РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/941/2012Головуючий суду першої інстанції:Хачикян А.Х.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.
РІШЕННЯ
"17" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.,
СуддівПриходченко А.П., Полянської В.О.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом прокурора Кіровського району АР Крим в інтересах держави в особі Синицинської сільської ради Кіровського району АР Крим до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної злочином, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 24 квітня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2012 року на підставі ст.121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 45 ЦПК України, прокурор Кіровського району АР Крим в інтересах держави в особі Синицинської сільської ради Кіровського району АР Крим звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просив стягнути з відповідача на користь Синицинської сільської ради Кіровського району АР Крим шкоду, заподіяну внаслідок злочинних дій у розмірі 251852 грн. 11 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6, працюючи у СФХ «Відродження», діючи умисно з корисних мотивів, в інтересах СФГ «Відродження», всупереч інтересам служби, у період з вересня 2009 року, достовірно знаючи про відсутність у СФГ «Відродження» прав на використання земельних ділянок площею 113,7 га та 74га , які відносяться до земель резерву Синицинської сільської ради Кіровського району АР Крим, самовільно зайняв та використав їх для ведення товарного сільськогосподарського провадження, засіявши озимою пшеницею, чим заподіяв шкоду державі у розмірі 251852 грн. 11 коп. Постановою Кіровського районного суду АР Крим від 22 червня 2011 року кримінальна справа відносно відповідача припинена на підставі ст. 7 КПК України. Посилаючись на вказані обставини та положення ст.1166 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача шкоду в розмірі 251852 грн. 11 коп.
Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 24 квітня 2012 року позов задоволений у повному обсязі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Посилання суду першої інстанції на постанову Кіровського районного суду від 22 червня 2011 року на думку апелянта є неспроможними, оскільки вказану постанову вважає необгрунтованою. При цьому суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні матеріали справи про адміністративне правопорушення внаслідок чого, на думку апелянта, факт самовільного зайняття земельної ділянки не доведено та відсутні підстави для здійснення розрахунку збитків.
Також апелянт зазначає, що позивачем не надано будь яких доказів, яки би підтверджували факт, того що саме він заподіяв державі шкоду та не додані матеріали на підставі чого робився цій розрахунок. В копіях розрахунку є посилання на акт обстеження дотримання вимог земельного законодавства від 20.04.2010 року, але сам акт у матеріалах справи відсутній. Крім того, апелянт зазначає що позивач не повідомив його належним чином про час та місце проведення перевірки та що мета перевірки не співпадає з метою оперативних перевірок.
В запереченнях прокурор Кіровського району АР Крим просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає.
Як випливає з матеріалів справи, Селянське фермерське господарство «Відродження» є юридичною особою, займається вирощуванням зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва (ар.крим. справи 39).
Наказом голови Селянського Фермерського Господарства «Відродження» від 02 листопада 2004 року ОСОБА_6 прийнятий на роботу управляючим (ар.крим. справи 51).
У грудні 2008 року СФГ «Відродження» звернулося до Кіровської РГА з клопотанням про надання в оренду земельної ділянки площею 204 га із земель резервного фонду Синицинської сільської ради Кіровського району АР Крим (ар.крим. справи 22), про що не заперечувала рада(ар.крим. справи 23).
03.02.2009 року на адресу СФГ «Відродження» Кіровською РГА направлено листа щодо необхідності подання відповідних документів для вирішення питання про передачу земельних ділянок в оренду (ар.крим справи 25).
Згідно довідки Синицинської сільської ради Кіровського району АР Крим від 02.04.2010 року визначена на ситуаційному плані земельна ділянка, призначена для виділення в оренду СФГ «Відродження» орієнтовною площею 187,7 га відноситься до земель резерву Синицинської сільської ради. Станом на 01.04.2010 року земельна ділянка засіяна пшеницею (ар.крим. справи 32).
Актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20 квітня 2010 року (ар.крим. справи 73) встановлено, що земельна ділянка, орієнтовною площею 187,7 га, яка відносяться до земель резерву Синицинської сільської ради Кіровського району АР Крим, зайнята ФГ «Відродження» з жовтня 2009 року і використовується для ведення товарного сільськогосподарського провадження в порушення земельного законодавства.
Згідно актів обстеження земельних ділянок від 20 квітня 2010 року, земельні ділянки орієнтовно площею 113,7 га. та 74га. самовільно зайняти СФГ «Відродження» з жовтня 2009 року і використовується для ведення товарного сільськогосподарського провадження (ар.крим. справи 75-80).
20 квітня 2010 року Відділом Держкомзема у Кіровському районі на адресу ФГ «Відродження» направлені вимоги щодо відшкодування збитків, завданих самовільним зайняттям земельних ділянок в сумі 251852 грн. 11 коп. (ар.крим справи 83).
Згідно розрахунку витрати СФГ «Відродження» на вирощування зернових на площі 187,7 га урожаю 2010 року, зокрема і збір врожаю становить 164 744,29 гривень (ар.крим. справи 55).
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_6 на користь держави шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позову на підставі положень ст.1166 ЦК України, пославшись на постанову Кіровського районного суду АР Крим від 22 червня 2011 року, якою закрита кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Проте, з такими висновками суду погодитися не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Кіровського районного суду АР Крим від 22 червня 2011 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України закрита на підставі ст. 7 КПК України у зв'язку зі зміною обстановки. Цивільний позов прокурора Кіровського району АР Крим до ОСОБА_6 про стягнення збитків в розмірі 251852 грн. 11 коп. залишений без розгляду.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_6, працюючи у СФХ «Відродження», діючи умисно з корисних мотивів, в інтересах СФГ «Відродження», всупереч інтересам служби, у період з вересня 2009 року, достовірно знаючи про відсутність СФГ «Відродження» прав на використання земельних ділянок площею 113,7 га та 74га, які відносяться до земель резерву Синицинської сільської ради Кіровського району АР Крим, самовільно зайняв та використав їх для ведення товарного сільськогосподарського провадження, засіявши озимою пшеницею, чим заподіяв суттєву шкоду державі, розраховану відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу зайняття, затвердженої Постановою КМ України від 25 липня 2007 р. N 963 у розмірі 251852 грн. 11 коп. (а.с.9-11).
Однак, вказана частина постанови є формулюванням обвинувачення, яке викладається в мотивувальній частині відповідно до вимог КПК України і вказані у постанові обставини відповідно до положень ст.61 ЦПК України підлягають доказуванню при розгляді цивільною справи про стягнення збитків, а зазначений доказ підлягає оцінці за правилами, встановленими ЦПК України наряду з іншими.
Згідно із ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається з розрахунку розміру шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок в розмірі 251852 грн. 11 коп. (а.с.7,8), земельні ділянки площею 113,7 га та 74га були самовільно зайняті СФГ «Відродження», про що також свідчать акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акти обстеження земельних ділянок, розрахунок витрат СФГ «Відродження» на вирощування зернових на площі 187,7 га урожаю 2010 року та інші докази.
Крім того, загальне правило статті 1166 ЦК України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей § 1 Глави 82 ЦК, треба застосовувати спеціальні норми.
У п. 12 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК особами, що її заподіяли.
Статтею 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 перебував з СФГ «Відродження» у трудових відносинах і діяв в його інтересах, а тому за вказаним позовом про відшкодування збитків державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок повинно відповідати СФГ «Відродження».
Виходячи з вищенаведених норм закону та обставин справи, а також враховуючи вимоги ст. 11 ЦПК України, у суду першої інстанції не було правових підстав для покладення на відповідача ОСОБА_6 відповідальності - стягнення на користь держави збитків за самовільне зайняття земельної ділянки, що суд першої інстанції до уваги не взяв та ухвалив рішення, неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 24 квітня 2012 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким у позові прокурора Кіровського району АР Крим в інтересах держави в особі Синицинської сільської ради Кіровського району АР Крим до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної злочином - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Т.С. Авраміді А.П. Приходченко В.О.Полянська