ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

                                                

                                             

                                              У Х В А Л А

 

                               І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

 19 липня 2006 року                                                           м. Київ

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - судді  Ліпського Д.В. ,

суддів: Амєліна С.Є., Весельської Т.Ф., Чумаченко Т.А., Юрченка В.В.

секретар  Малиніна О.Ю.

за участю  представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 31 травня 2005 року по справі за її позовом до Новоселицької сільської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

 

                                              В С Т А Н О В И Л А :

       

        В лютому 2005 року ОСОБА_2 ( далі - позивач )  звернулась до суду з позовом до Новоселицької сільської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

 

 Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2005 року позов задоволено повністю.

 

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 31 травня 2005 року скасовано рішення суду першої інстанції та постановлено інше рішення, яким в позові відмовлено.

 

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач  подала касаційну скаргу до Верховного Суду України, який своєю ухвалою направив її до Вищого адміністративного суду України.

 

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Мотивує тим, що при розгляді справи суд апеляційної інстанції  неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

 

        Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України,  перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи , колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

 

        Ухвалене судом першої інстанції рішення про поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу апеляційною інстанцією скасовано помилково через неправильне застосування матеріального закону.

 

        Висновки суду першої інстанції про те, що п.1 ст.41 КЗпП України не може бути застосовано до ОСОБА_2, оскільки вона обіймала посаду спеціаліста-бухгалтера сільської ради другої категорії, є правильними.

 

       За змістом вказаної норми закону з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний трудовий договір у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації, його заступниками, головним бухгалтером і його заступником.

 

       Згідно з рішення Новоселицької сільської ради НОМЕР_1 з 15 липня 2002 року в штатний розпис виконкому сільської ради було введено посаду спеціаліста-бухгалтера і ліквідовано посаду головного бухгалтера централізованої бухгалтерії сільської ради.

 

      Тому, посилання суду апеляційної інстанції на те, що ОСОБА_2 виконувала обов'язки головного бухгалтера сільської ради безпідставні, оскільки посади головного бухгалтера та заступника головного бухгалтера у штатному розписі сільської ради відсутні.

 

      Зазначена норма Закону ( п.1 ст.41 КЗпП України ) не передбачає можливості її застосування до осіб, які не є керівниками ( заступниками ) організацій або головними бухгалтерами ( заступниками ) організацій, а лише фактично виконують функції керівника або головного бухгалтера, як це випливає зі змісту рішення апеляційної інстанції.

 

      Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що таке довільне тлумачення норми закону неприпустиме, а тому не було підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону.

 

      Тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

 

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 226, 231 , ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів  -

 

                                          У Х В А Л И Л А :

 

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

 

        Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 31 травня 2005 року скасувати, а рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2005 року залишити в силі.

 

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

 

 

          ГОЛОВУЮЧИЙ :                                  Д.В. Ліпський

 

                                  СУДДІ :                                  С.Є. Амєлін

 

                                                                                   Т.Ф. Весельська

 

                                                                                   Т.А. Чумаченко

 

                                                                                   В.В. Юрченко