Справа № 22ц-0590/6481/12 Головуючий у 1 інстанції Гапонова А.В.
Категорія 26 Доповідач: Резникова Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
5 липня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Постолової В.Г.
суддів Резникової Л.В., Гусєва В.В.
при секретарі Щебетун В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляції та процентів,-
В С Т А НО В И В:
29 березня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення процентів на рівні облікової ставки НБУ, суми інфляції та процентів мотивуючи тим, що в 2006 році він надав відповідачці в позику 16640 гривень. Рішенням Краматорського міського суду від 22.06.2009 року з відповідачки на його користь сума боргу була стягнута, але на теперішній час рішення ще не виконане, та своїх грошей він не отримав.
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 10 травня 2012 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, стягнуто на його користь з ОСОБА_2 суму інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 3594 гривень 24 копійки, три відсотки річних в розмірі 1416 гривень 13 копійок та понесені судові витрати у сумі 214 гривень 60 копійок. В частині позову щодо стягнення відсотків на рівні облікової ставки НБУ за час користування позикою відмовлено.
Не погодившись з таким судовими рішеннями, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив змінити рішення суду в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 процентів за договором позики від 01 червня 2006 року, стягнути з ОСОБА_2 на його користь проценти, за час користування позикою з 01 березня 2009 року по 31 грудня 2011 року у розмірі 4 325,20 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.
Позивач в суді апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач в судове засідання не з*явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у відповідності з ст.74,76 ЦПК України через житлово-експлуатаційну організацію.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга з підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Як вбачається з копії рішення Краматорського міського суду від 22.06.2009 року, з відповідача на користь позивача стягнуто суму заборгованості в розмірі 16640 гривень, суму інфляції та відсотки за весь час прострочення з 02.06.2006 року по 28.02.2009 року в розмірі 13147 гривень 03 копійки.
Позивач просить стягнути грошові кошти за час користування позикою відповідачки з 01.03.2009 року по 31.12.2011 року.
Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення процентів на рівні облікової ставки НБУ, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ст. 625 ЦПК України стосовно стягнення процентів на рівні облікової ставки НБУ на правовідносини між фізичними особами не поширюються . При нараховані інших видів виплат, судом також не було враховано, що відповідачем на час розгляду справи вже була повернута сума боргу в розмірі 7252 грн.92коп. .
Оскільки рішення суду першої інстанції в цій частині не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права , відповідно до п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
Як вбачається з обставин справи в 2006 році позивач надав відповідачці в позику 16640 гривень. Рішенням Краматорського міського суду від 22.06.2009 року з відповідачки на користь позивача вже було стягнуто заборгованість за договором позики в сумі 16640 грн., сума інфляції за час прострочення виконання зобов*язання в сумі 9102,08 грн., сума процентів 4044,95 грн..
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконанню ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процент не встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
В той же час, відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Позичальник, як передбачено статтею 1049 ЦК України, зобов'язання повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи викладене, спірні правовідносини між позивачем - фізичною особою ОСОБА_1 та відповідачем - фізичною особою ОСОБА_2 регулюється виключно нормами Цивільного кодексу України, а саме - нормами статей 1046, 1048, 1049 цього Кодексу.
Посилання позивача на вимоги ст.534 ЦК України при розрахунку боргу за невиконання грошового зобов*язання на черговість погашення вимог судом не була прийнята до уваги, оскільки , як зазначає сам позивач , з посиланням на квитанції - сума 1964,39 була сплачена відповідачем 9 вересня 2008 року, а сума 5288 - 22 квітня 2009 року, тобто до першого рішення суду, яке відбулося від 22.06.2009 року і тому суд апеляційної інстанції вважає зазначену суму, як погашення основного боргу.
Таким чином на час ухвалення судового рішення сума боргу складала 9388 (16640- 7252 )
Враховуючі суму боргу, апеляційний суд вважає , що за несвоєчасне погашення боргу з відповідача на користь позивача належить за період з 23 червня 2009 року по 31 грудня 2011 року з стягнути 3% річних , тобто 657,16 грн., індекс інфляції індекс 1304,5 грн. ( 9388х(0,8+0,9+1,1+0,9+ 9.1+4,6 ),
ставка НБУ 9388х( 1,83 +8,54+0,79+0,7+ 7,5)= 1817,52
Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд , змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням вказаних вимог закону, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог , тобто 85гр.84коп..
Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 травня 2012 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за несвоєчасне погашення боргу в період з 23 червня 2009 року по 31 грудня 2011 року 3% річних 657,16 грн., індекс інфляції - 1304,5 грн., ставку НБУ 1817,52 грн., а також судові витрати в розмірі 85 грн.84 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: