „Хюндай" почав рух на зелений сигнал світлофора, впевнившись, що немає перешкоди для подальшого руху через перехрестя, а також не було жодних транспортних засобів, які б рухались через перехрестя, а висновок працівників ДАІ про порушення водієм ОСОБА_4 п.п. 10.1, 8.7.3.(е) ПДР України базується лише на практиці ДТП на перехресті вул. Стеценка-Щербакова.
Заслухавши пояснення захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляції та заперечення на неї, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішення суду першої інстанції та поверненням матеріалів справи до органів ДАІ для встановлення дійсного механізму ДТП з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, орган, який склав даний протокол про адміністративне правопорушення та суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення цих вимог не виконали та не надали належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи.
Як убачається з матеріалів справи, під час складання протоколу щодо ОСОБА_4 кожен з водіїв вказував на свій механізм ДТП.
Пояснення вказаних осіб, а саме учасників ДТП, які містять у собі суттєві протиріччя щодо механізму ДТП, працівниками ДАІ детально досліджені не були, і як наслідок не визначена їх достовірність.
Крім того, в своїх поясненнях ОСОБА_4 (а.с. 3) вказувала на свідка ОСОБА_5, який був безпосереднім свідком дорожньо-транспортної пригоди, оскільки рухався за автомобілем останньої. Між тим, при складанні працівниками ДАІ матеріалу про адміністративне правопорушення у свідка не були взяті пояснення, та всупереч вимогам ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено його прізвища та адреси.
З постанови судді районного суду вбачається, що названий вище свідок дав аналогічні пояснення, як і ОСОБА_4, зокрема в тому, що остання зупинилась на червоний сигнал світлофора, на зелений почала рух, але зі сторони вул. М.Гречка на великій швидкості виїхав автомобіль „Міцубіші", який зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_4
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВМ1 №212217 ОСОБА_4 порушила п.п. 10.1, 8.7.3.е ПДР України, а відповідно до відомостей № 8972836 про ДТП, остання порушила лише п. 10.1 названих Правил.
З урахуванням згаданих суперечностей та відсутністю експертних досліджень на предмет встановлення дійсного механізму ДТП, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати обставини, за яких відбулася ДТП, зокрема встановити механізм утворення зіткнення транспортних засобів та встановити особу, яка є винуватою в даному ДТП.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, працівниками ВДАІ Шевченківського району м. Києва було порушено вимоги, які передбачені при складані схеми місця ДТП, а саме: відповідно до п. 6.1 наказу МВС про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26 лютого 2009 року № 77 на зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; номерний знак транспортного засобу; власник транспортного засобу; перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП. Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.
Проте, як вбачається зі зворотного боку схеми місця ДТП, в даному конкретному випадку в ній відсутні підписи водіїв транспортних засобів на підтвердження зазначеної інформації.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи належним чином не досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, не надана належна оцінка поясненням всіх учасників ДТП, вважаю, що постанову місцевого суду слід скасувати, а матеріали справи про адміністративне правопорушення направити на доопрацювання до ВДАІ Шевченківського району в м. Києві. Враховуючи при цьому те, що вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності конкретної особи належить виключно до компетенції органів ДАІ, які наділені повноваженнями проводити усі передбачені законом дії для встановлення обставин, за яких відбулася ДТП, у тому числі, за необхідності, і експертні дослідження на підтвердження чи спростування доводів усіх учасників пригоди, зі складанням під час перевірки відповідних процесуальних документів, після чого, за наявності до того підстав, з врахуванням доводів викладених як в апеляційній скарзі так і в запереченнях на неї, та вимог ст.ст. 38, 276 КУпАП, направити матеріали на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 6 червня 2012 року, якою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення - скасувати та прийняти нову постанову, якою матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВМ1 № 212217 відносно ОСОБА_4 направити для доопрацювання до ВДАІ Шевченківського району в м. Києві.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Паленик І.Г.