КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2012 № 48/381

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Куксова В.В.

Коршун Н.М.

за участю представників:

від прокуратури: Лиховид О.С. - прокурор відділу Прокуратури м.Києва,

від Київської міської ради: Глобенко Л.В. - представник за довіреністю,

від Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): Грабовський Ю.Л. - представник за довіреністю.

від ТОВ «Пантеон-Інвест»: Юморанов Д.І. - представник за довіреністю,

від ТОВ «Вестіга»: представник не з'явився,

від Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): представник не з'явився,

ОСОБА_1 - посвідчення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пантеон-Інвест»

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.10.2011р.

у справі №48/381 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Пантеон-Інвест», 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестіга»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: 1.Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2.ОСОБА_1

про визнання недійсними договорів та витребування майна,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2011 року Заступник прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з позовом про витребування від ТОВ «Пантеон-Інвест» та ТОВ «Вестіга» у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради житлові будинки №№12-А (площею 1534,50 кв.м.), 12-Б (площа 1018,00 кв.м.), 14-А (площею 1896,30 кв.м.) та 14-Б (площа 130,70 кв.м.) по вул. Мала Житомирська у м.Києві; визнання недійсними з моменту укладання договорів купівлі-продажу житлових будинків №12-А та №14-А по вул..Мала Житомирська у м.Києві укладений 30.09.2010р. між ТОВ «Пантеон-Інвест» та ТОВ «Вестіга».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відчуження житлових будинків №№ 12-А, 12-Б, 14 А, 14-Б по вул. Мала Житомирська у м. Києві, які є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, на користь відповідача 1 було здійснено з порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим прокурор вказує на існування підстав для витребування вказаного майна до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а також наявність підстав для визнання договорів купівлі-продажу жилих будинків №№ 12-А, 14-А недійсними.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 19.10.2011р. у справі №48/381 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Пантеон-Інвест» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення в порушення вимог ст.43 ГПК України в повній мірі не досліджено обставини, на яких ґрунтуються вимоги прокурора та заперечення відповідачів; не надано належної оцінки поданим ними доказам, що в свою чергу унеможливило правильне застосування норм матеріального права.

Сторони не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду). Однак, відповідач 2 та третя особа 1 наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності зазначених вище представників.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.06.2007р. між Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (сторона-1) та ТОВ "Пантеон-Інвест" (сторона-2) було укладено Інвестиційний договір №1/6 (далі - Інвестиційний договір), відповідно до п. 2.1 якого сторона-2 зобов'язалась здійснити організацію, реалізацію та фінансування, в тому числі за рахунок залучених коштів, проектування і спорудження об'єкту (реконструкція жилих будинків №№ 12-А, 12-Б, реконструкція з розширенням будинків та надбудовою аттикових та мансардних поверхів над будинками 14-А, 14-Б, з розробкою дворової частини флігеля, який знаходиться у ветхому технічному стані будинку 14-Б та будівництво адміністративно-готельно-житлового комплексу за адресою 14-В на вул. Малій Житомирській з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями) в повному обсязі.

Згідно із п. 2.2 Інвестиційного договору сторона-1 після укладення договору передає стороні-2 функції замовника та право користування земельною ділянкою на проведення реконструкції та будівництва ж/б №№ 12-А, 12-Б, 14-А, Б, В. Сторона-2 компенсує стороні-1 витрати у зв'язку з відселенням мешканців будинків та інші підтверджені витрати, понесені при освоєнні земельної ділянки. Розмір та терміни компенсації визначаються в додатковій угоді.

В подальшому, сторонами було укладено додаткову угоду від 04.07.2007р. до Інвестиційного договору в п. 1.1 якої встановили суму компенсації згідно п. 2.2 Інвестиційного договору.

