А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Орловій С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю третіх осіб приватного підприємства «Галея», Одеської міської ради про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Департамент комунальної власності Одеської міської ради (до зміни назви Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради), звернувшись 24 листопада 2008 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що приміщення підвалу загальною площею 111,6 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади міста Одеси. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2006 року, скасованим ухвалою апеляційного суду Одеської області від 3 квітня 2008 року, право власності на вказане приміщення визнано за ОСОБА_6, який 14 лютого 2007 року на підставі договору купівлі-продажу продав приміщення ОСОБА_5, та 16 березня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу продала приміщення ОСОБА_4, остання 24 квітня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу продала приміщення ОСОБА_3 Посилаючись на порушення прав територіальної громади міста Одеси, не набуття ОСОБА_6 права власності на спірне нерухоме майно на підставі судового рішення, що скасовано, а, відтак, незаконність переходу прав та обов'язків на приміщення до інших осіб, позивач просив визнати договори купівлі-продажу нежитлового приміщення недійсними та в порядку реституції повернути приміщення власнику в особі позивача (а.с.2-6).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2010 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено (а.с.114-117).

Справа № 22 ц - 1590 - 234 - 2012 Категорія 20

Головуючий у першій інстанції Гандзій Н.В.

Доповідач Вадовська Л.М.

2.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 березня 2011 року заяву ОСОБА_6 про скасування заочного рішення залишено без задоволення (а.с.245-246).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Неправильність рішення суду апелянт мотивував порушенням норм матеріального та процесуально права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вважав встановленим, що нежитлове приміщення підвалу, розташоване по АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, тому виходив з того, що право продажу майна належить лише їй як власнику майна. Оскільки за ОСОБА_6 право власності визнано судовим рішенням, в послідуючому скасованим, то ОСОБА_6 не набув права власності на спірне приміщення, а тому при укладенні договорів купівлі-продажу не настали обставини, з якими закон пов'язує дійсність правочину. Пославшись на положення статей 215, 216, 658 ЦК України, суд визнав договори купівлі-продажу недійсними з моменту вчинення таких.

Однак висновки суду не повністю відповідають обставинам справи та вказують на неправильне застосування норм матеріального права щодо частини вимог, що згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в частині вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 16 березня 2007 року та від 24 квітня 2007 року, з ухваленням в цій частині нового рішення по суті вимог. Щодо вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14 лютого 2007 року, то рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Колегія суддів вважає встановленим такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на житловий фонд, нежитлові приміщення, інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Однією з підстав набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою (п.2 ст.60 Закону).

На підставі рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25 листопада 1991 року № 226-ХХІ «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області» у комунальну власність територіальної громади міста Одеси був переданий житловий та нежитловий фонд місцевих рад, розташований в рамках адміністративно-територіальних меж міста Одеси.

Таким чином, будинок по АДРЕСА_1 розташовані в ньому нежитлові приміщення є об'єктами права комунальної власності територіальної громади міста Одеси з 1991 року.

Відповідно до пункту 5 статті 60 Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Здійснюючи правомочності щодо об'єкта права комунальної власності, нежитлове приміщення підвалу по АДРЕСА_1 передавалось в строкове платне користування орендарям. Так, на підставі розпорядження Міського голови від 3 жовтня 2003 року № 1244-01р підвальне приміщення площею 111,5 кв. м в будинку

3.

№ АДРЕСА_1 було передано в оренду строком на три роки приватному підприємству «Галея» під розміщення майстерні (а.с.8, 9-12).

4 жовтня 2010 року на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 9 червня 2006 року № 212 видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення підвалу № 810, яке посвідчує, що об'єкт, який розташований в АДРЕСА_1, в цілому належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності. Об'єкт в цілому складається з приміщень літ. «Б» загальною площею 113,2 кв. м, основною площею 55,2 кв. м, відображених у технічному паспорті від 17 серпня 2010 року. Державна реєстрація права власності Територіальної громади міста Одеси на вказане нерухоме майно на підставі свідоцтва проведена 30 листопада 2010 року (а.с.236, 237, 238-240).

Правомочності щодо володіння, користування і розпорядження об'єктами комунальної власності, в тому числі питання, пов'язані з визначенням доцільності, порядку й умов надання об'єктів комунальної власності в оренду, відносяться до виняткової компетенції органів місцевого самоврядування (п.5 ст.60 Закону). Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад та передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади чи відповідного рішення ради або уповноваженого органу (п.8 ст.60 Закону).

Однак, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2006 року без залучення до участі у справі територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради право власності на нежитлове приміщення підвалу площею 111,4 кв. м по АДРЕСА_1 було визнано за ОСОБА_6 (а.с.14-15). Державна реєстрація права власності ОСОБА_6 на нерухоме майно на підставі судового рішення була проведена 1 лютого 2007 року (а.с.16).

14 лютого 2007 року ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу продав ОСОБА_5 нежиле приміщення підвалу по АДРЕСА_1 площею 111,6 кв. м (згідно рішення суду 111,4 кв. м). Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі за № 499. Державна реєстрація права власності ОСОБА_5 на нерухома майно на підставі договору купівлі-продажу проведена 27 лютого 2007 року (а.с.17, 18-19).

16 березня 2007 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу продала ОСОБА_4 нежиле приміщення підвалу по АДРЕСА_1 площею 111,6 кв. м. Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстровано в реєстрі за № У-262. Державна реєстрація права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу проведена 21 березня 2007 року (а.с.20, 21-22).

24 квітня 2007 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу продала ОСОБА_3, діючій через представника ОСОБА_11, нежитлове приміщення підвалу по АДРЕСА_1 площею 111,6 кв. м Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстровано в реєстрі за № У-361. Державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу проведена 7 травня 2007 року (а.с.23-24, 25).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 3 квітня 2008 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2006 року скасовано з передачею справи на новий розгляд. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2008 року позовну заяву ОСОБА_6 про визнання права власності на нежиле приміщення підвалу залишено без розгляду. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 січня 2011 року ухвалу про залишення заяви без розгляду скасовано з передачею справи на новий розгляд (а.с.85-86,100-101).

4.

Таким чином, має місце набуття ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно на підставі судового рішення від 25 грудня 2006 року про визнання права власності, що скасовано 3 квітня 2008 року; нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 14 лютого 2007 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 16 березня 2007 року, між ОСОБА_4 та ОСОБА_11, діючим від імені ОСОБА_3, 24 квітня 2007 року; державна реєстрація права власності на нежитлове приміщення на підставі нотаріально посвідчених договорів за ОСОБА_6 1 лютого 2007 року, за ОСОБА_5 27 лютого 2007 року, за ОСОБА_4 21 березня 2007 року, за ОСОБА_3.7 травня 2007 року.

Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради як виконавчого органу обумовлені порушенням права комунальної власності територіальної громади міста Одеси на нерухоме майно, способом захисту порушеного права обрано визнання недійсними нотаріально посвідчених оспорюваних правочинів - договорів купівлі-продажу. Державна реєстрація нотаріально посвідчених правочинів купівлі-продажу нерухомого майна була здійснена, отже у сенсі положень статті 210, частини 3 статті 640 ЦК України правочини є вчиненими (договори укладеними) з моменту державної реєстрації таких. Одеська міська рада в особі виконавчих органів стороною спірних правочинів не була, відтак, відсутні правові підстави повернення територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради шляхом визнання правочинів недійсними майна, що на даний час зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3, оскільки у разі визнання недійсним, зокрема, правочину купівлі-продажу від 24 квітня 2007 року нерухоме майно в порядку реституції на підставі статті 216 ЦК України повертається стороні недійсного правочину, якою є ОСОБА_4

Територіальна громада міста Одеси є власником спірного нерухомого майна, що підтверджено свідоцтвом про право власності, виданим 4 жовтня 2010 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради. Набуття права власності не є спірним, державна реєстрація права власності здійснена. Скасування судового рішення, яким визнано право власності на нерухоме майно за ОСОБА_6, підтверджує, що нерухоме майно вибуло з володіння територіальної громади міста Одеси не з її волі.

Таким чином, права територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради та її виконавчих органів як власника майна не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсними правочинів від 16 березня 2007 року та 24 квітня 2007 року, стороною у яких громада не була, з використанням механізму, встановленого статтею 216 ЦК України. Такий захист можливий лише в результаті задоволення віндикаційного позову згідно положень статті 387 ЦК України про витребування майна з чужого незаконного володіння, якщо для цього є передбачені статтею 388 ЦК України підстави. Визнанню недійсним підлягає лише перший правочин від 14 лютого 2007 року, де продавцем майна був ОСОБА_6, який в силу скасування судового рішення про визнання права власності на майно у сенсі положень статті 658 ЦК України не мав права продажу майна.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

В порядку статті 88 ЦПК України судові витрати в сумі 30,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача в рівних частках з ОСОБА_6 та ОСОБА_5

5.

Керуючись ст.303, п.п.1,2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2010 року в частині позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю третіх осіб приватного підприємства «Галея», Одеської міської ради про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16 березня 2007 року, 24 квітня 2007 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю третіх осіб приватного підприємства «Галея», Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення підвалу загальною площею 111,6 кв. м, розташованого в АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідченого 16 березня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі за № У-262; про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення підвалу загальною площею 111,6 кв. м, розташованого в АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_11, діючим від імені ОСОБА_3, посвідченого 24 квітня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі за № У-361, - відмовити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2010 року в частині позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю третіх осіб приватного підприємства «Галея», Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення підвалу загальною площею 111,6 кв. м, розташованого в АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідченого 14 лютого 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 499, - залишити без змін.

Стягнути на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради судові витрати з ОСОБА_6 в сумі 15 грн. 00 коп., з ОСОБА_5 в сумі 15 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков