АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 2018/4-677/11/01

Провадження №10/2090/820/2012 Головуючий 1 інстанції Шаренко С.Л.

Категорія: ст.236-8 КПК України Доповідач: Шабельніков С.К.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.,

суддів Плетньова В.В., Виноградової О.П.,

за участю прокурора Терпелюка В.Є.,

представника -адвоката Луценка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Харківської області справу за апеляцією особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу- Чернишова С.І., на постанову Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Як вбачається з матеріалів справи 23 вересня 2010 року прокурором м.Харкова порушено кримінальну справу за фактом перевищення службовими особами тимчасової адміністрації ПАТ «Зембанк»службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України.

Згідно даних зазначеної постанови про порушення кримінальної справи, службові особи тимчасової адміністрації ПАТ «Зембанк»вчинили дії, які явно виходять за межі наданих їм повноважень, а саме вжили заходів, спрямованих на забезпечення стягнення за простроченою заборгованістю за кредитами рефінансування Національного банку України в розмірі 9 млн. 998,8 тис. грн. в період дії мораторію, введеного п.З постанови правління Національного банку України № 231 від 12.05. 2010 року, що спричинило тяжкі наслідки інтересам вкладників ПАТ «Зембанк», в т.ч. бюджетних організацій, установ та державних підприємств, бюджетні кошти яких знаходилися на рахунках вказаної банківської установи.

На зазначену постанову прокурора м.Харкова про порушення кримінальної справи 01 листопада 2010 року ОСОБА_2 подала в порядку ст. 236-7 КПК України скаргу до Київського районного суду м.Харкова, який постановою від 17 червня 2011 року вказану скаргу задовольнив частково та скасував постанову прокурора м.Харкова від 23 вересня 2010 року про порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч.З ст.365 КК України.

Обґрунтовуючи своє процесуальне рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що кримінальна справа порушена без достатніх підстав, оскільки прокурором були порушені вимоги ст. 97 КПК України, тобто ним не були зібрані достатні дані, що вказують на ознаки злочину, а також не зазначено про фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину.

Не погодившись з постановою судді районного суду від 17 червня 2011 року, ОСОБА_3, як особа, за заявою якої було порушено кримінальну справу, подав апеляцію, в якій просить оскаржувану постанову скасувати

як незаконну та необґрунтовану і постановити при апеляційному розгляді справи нову постанову про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2

При цьому, в обґрунтування своїх доводів, апелянт посилався на те, що висновки суду, зазначені у постанові від 17 червня 2011 року, не відповідають дійсності та суперечать матеріалам справи № 2018 /4-677/11/01 та відповідним матеріалам дослідчої перевірки, проведеної прокуратурою м. Харкова, які стали підставою для порушення кримінальної справи. Згідно цих даних встановлено, що не заперечувалося сторонами по справі № 4-677/11/01 під час розгляду справи у суді першої інстанції, що погашення заборгованості за кредитами НБУ в сумі 9 998,8 тис. грн. було здійснено в період дії мораторію, що є прямим порушенням вимог ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Разом з цим ОСОБА_3 вказав, що в оскаржуваній постанові суду містяться висновки, що встановлені прокуратурою дані з оборотно-сальдової відомості банку за 30 липня 2010 року про зменшення залишку на рахунку 1317 «Прострочена заборгованість за короткостроковими кредитами, що отримані НБУ»на суму 9998751,30 грн., не є свідченням перерахування цих коштів на користь НБУ України. Натомість, відповідно до Закону України від 16.07.99 N 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" оборотно-сальдова відомість визнається регістром аналітичного бухгалтерського обліку, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі статтею 1 вказаного Закону господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тому оборотно-сальдова відомість банку за 30 липня 2010 року про зменшення залишку на рахунку 1317 «Прострочена заборгованість за короткостроковими кредитами, що отримані від НБУ»на суму 9998751,30 грн. є належним підтвердженням здійснення господарської операції не встановленими особами, а відтак містить достовірні дані про рух коштів по рахунку, які спричинили реальні зміни майнового стану ПАТ «Зембанк». На думку апелянта, оцінка доказів, що здійснена судом першої інстанції зокрема, попереднього звіту незалежного аудитора (а. с. 180-207 т. 1 кримінальної справи), оборотно-сальдової відомості банку за 30 липня 2010 року про зменшення залишку на рахунку та розпорядження Управління НБУ України в Харківській області № 274-р від 30.07.2010 р. «Про списання простроченої заборгованості ПАТ «Зембанк» - повинна здійснюватися судом виключно під час розгляду кримінальної справи по суті, але не на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, що є недопустимим, виходячи з положень п.8. постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 04.06.2010 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляції ОСОБА_3 та просив скасувати постанову суду, пояснення представника особи, за заявою якої порушено кримінальну справу- адвоката Луценка О.П., про необґрунтованість та наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, перевіривши постанову, у відповідності зі ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до норм ст.ст.94,95,97,98 Кримінально-процесуального кодексу України, кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. При наявності приводів і підстав орган дізнання, слідчий, прокурор та суддя зобов'язані ухвалити постанову про порушення кримінальної справи.

Підставами для порушення кримінальної справи слугують отримані відповідно до закону достатні дані про наявність ознак злочинного діяння та відсутність обставин, що виключають провадження у справі. Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину і у кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення кримінальної справи вирішується особою, що здійснює дізнання, слідчим, прокурором за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням сукупності відомостей, що містяться в початкових матеріалах.

Згідно ст.236-8 Кримінально-процесуального кодексу України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для ухвалення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для прийняття постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як убачається з матеріалів справи, приводом та підставою для порушення кримінальної справи - компетентною особою, тобто прокурором, слугувало звернення акціонера ПАТ «Зембанк»ОСОБА_3 та матеріали перевірки за цим зверненням. Зокрема, згідно матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, дані щоденних оборотно-сальдових балансів за термін з 12.05.2010 до 30.07.2010 року містять інформацію про погашення 30.07.2010 року ПАТ «Зембанк»заборгованості за кредитами НБУ у розмірі 9 998,8 тис. грн. Аудиторами було надіслано запит ліквідатору ПАТ „Зембанк", щодо надання платіжних доручень, виписок та розпоряджень по списанню коштів ПАТ „Зембанк" на користь НБУ. Довідкою ліквідатора від 13.09.2010 № 02-15/2874 повідомлено про неможливість надання платіжних доручень, виписок та розпоряджень, щодо списання коштів ПАТ „Зембанк" на користь НБУ, оскільки, інформація, що в них міститься, становить банківську таємницю згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

З урахуванням даних оборотно-сальдових балансів аудитори зазначали, що погашення заборгованості за кредитами НБУ в сумі 9 998,8 тис. грн. було здійснено тимчасовою адміністрацією в період дії мораторію, що є прямим порушенням вимог ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

На підставі зібраних матеріалів, враховуючи попередній звіт незалежного аудитора ПП „Аудиторська фірма „ТИМЛАР-АУДИТ" ОСОБА_4, пояснення фахівця відділу банківського нагляду УНБУ в Харківській області ОСОБА_5, з урахуванням наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, 23.09.2010 року матеріали перевірки зареєстровано у Книзі обліку інформації про злочини та пригоди, що надійшли до прокуратури міста Харкова та 23.09.2010 року порушено кримінальну справу № 17100051 за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 365 КК України, за фактом перевищення службовими особами тимчасової адміністрації ПАТ «Земельний банк»службових повноважень, шляхом перерахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитами рефінансування Національного банку України в розмірі 9 млн. 998 тис. грн. в період дії мораторію, введеного п. З Постанови Правління НБУ № 231 від 12.05.2010.

Дані матеріалів судової справи свідчать про те, що раніше ця справа вже була на розгляді у апеляційному суді Харківської області, за наслідками якого апеляція прокурора задовольнялася, а постанова суду першої інстанції скасовувалася, а вказана справа поверталася на новий розгляд до суду першої інстанції. Зі змісту мотивувальної частини ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2011 року вбачається (а.с. 119-120), що за даними постанови про порушення кримінальної справи, постановою правління Національного банку України № 231 від 12.05.2010 року у ПАТ «Зембанк»призначено тимчасову адміністрацію з 12.05.2010 р. до 11.11.2010 р., з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено повний мораторій на задоволення вимог кредиторів з 12.05.2010 р. до 11.08.2010 року. За даними оборотно-сальдової відомості банку за 30.07.2010 року встановлено наявність оборотів за дебетом рахунку 1317 «Прострочена заборгованість за короткостроковими кредитами, що отримані від Національного банку України» на суму 9 млн. 998,8 тис. грн., що призвело до зменшення залишку за цим рахунком на кінець дня 30.07.2010 року на цю ж суму. Разом з цим колегією суддів вказано про те, що належить враховувати, що на стадії порушення кримінальної справи перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину, й закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини. Крім того було зазначено про відсутність в діях прокурора порушень кримінально -процесуального Закону щодо вирішення питання про порушення справи.

Виходячи зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної постанови судді від 17 червня 2011 року, суд першої інстанції вочевидь не враховував висновки, зазначені в ухвалі колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2011 року, що є помилковим.

Суд першої інстанції у оскаржуваній постанові, згідно висновків, що містяться у її мотивувальній частині (а.с.119-120), аналізуючи фактичні дані, пов'язані з подією, зазначив про певні наслідки юридичних фактів, тобто вдався до оцінки доказів, що були зібрані працівниками прокуратури м. Харкова, а також даних, вказаних ОСОБА_2 в її скарзі, які могли існувати на момент порушення кримінальної справи. Разом з цим, на думку колегії суддів, наявність даних, вказаних у постанові прокурора від 23 вересня 2010 року про порушення кримінальної справи(а.с.14-15), у сукупності з низкою обставин, зазначених у скарзі ОСОБА_2 (а.с. 1-6) та доводи, стосовно фактичних обставин події, викладені у апеляції ОСОБА_3 (а.с. 190-194) можуть бути достеменно перевірені компетентними особами у спосіб передбачений чинним КПК України, тобто у чітко визначеній процесуальній формі, а саме -шляхом проведення досудового слідства по справі. За наслідками здійснення цих процесуальних дій орган досудового слідства може прийняти одне з рішень, передбачених ст.212 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційних доводів ОСОБА_3 та необхідність часткового задоволення його апеляції, у зв'язку з чим оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню, а справу належить повернути на новий розгляд іншому судді.

При новому розгляді, відповідно до норми ч.7 ст.374 КПК України, слід врахувати наведене та прийняти засноване на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 374, 382 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2011 року про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 на постанову прокурора м. Харкова від 23 вересня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення службовими особами тимчасової адміністрації ПАТ «Зембанк»службових повноважень за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України - скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того самого суду в іншому складі.

Головуючий -

Судді :