Положеннями п.п. 1.2, 1.3 вказаної додаткової угоди встановлено, що після сплати стороною-2 компенсацій, вказаних в п. 1.1 даної додаткової угоди, сторона-1 забезпечує передачу КП "Житлоінвестбуд-УКБ" протягом семи робочих днів на баланс сторони-2 будинки №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б, 14-В на вул. Малій Житомирській в м. Києві. Передача будинків оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами. Після сплати компенсацій, вказаних в п. 1.1 даної додаткової угоди та отримання будинків №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б, 14-В на вул. Малій Житомирській в м. Києві згідно актів приймання-передачі, сторона-2 має право оформити право власності на отримані у власність будинки згідно вимог чинного законодавства у встановленому порядку.

25.12.2007р. КП "Житлоінвестбуд-УКБ" передало, а ТОВ "Пантеон-Інвест" прийняло житлові будинки в м. Києві по вул. Малій Житомирській №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б (надалі -спірне майно), що підтверджується актами прийму-передачі жилих будинків №12-А, №12-Б, №14-А, №14-Б на вулиці Малій Житомирській у Шевченківському районі м. Києва від 25.12.2007 р.

26.06.2008р. Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу від 25.06.2008 р. №1082-С/ЮЖБ було видано ТОВ "Пантеон-Інвест" Свідоцтва про право власності серії САС №033948, №033949, №033950, №033951 на спірне майно.

У відповідності до договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 30.09.2010р., укладених між ТОВ "Пантеон-Інвест", як продавцем, та ТОВ "Вестіга", як покупцем, посвідченні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстровані в реєстрі за №№ 2345, 2346 (надалі - Договори купівлі-продажу), продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, а саме: житлові будинки №12-А, №14-А, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, що підтверджується актами приймання-передачі житлових будинків від 30.09.2010р.

Спір у справі стосується наявності підстав для визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування спірного майна у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Прокурор вказує, що майно вибуло із володіння власника без його згоди, з порушенням законодавства про приватизацію майна та з порушенням законодавства про охорону культурної спадщини.

Щодо позовних вимог до ТОВ "Пантеон-Інвест" про витребування житлових будинків по вул. Мала Житомирська №12-Б та №14-Б в місті Києві судова колегія зазначає наступне.

Із наявних в матеріалах справи Свідоцтв про право власності від 26.06.2008р. вбачається, що наведені будинки належать ТОВ "Пантеон-Інвест", а з заяв про оформлення таких свідоцтв вбачається, що правовою підставою для їх видачі був Інвестиційний договір та акти прийому-передачі від 25.12.2007 р.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 р. у справі №3/9, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2011 р. у справі №3/9, визнано недійсним Інвестиційний договір.

Крім того, в судовому засіданні, яке відбулося 18.07.2012р., третьою особою 2 було надано суду копію ухвали Вищого господарського суду від 12.07.2012р. по справі №3/9, відповідно до якої касаційне провадження за касаційної скаргою ТОВ «Вестіга» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011р. у справі №3/9 припинено.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Визнання судом недійсним Інвестиційного договору свідчить про відсутність правових підстав для набуття ТОВ "Пантеон-Інвест" права власності на житлові будинки по вул. Мала Житомирська №12-Б та №14-Б в місті Києві.

Згідно із ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, власник майна (Київська міська рада) має підстави для витребування житлових будинків по вул. Мала Житомирська №12-Б та №14-Б в місті Києві від ТОВ "Пантеон-Інвест", а тому позов Заступника прокурора м.Києва до ТОВ "Пантеон-Інвест" в цій частині є обґрунтованим.

Щодо позовних вимог до ТОВ "Вестіга" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування житлових будинків по вул. Мала Житомирська №12-А та №14-А в місті Києві судова колегія зазначає наступне.

На підставі Інвестиційного договору та актів прийому-передачі від 25.12.2007 р. на ім'я ТОВ "Пантеон-Інвест" оформлені свідоцтва про право власності від 26.06.2008 р. на житлові будинки по вул. Мала Житомирська №12-А та №14-А в місті Києві.

Відповідно до умов договорів купівлі-продажу ТОВ "Пантен-Інвест" продало, а ТОВ "Вестіга" придбало наведені житлові будинки.

Спірне майно до оформлення Свідоцтв про право власності на ТОВ "Пантеон-інвест" належало до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва.

У відповідності до розпоряджень Київської міської державної адміністрації №889 від 09.06.2000 р. та №193 від 12.02.2003 р. з урахування змін, внесених розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1021 від 10.08.2007 р. та №1020 від 10.08.2007 р., вирішено Шевченківській районній у місті Києві державній адміністрації передати на баланс Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" жилі будинки №12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б на вул. Малій Житомирській у Шевченківському районі. Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" передати на баланс інвестора жилі будинки після сплати інвестором коштів, передбачених відповідним договором.

Рішенням Шевченківської районної у місті Києві ради №304 від 16.10.2007 р. надано згоду на передачу з балансу Комунального підприємства "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м. Києві ради на баланс Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" жилих будинків №12-А, №12-Б, №14-А, №14-Б на вул. малій Житомирській.

Розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації №1684 від 26.11.2007 р. з урахуванням змін, внесених розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації №303 від 06.03.2008 р., передано з балансу Комунального підприємства "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м. Києві ради на баланс Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" жилі будинки №12-А, №12-Б, №14-А, №14-Б на вул. малій Житомирській.

Згідно із п. 3.4.1 Інвестиційного договору ТОВ "Пантеон-Інвест" має право отримати для реконструкції будинки №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б на вул. Малій Житомирській, в тому числі у власність, за умови компенсації витрат Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у порядку, встановленому відповідним розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Пунктом 3.4.7 Інвестиційного договору встановлено, що ТОВ "Пантеон-Інвест" має право після завершення будівництва отримати у свою власність Об'єкт у відповідності до умов договору, при цьому судова колегія відзначає, що наведений пункт з урахуванням визначення "Об'єкту", яке міститься в п. 1.1.2 Інвестиційного договору стосується новозбудованого комплексу за адресою: вул. Мала Житомирська, 14-В.

Відповідно до п. 4.2 Інвестиційного договору отримання ТОВ "Пантеон-Інвест" права власності на Об'єкт, здійснюється після здійснення всіх необхідних відрахувань (розрахунків), що передбачені законодавством. Сторони домовились, що ТОВ "Пантеон-Інвест" отримує у власність будинки, передані їй для реконструкції, за умови компенсації витрат, понесених Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у зв'язку із відселенням мешканців будинків, інших підтверджуючих витрат. При цьому, ТОВ "Пантеон-Інвест" має право оформити в порядку, встановленому чинним законодавством, своє право власності на будинки, які є об'єктами реконструкції.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що права особи (в частині витребування майна), яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом застосуванням правового механізму, встановленого ст. 216 Цивільного кодексу України (реституція по недійсному правочину), а можуть бути захищені якщо є підстави, встановлені статтею 388 Цивільного кодексу України.

Статтею 658 Цивільного кодексу України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває права власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно із ст.330 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У відповідності до положень ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За змістом викладених вище розпоряджень Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації та рішення Шевченківської районної у місті Києві ради спірні будівлі були передані на баланс Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" з правом передачі їх на баланс інвестору.

Згідно із п. 9 листа Вищого арбітражного суду України "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" від 31.01.2001 р. №01-8/98 баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що власник (територіальна громада в особі компетентних органів) не приймав рішення про передачу у володіння спірного майна ні Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ", ні інвестору.

При цьому, з розпоряджень Київської міської державної адміністрації №889 від 09.06.2000 р. та №193 від 12.02.2003 р. з урахування змін, внесених розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1021 від 10.08.2007 р. та №1020 від 10.08.2007 р., вбачається, що інвестор мав бути залучений у передбаченому порядку, а як Положення про проведення інвестиційного конкурсу та укладення інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста, затверджене розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2003 р. №2442, так і Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 р. №528/1189, передбачали залучення інвестора виключно на конкурсній основі.

Проте, сторонами відповідно до норм ст.ст.33, 34ГПК України не надано доказів проведення конкурсу.

Отже, спірне майно вибуло із володіння територіальної громади поза її волею. Таке майно в володіння Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" власником не передавалося, а передача його у власність ТОВ "Пантеон-Інвест" на підставі Інвестиційного договору (який визнано судом недійсним у справі №3/9) здійснено з порушенням ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 317, 319, 658 Цивільного кодексу України.

