Судове рішення #2403184

                

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "12" червня 2008 р.                                                          Справа №  14/8097

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                       

                                                                                   

 

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_2. - представника за довіреністю від 24.04.2008р.,

від відповідача: ОСОБА_4. - представника за довіреністю 11.06.2008р.,

 

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Хмельницький

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "27" березня 2008 р. у справі № 14/8097 (суддя Гладюк Ю.В.)

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 м. Хмельницький 

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 34542,00 грн., усунення перешкод в користуванні приміщенням та розірвання договору оренди

та зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Хмельницький

до  суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 м.Хмельницький

про визнання недійсними договорів оренди,

             

 ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.03.2008р. у справі №14/8097 позов приватного підприємця ОСОБА_3 до підприємця ОСОБА_1про стягнення 34542,00 грн., усунення перешкод в користуванні приміщенням та розірвання договору оренди задоволено частково.

З відповідача на користь позивача стягнуто 34542,00 грн. заборгованості, розірвано договір оренди нежитлового приміщення в АДРЕСА_1від 01.09.2007р. №2, укладений між підприємцем ОСОБА_3та підприємцем ОСОБА_1 В позові про усунення перешкод в користуванні майном відмовлено.

Судові витрати покладено на відповідача за первісним позовом.

В задоволенні зустрічного позову підприємця ОСОБА_1до приватного підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів оренди №1 від 13.06.2007р. та №2 від 01.09.2007р. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції у даній справі, відповідач за первісним позовом ОСОБА_1звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення з урахуванням доводів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована наступним:

- суд першої інстанції прийняв рішення за відсутності відповідача за первісним позовом, яка не могла з'явитись у судове засідання в зв'язку з хворобою;

- суд не врахував, що на момент підписання (13.06.2007р.) договорів оренди №1 від  13.06.2007р. та №2 від 01.09.2007р. будь-яких дозвільних документів на здане в оренду приміщення, які б надали право орендарю проводити підприємницьку діяльність з продажу непродовольчих товарів, а пізніше (тобто з 01.09.2007р.) - на розміщення аптеки, орендодавець не мала. Їй це було відомо, отже орендодавець свідомо ввела орендаря в оману, що підтверджується рішенням виконкому від 13.09.2007р. №996-Е "Про надання дозволу на розміщення та експлуатацію об'єкту торгівлі - магазину по торгівлі продовольчими товарами фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3. у власному приміщенні", тоді як з 01.09.2007р. згідно договору оренди в приміщенні мала бути розміщена аптека;

- суд не врахував того факту, що орендодавець не забезпечила вільного доступу до приміщення та безперешкодного користування ним, оскільки в приміщенні знаходились попередні орендарі;

- судом не враховано, що на адресу орендодавця направлялись письмові звернення щодо урегулювання ситуації, але листи, надіслані на домашню адресу ОСОБА_3, повертались з відміткою "по закінченню терміну зберігання".

Представник відповідача за первісним позовом підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаючи рішення господарського суду Хмельницької області таким, що прийняте без повного з'ясування всіх обставин справи та порушенням норм чинного законодавства. Просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким повністю відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.

Представник позивача за первісним позовом у письмовому відзиві від 07.06.2008р. на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі. Просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні приміщенням й в цій частині позов задовольнити, а в решті рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2007р. підприємецьОСОБА_3 звернулась до господарського суду Хмельницької області  з позовом до підприємця   ОСОБА_1про стягнення 34542 грн. 00 коп. боргу з орендної плати та зобов'язання відповідачки усунути перешкоди у здійсненні нею користування та володіння належним їй приміщенням.

Обґрунтовуючи позов, підприємець, зокрема, зазначає, що на підставі укладеного сторонами у справі договору від 01.09.2007р. №2 вона передала підприємцю   ОСОБА_1належне їй на праві власності нерухоме майно загальною площею 71,6 кв. м., що розташоване поАДРЕСА_1 проте, в порушення п.п. 2.2, 2.5 договору, відповідачка протягом трьох місяців (вересень, жовтень і останній місяць дії договору, тобто червень 2008р.) не сплачує орендну плату, у зв'язку з чим її борг з орендної плати становить 34542,00 грнОСОБА_1, зазначає позивачка, порушує й пункт 3.4.2. договору, згідно якого вона зобов'язана своєчасно здійснювати комунальні та інші платежі, пов'язані з утриманням об'єкта оренди, пункт 3.2.2. договору, оскільки перешкоджає в будь-який час здійснювати перевірку об'єкта, що орендується.

