Справа № 2218/8436/2012

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого судді Шершуна В.В.

суддів: Баса О.Г., Гринчука Р.С.

при секретарі: Бондар О.В.

з участю: ОСОБА_1 -представника ОСОБА_2 і ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування квартири недійсним.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

10 квітня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду. Він вказував, що 24 травня 2005 року подарував своїй дочці ОСОБА_4 (відповідачці по справі) однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Дочка при даруванні квартири обіцяла піклуватися про нього, утримувати його. Однак свого обов'язку відповідачка не виконувала з вересня 2011 року не надає йому ніякої допомоги, створює для нього неможливі умови проживання в квартирі обрізала труби гарячої води, забрала сантехніку -виживає його з квартири. В зв'язку з цим, з підстав ст. ст. 216, 229 ЦК України, посилаючись на помилку щодо істотних умов договору, позивач просив визнати недійсним договір дарування від 24 червня 2005 року квартири АДРЕСА_2.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2012 року постановлено відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_2.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. Він просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення яким задовільнити його позов. При цьому апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вважає, що суд не з'ясував правових підстав його позову щодо допущеної помилки при укладенні договору дарування квартири і незаконно не застосував до спірних правовідносин ст. 229 ЦК України. Він вказує, що укладаючи договір дарування, знаходився в деморалізованому стані через травму, отриману ним в 1992 році . Він дарував квартиру з умовою, що дочка буде його обходити. Як стверджує апелянт про існування такої домовленості свідчить і той факт, що дочка на протязі 5 - ти років допомагала йому.

На думку апелянта суд неправильно виклав пояснення відповідачки в рішенні, оскільки вона говорила, що не надає йому допомоги, має намір продати квартиру через матеріальну труднощі, а не через те, що, як вказано в рішенні, він пиячить в квартирі зі сторонніми особами.

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції -Продан Б.Г. Провадження № 22ц/2290/1600/12

Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 21

Колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Судом встановлено, що 24 червня 2005 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1. Договір дарування оформлений в нотаріальному порядку.

Згідно ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

При цьому, як видно з п. 7 договору сторони свідчать, що у тексті договору дарування зафіксовано усі істотні умови, що стосуються дарування квартири. Буь-які попередні домовленості, які мали місце до укладення цього договору і не відображенні у його тексті, після підписання договору не матимуть правового значення.

В той же час, згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06 листопада 2009 року відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

За таких умов, суд першої інстанції правильно врахував положення п. 14 договору, згідно якого даний договір сторонами прочитаний, відповідає їх намірам домовленостям, що засвідчується їх підписами про повне розуміння предмету та змісту договору, а тому прийшов до правильного висновку про те, що позивач не довів що помилився щодо обставин які існували саме на момент виникнення правочину, а не знання позивачем закону не є підставою для визнання договору не дійсним.

Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам процессуального та матеріального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.В. Шершун