Крім того, судова колегія зазначає, що зміст Інвестиційного договору полягає у набутті інвестором права власності на належне до комунальної власності нерухоме майно за здійснення ремонту таких будівель, що не узгоджується із приписами законодавства про приватизацію майна та інвестиційну діяльність.

Таким чином, вимога про витребування житлових будинків №12-А, №14-А по вул. Малій Житомирській в місті Києві є правомірною.

Щодо позовних вимоги про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу судова колегія зазначає наступне.

У відповідності до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Тобто, у випадку відчуження майна власником та існування наступних правочинів, за позовом такого власника може бути визнано недійсним лише перший правочин, з пред'явленням до кінцевого набувача віндикаційного позову.

В даному випадку, комунальне майно вибуло з володіння громади без її волі та згоди, тобто відсутній правочин за яким власником чи особою, якій власником делеговано право розпорядження майном, здійснено відчуження майна, що не виключає можливість власника звертатися з вимогою про оспорювання законності правочину щодо відчуження належного йому майна.

Укладання правочину щодо розпорядження комунальним майном без згоди органу місцевого самоврядування в особі уповноваженого органу порушує права та охоронювані законом інтереси такого органу, а вимога в цій частині не спрямована на проведення реституції, оскільки судом встановлені самодостатні підстави для витребування майна згідно ст. 388 Цивільного кодексу України, що не виключає можливості для висновку про її правомірність.

Крім того, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. не обмежує можливість задоволення позовів інших осіб за наявності передбачених законом підстав.

Із листа Державної служби з питань національної культурної спадщини №22-2062/39 від 23.09.2011 р. вбачається, що будинки по вул. Мала Житомирська № 14-А, № 14-Б наказом Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 р. №58/0/16-10 занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятки історії, архітектури місцевого значення, а будинок по вул. Мала Житомирська № 12-А перебуває на обліку як пам'ятка історії, монументального мистецтва, архітектури місцевого значення (охоронний №45) відповідно до рішення виконавчого комітету Київського міської ради від 22.11.1982 р. №1804.

При цьому, договори купівлі-продажу укладені 30.09.2010 р., тобто після видання наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 р. №58/0/16-10 та прийняття рішення виконавчого комітету Київського міської ради від 22.11.1982 р. №1804.

Статтею 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Отже, житлові будівлі по вул. Мала Житомирська №12-А та №14-А, які були предметом продажу за Договорами купівлі-продажу, є об'єктами культурної спадщини, що є пам'ятками.

Згідно із ч.1 ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (який був чинний на момент укладання оспорюваних договорів) при передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

У відповідності до положень ст. 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, належать органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до п. 2 Положення про Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.09.2005 р. № 1805, позивач 2 є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Статтею ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що до повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, зокрема, належить здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.

Таким чином, в розумінні ст. 1 ГПК України укладення Договорів купівлі-продажу об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини не виключає наявності порушення прав цього органу та є підставою для визнання такого правочину недійсним за позовом цього органу.

Встановлені п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. обмеження не поширюються, оскільки позивач 2 не є власником майна.

В даному випадку, Заступником прокурора міста Києва позов подано також в інтересах Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а тому договори купівлі-продажу згідно ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України визнаються недійсними, оскільки суперечать положеннями ст.ст. 18, 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обгрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

В позові прокурор вказує, що підставою для звернення з позовом до суду є порушення інтересів держави, у зв'язку із незаконним оформленням права власності на спірне майно, що порушує право власності на нього територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради та право Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як органу охорони культурної спадщини.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора м.Києва є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом першої інстанції обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені ТОВ «Пантеон-Інвест» в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції дотримані вимоги ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пантеон-Інвест» на рішення Господарського суду м.Києва від 19.10.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 19.10.2012 року у справі №48/381 залишити без змін.

3. Матеріали справи №48/381 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Куксов В.В.

Коршун Н.М.