У доповненні від 14.11.2007р. (а.с.38) до позовної заяви підприємець      ОСОБА_3, посилаючись на ст.ст. 610,651,654 ЦК України, просить розірвати договір оренди №2 від 01.09.2007р., посилаючись на те, що 04.10.2007р. отримала від орендаря повідомлення про розірвання договору у зв'язку з тим, що передане в оренду приміщення не відповідає умовам договору. Однак, зазначає позивачка, відповідно до ст.ст. 179-181, 184 ГК України всі істотні умови договору було погоджено та передане приміщення цілком задовольняло орендаря. Після такого повідомлення, вказує позивачка, відповідачка, в силу ст.654 ЦК України, повинна була укласти з нею письмову угоду, однак вона ухиляється від зустрічей, не відповідає на телефонні дзвінки, не з'являється в приміщенні, яке орендує.

10.12.2007р. підприємець ОСОБА_1звернулась із зустрічним позовом до підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів оренди від 13.06.2007р. №1 та від 01.09.2007р. №2, укладених між сторонами у справі.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, ОСОБА_1., посилаючись на ч.1 ст.203, ч.2 ст.215, ст. ст. 229, 230 ЦК України, зокрема, зазначає, що при укладенні договорів її було введено в оману, оскільки в оренду їй здано квартиру, а не нежитлове приміщення; при укладенні правочинів вона помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, зокрема щодо таких властивостей і якостей речі, які значно знижують ціну або можливості використання за цільовим призначенням.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.02.2008р. позов підприємця ОСОБА_3 до підприємця ОСОБА_1про стягнення 34542,00 грн., розірвання договору оренди нежитлового приміщення задоволено, в позові про усунення перешкод в користуванні майном відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову підприємця ОСОБА_1до підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів оренди від №1 від 13.06.2007р. та №2 від 01.09.2007р. відмовлено.

Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погоджується не в повному обсязі, вважаючи, що оскаржене рішення підлягає скасуванню в частині розірвання договору оренди №2 від 01.09.2007р. В решті рішення підлягає залишенню без змін.

При цьому, колегією суддів враховується наступне.

Як передбачено ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з   господарського  договорів  та  інших  угод,   передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до чинного законодавства України, оренда - це засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст.759 Цивільного кодексу України, ст.283 Господарського кодексу України).

13.06.2007р. між підприємцями ОСОБА_3(орендодавець) та       ОСОБА_1(орендар) укладено договір №1 оренди приміщення загальною площею 71,6 кв.м., розташованого за адресоюАДРЕСА_1 для розміщення магазину непродовольчих товарів, строком до 31.08.2007р. (а.с.35).

Згідно акта приймання-передачі від 15.06.2007р. (а.с.34) орендодавець передала, а орендар прийняла у тимчасове оплатне користування нежитлове приміщення за вказаною в договорі оренди адресою.

01.09.2007р. (тобто по закінченню строку оренди за договором №1 від 13.06.2007р.) сторонами у справі укладено договір оренди за №2 строком до 31.06.2008р. Об'єктом оренди за цим договором є те ж саме приміщення (площею        71,6 кв.м., розташоване за адресоюАДРЕСА_1, яке передавалось в оренду за договором від 13.06.2007р. й не передане орендодавцю по закінченню строку оренди за цим договором, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи акта передачі.

Як правильно встановив суд першої інстанції, об'єкт оренди із володіння орендаря не вибував.

Договором оренди від 01.09.2007р. №2 передбачено, що приміщення передається орендарю для розміщення аптеки (п.п.1.1 договору).

Розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується складає щомісяця еквівалент 2280,00 дол. США без ПДВ, у національній валюті України по відношенню до курсу долара США, встановленому НБУ на день оплати; орендна плата сплачується у готівковому чи безготівковому порядку не пізніше п'ятого числа кожного поточного місяця; з першим платежем здійснюється додатково оплата за останній місяць дії договору (п.п. 2.1., 2.2., 2.5. договору).

В п.п.1.3 договору зазначено, що об'єкт для оренди готовий, ремонт зроблено.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вказувалося вище, підприємцем ОСОБА_3 у позовній заяві зазначено, що відповідачка не вносила орендні платежі, обумовлені договором оренди, протягом трьох місяців, тобто за вересень, жовтень 2007р. та червень 2008р., а тому заборгувала 34542 грн. 00 коп.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачка сплатила борг.

Відтак, задовольняючи позов в цій частині й не взявши до уваги, зокрема, заперечення відповідачки проти позову з посиланням на те, що позивачка не виставляла їй рахунки для оплати орендних платежів та посилання на неможливість використання орендованого майна у зв'язку  з його зайняттям третіми особами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в цій частині.

Доказами у справі, як визначає стаття 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, а стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч.2 ст.43 ГПК України).

Обставини, на які посилається відповідачка, належними доказами не підтверджуються.

Натомість, наявна в матеріалах справи заява відповідачки від 01.10.2007р. №3 (а.с.109), адресована міському голові Мельнику С.І., про надання дозволу на розміщення та експлуатацію об'єкта торгівлі лікарськими засобами - аптеки у орендованому приміщенні поАДРЕСА_1  подані позивачкою за первісним позовом на спростування доводів апеляційної скарги відповідачки за первісним позовом, договір №969/а від 12.07.2007р., укладений відповідачкою з          ТзОВ "Пожежне спостереження - Хмельницький" строком на 1 рік з метою підвищення рівня технічного оснащення протипожежної охорони об'єкта поАДРЕСА_1, підписаний підприємцем ОСОБА_1та представником                    ТОВ "Пожежне спостереження - Хмельницький", акт-довідка №969/08 за серпень 2007р. про виконання робіт в приміщенні поАДРЕСА_1 заява підприємця ОСОБА_1від 18.12.2007р. до товариства про розірвання зазначеного вище договору на пожежне спостереження за об'єктом по АДРЕСА_1  у зв'язку з відсутністю дозвільних документів на приміщення, заява підприємця ОСОБА_1від 16.11.2007р. до підприємства "Бастіон" про розірвання договору №195 від 01.08.2007р., лист приватного підприємства "Бастіон-Л" від 06.06.2008р. №164, яким повідомляється, що приміщення поАДРЕСА_1 кв.3 знаходилось на пульті Централізованої охорони об'єкта згідно договору №195-ОП, укладеного з ОСОБА_101.08.2007р., до 30.11.2007р., акт приймання-передачі від 23.05.2007р. нежитлового приміщення поАДРЕСА_1 кв.3, за яким підприємець ОСОБА_4повернула підприємцю ОСОБА_3. орендоване нею приміщення, договір оренди вказаного приміщення від 13.10.2006р., укладений між Підприємцем ОСОБА_3та ОСОБА_4(а.с.142-146,149,151-155), спростовують доводи відповідачки за первісним позовом, оскільки свідчать про те, що об'єкт оренди знаходився у користуванні підприємця ОСОБА_1., й остання в жовтні 2007р. звернулась із заявою до міського голови для отримання відповідних дозволів на розміщення в орендованому приміщенні об'єкта торгівлі - аптеки.

Щодо посилань Підприємця ОСОБА_1на те, що їй не виставлялись орендодавцем рахунки для оплати орендної плати, слід зазначити, що пункт 2.2. договору оренди від 01.09.2007р. №2, який передбачає порядок оплати орендної плати, не зобов'язує орендодавця виставляти орендарю рахунки.

Водночас, пункт 2.2. договору оренди зобов'язує орендаря не пізніше п'ятого числа кожного поточного місяця сплачувати орендну плату. На підставі рахунків, орендар зобов'язаний сплачувати не пізніше 20 числа поточного місяця комунальні платежі (п.п.2.3 договору). Таким чином, орендодавець мав виставляти рахунки лише на отримані комунальні послуги.

Враховуючи наведені вище положення ст. 32, 33, 34 ГПК України, судова колегія погоджується й з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги підприємця ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні нею прав користування та володіння приміщенням, оскільки докази на підтвердження вчинення таких перешкод з боку підприємця ОСОБА_1в матеріалах справи відсутні.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про розірвання договору оренди від 01.09.2007р. №2 з огляду на таке.

Статтею 525 ЦК України та ст.188 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна  або  розірвання  договору  вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.291 Господарського кодексу України договір  оренди може бути розірваний за згодою сторін.  На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі  односторонньої  відмови  від  договору  у  повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч.3 ст.651 ЦК України).

Статтею 783 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу наймодавця.

Згідно ст.782 ЦК України наймодавець  має  право  відмовитися  від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У  разі  відмови  наймодавця  від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Мотивуючи своє рішення в частині розірвання договору оренди, суд першої інстанції, посилаючись на п.4.4. договору, яким передбачено, що орендодавець має право на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку у випадку систематичного порушення строків та порядку проведення  розрахунків за договором (оплата комунальних послуг та внесення орендної плати), зазначив, що невнесення орендарем орендної плати є істотним порушенням договору оренди, оскільки основною метою оренди для орендодавця є отримання орендної плати. При цьому, посилання на відповідні норми матеріального права в оскарженому рішенні відсутні.

Обґрунтовуючи позов в частині розірвання договору оренди від 01.09.2007р. №2, позивачка посилалась, зокрема, на п.4.4. договору, ст.610, 651 ЦК України, ст.188, 218, 291 ГК України.

Проте, посилання на ст.651 ЦК України, як на підставу розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів, є необґрунтованим, оскільки ч.3 цієї статті, так як і ст.782 ЦК України встановлює для таких випадків право наймодавця на відмову від договору найму.

Водночас, слід вказати, що п.4.4., на який посилається позивачка, договору оренди від 01.09.2007р. №2 передбачене право орендодавця на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку у випадку систематичного (кількість місяців не зазначена) порушення строків та порядку проведення  розрахунків за договором (оплата комунальних послуг та внесення орендної плати) з попередженням орендаря за три дні.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема, лист-претензія від 04.10.2007р., довідка-розрахунок заборгованості орендної плати від 15.10.2007р., надіслані відповідачці (а.с.29-33), орендодавець вимагала від орендаря лише оплати орендної плати в сумі 34542,00 грн., однак не повідомляла про відмову від договору, як і не пропонувала розірвати договір оренди, що передбачено, відповідно,                      ст.782 ЦК України, п.4.4. договору, ст.188 ГК України.

За наведених обставин у позові підприємця ОСОБА_3 до підприємця ОСОБА_1про розірвання договору оренди слід відмовити.

Щодо вимог позивачки за зустрічним позовом (підприємця ОСОБА_1.) про визнання недійсними договорів оренди №1 від 13.06.2007р. та №2 від 01.09.2007р. слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі (ч.2,3 ст.203 ЦК України).

Згідно ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Крім того, як передбачено ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України.

Так, згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України).

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено: якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону; додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Обґрунтовуючи зустрічний позов про визнання недійсними договорів оренди  №1 від 13.06.2007р. та №2 від 01.09.2007р., підприємець ОСОБА_1(орендар за договором) послалась, зокрема, на ст.229 ЦК України, вказуючи на те, що при укладенні договорів вона помилилась щодо таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням, оскільки в орендованому приміщенні неможливо було розмістити об'єкти, передбачені п.1.1. договору №1 від 13.06.2007р. та п.1.1. договору №2 від 01.09.2007р.

При цьому, підприємець ОСОБА_1вказує, що на неодноразові її звернення до підприємця ОСОБА_3 про надання документів, які б дали змогу їй одержати дозвіл на розміщення магазину та аптеки, остання документів не надала.

Посилаючись на ст.230 ЦК України, підприємець ОСОБА_1зазначає, що при підписанні обох оспорених договорів відповідачка за зустрічним позовом ввела її в оману, запевняючи, що в орендованому приміщенні можливе розміщення як магазину, так і аптеки, оскільки предметом договору оренди мало бути нежитлове приміщення, а не квартира.

Як вбачається з наведених у матеріалах справи доказів, зокрема, рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.07.2005р. №490-Б "Про надання дозволу на реконструкцію квартир, будинків, споруд, внесення змін та доповнень до рішення виконкому, зміну рішень виконкому та видачу архітектурно-планувального завдання", листа Хмельницького бюро технічної інвентаризації від 23.01.2008р. №358/01-15, акта №247 від 01.06.2005р. обстеження на предмет реконструкції квартири №3  поАДРЕСА_1, акта обстеження технічного стану квартири №3  поАДРЕСА_1 від 26.05.2005р., рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13.09.2007р. №996-Е "Про надання дозволу на розміщення та експлуатацію об'єкту торгівлі - магазину по торгівлі непродовольчими товарами фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3.", листа управління архітектури та містобудування виконкому Хмельницької міської ради від 25.01.2008р. №1/12-135, підприємцю ОСОБА_3. був наданий дозвіл на тимчасове використання та реконструкції квартири №3  поАДРЕСА_1 під магазин по продажу непродовольчих товарів з влаштуванням окремого виходу та прийнято в експлуатацію торгівельний об'єкт загальною площею 71,6 кв.м. без виведення з житлового фонду, надано дозвіл на розміщення та експлуатацію об'єкта торгівлі         (а.с. 58, 73, 82, 86, 110).

Згідно технічного паспорта на приміщення поАДРЕСА_1, власником якого єОСОБА_3, приміщення складається із: коридора - 2,8 кв.м., торгівельної зали - 16,1 кв.м., торгівельної зали - 47,8 кв.м., сан. вузла - 1,3 кв.м., підсобного приміщення - 3,6 кв.м., всього 71,6 кв.м.

За наведених обставин, судова колегія вважає  безпідставними твердження позивачки за зустрічним позовом, що, укладаючи спірні договори, вона діяла під впливом помилки і обману та безпідставні посилання на те, що, отримавши в оренду приміщення вона не мала можливості використовувати його за цільовим призначенням.

Істотною є помилка, наслідки якої або взагалі не можна усунути, або для усунення яких сторона, що помилилася, має нести значні витрати. При цьому, за загальним правилом не має розцінюватися як помилка незнання сторонами правочину норм законодавства.

Не знайшли підтвердження й доводи позивачки за зустрічним позовом щодо її звернень до орендодавця про надання документів (позивачка не вказує які конкретно документи маються на увазі), які б дали їй змогу одержати дозвіл на розміщення магазину та аптеки. Крім того, спірні договори оренди не передбачають обов'язку орендодавця на отримання будь-яких дозволів, необхідних для використання підприємцем ОСОБА_1орендованого приміщення за цільовим призначенням.

Відтак, вчинення певних дій для отримання передбачених законодавством дозволів з метою використання  орендованого приміщення під магазин, аптеку покладається на  підприємця ОСОБА_1(позивачка за зустрічним позовом).

Проте, до вчинення таких дій підприємець ОСОБА_1приступила лише в жовтні 2007р., як свідчать заява підприємця ОСОБА_1від 01.10.2007р. №3 (а.с.109), адресована міському голові, про надання дозволу на розміщення та експлуатацію об'єкту торгівлі лікарськими засобами у орендованому приміщенні поАДРЕСА_1, , лист департаменту економіки Хмельницької міської ради від 02.10.2007р. №201 (а.с.59), в якому, з посиланням на рішення виконавчого комітету від 14.09.2006р. №643 "Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на  розміщення та експлуатацію об'єктів торгівлі та побуту, та втрату чинності рішень" зазначається, що для отримання дозволу на розміщення та експлуатацію стаціонарних об'єктів торгівлі, побуту та закладів ресторанного господарства суб'єкт господарювання подає адміністратору заяву на ім'я міського голови з поданням відповідних документів (перелік документів вказаний). У відповіді, крім того, зазначається, що підставою відмови у прийнятті адміністратором дозвільного центру пакету документів для видачі документа дозвільного характеру (у даному випадку об'єкт по реалізації лікарських засобів - аптеки в орендованому приміщенні) є відсутність хоча б одного із вказаних у листі документів.

За наведених обставин, судова колегія погоджується з висновком  суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Стосовно доводів апеляційної скарги про прийняття рішення судом першої інстанції за відсутності відповідачки за первісним позовом слід зазначити, що про день, час та місце розгляду справи підприємець була повідомлена належним чином, що підтверджується її заявою від 17.03.2008р. (а.с.114), а відповідно до                              ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду.

Решта доводів апеляційної скарги спростовується наведеним вище та не являються підставою для скасування оскарженого рішення в частині задоволення первісного позову щодо стягнення боргу в сумі 34542,00 грн. та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, а тому рішення в цих частинах підлягає залишенню без змін.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичноїособи ОСОБА_1 м. Хмельницький  задовольнити частково.

 

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 27 березня 2008 року у справі №14/8097 скасувати в частині розірвання договору оренди  нежитлового приміщення  в АДРЕСА_1 від 01.09.07р. №2, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_3та приватним підприємцем ОСОБА_1.

Прийняти в цій частині нове рішення.

 

В позові відмовити.

 

В решті рішення залишити без змін.

 

3. Справу №14/8097 повернути до господарського суду Хмельницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              

               

 судді:

                                                                                             

                                                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Віддрук.4 прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам

4 - в наряд

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація