КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2012 № 5011-23/1633-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Тищенко А.І.
Рєпіної Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача Слюсар С.В. -представник.
від відповідача Шевченко Г.М. -представник.
розглянувши апеляційні скарги
Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" та Приватного акціонерного товариства "Геофізична компанія Надра"
на рішення Господарського суду
міста Києва
від 24.04.2012р. (дата підписання повного тексту рішення 26.04.2012р.)
справа №5011-23/1633-2012 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування"
до Приватного акціонерного товариства "Геофізична компанія Надра"
про стягнення 5604851,56 грн.
Встановив
Дочірня компанія "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (далі -позивач) в лютому 2012 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Геофізична компанія Надра" (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 4336738,29 грн., штраф у сумі 751053,84 грн. та збитки у сумі 517059,43 грн. та 64380,00 грн. судового збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2012р. у справі №5011-23/1633-2012 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 517059,43 грн. збитків та 5939,18 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірня компанія "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2012р. у справі №5011-23/1633-2012 в частині відмови у стягненні пені в сумі 4336738,29 грн. та штрафу в сумі 751053,84 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 4336738,29 грн. та штраф в сумі 751053,84 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012р. у справі №5011-23/1633-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Геофізична компанія Надра" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2012р. у справі №5011-23/1633-2012 в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 517059,43 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р. у справі №5011-23/1633-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Розпорядженнями секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/2 та №02-22/3/3 від 20.06.2012р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №5011-23/1633-2012 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Рєпіна Л.О., Корсакова Г.В.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 20.06.2012р. позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Геофізична компанія Надра", просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 20.06.2012р. відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2012р. у справі №5011-23/1633-2012 у повному обсязі. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2012р. у справі №5011-23/1633-2012 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Геофізична компанія Надра" на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" суми збитків в розмірі 517059,43 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу в частині стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 517059,43 грн.
20.06.2012р. у судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/17 від 11.07.2012р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з виробничою необхідністю (виходом судді Корсакової Г.В. у відпустку) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №5011-23/1633-2012 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Рєпіна Л.О., Тарасенко К.В.
Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" та Приватного акціонерного товариства "Геофізична компанія Надра" - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.10.2009р. між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (замовник) та Закритим акціонерним товариством "Укрнафтогеофізика", яке перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Геофізична компанія Надра" (виконавець) був укладений договір №6-09-С (далі-договір) про виконання польових сейсморозвідувальних робіт на Західно-Макарівській площі, обробку отриманих даних та побудову об'ємної геолого-геофізичної моделі в межах площі досліджень.
Згідно п. 2.1.1 договору відповідач зобов'язався виконати роботи за договором № 6-09-С від 27.10.2009 р. в обсягах і термінах, передбачених календарним планом та забезпечити матеріально-технічну базу, складання та погодження планів робіт.
Календарним планом робіт (додаток № 2 до договору № 6-09-С від 27.10.2009 р.) встановлено, що відповідач виконує роботи поетапно, а саме:
- перший етап "Підготовчий період, проектування і перед польовий період" мав бути виконаним Відповідачем протягом місяця з дня підписання договору, тобто - не пізніше 27.11.2009 р.
- другий етап "Проведення комплексу польових досліджень" відповідач мав виконувати протягом наступних 11 календарних місяців і закінчити не пізніше 27.10.2010 р.
29.04.2010 р. (тобто більше ніж через шість місяців з моменту укладення договору) сторонами у справі було підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт (виконано перший етап та частково другий етап робіт) загальною вартістю 517 059,43 грн.
Так, Київський апеляційний господарський суд не приймає доводи Приватного акціонерного товариства "Геофізична компанія Надра", що останній не міг приступити до виконання робіт (проведення польових сейсморозвідувальних робіт) так як відповідач не отримав відповідно до п.п. 2.1.4, 2.2.2 договору від відповідача відповідний дозвіл, оскільки як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами другий етап робіт був розпочатий та частково виконаний.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що на час спливу дії спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі ДПР Західно-Марківської площі №1568 від 31.01.2001р., перший та другий етап робіт згідно плану календарних робіт мали бути виконані.
Інших доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань сторонами суду не надано.
Таким чином, відповідач виконав приблизно 0,046 % від визначеного договором загального обсягу робіт.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 256 Цивільного кодексу України встановлює, що особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності. Загальна позовна давність встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки.
Частиною другою статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Відповідачем в суді першої інстанції було заявлено клопотання про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності до вимог зі стягнення неустойки.
Оскільки позивачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не доведено наявності об'єктивних причин пропущення строку позовної давності, відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України суд першої інтонації правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Відповідно до додатку № 2 до договору №6-09-С від 27.10.2009 р., відповідач був зобов'язаний розпочати польові дослідження (другий етап) через 1 місяць з моменту укладення договору, проте лише в березні 2010 р. позивача було повідомлено листом №1103/Др про готовність їх розпочати (відповідно до відміток Укрпошти на повідомленні про отримання поштової кореспонденції лист отримано Позивачем 15.03.2010 року). Цим же листом, відповідач просив повідомити його про наявність охоронних зон відповідно до умов пункту 2.1.4 договору та за умови їх наявності повідомити дані про їх розташування.
Оскільки докази отримання позивачем (чи направлення на його адресу) листа №0705/Др від 07.05.2010 р. в матеріалах справи відсутні, судом першої інстанції правомірно не прийнято останній до уваги.
Статтею 617 Цивільного кодексу України на особу, що допустила порушення зобов'язання, покладено обов'язок доведення відсутності її вини у цьому правопорушенні. Оскільки Відповідачем не доведено факту відсутності його вини у порушенні договірних обов'язків, суд встановлює наявність підстав для застосування до Відповідача правових наслідків порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення зобов'язання є (зокрема) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання (у випадку, встановленому договором або законом), відшкодування збитків та сплата неустойки.
Згідно п. 2.2.13 договору передбачене право позивача у випадку прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.
23.09.2011 р. позивач листом № 2-02-11337 повідомив відповідача про відмову від договору.
17.10.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату збитків та неустойки. (копія наявна в матеріалах справи).
Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до позовної заяви, під збитками позивач розуміє суму грошових коштів, сплачену ним відповідачу платіжним дорученням № 937 від 30.04.2010 р., оскільки метою укладення договору було отримання визначеного ним кінцевого результату, а не саме по собі проведення відповідачем підготовчих та польових робіт.
З огляду на положення статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
В процесі розгляду справи, суд дійшов висновку наявності усіх складових, необхідних для відшкодування збитків як правового наслідку порушення господарсько-правового зобов'язання.
Виходячи з наведеного, суд встановив, що позовна вимога про стягнення 517 059,43 грн. збитків підлягає задоволенню.
Як зазначалось раніше, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Правове обґрунтування позовних вимог про стягнення пені та штрафу базується на нормі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. Проте, оскільки відповідно до цієї правової норми визначені нею розміри штрафних санкцій застосовуються лише у випадках, коли інші розміри не встановлені укладеним учасниками господарських відносин договорами, суд першої інстанції правомірно відхилив вищенаведені доводи позивача, як неналежні.
Оскільки сторони у справі статтею 6 договору №6-09-С від 27.10.2009 р. встановили інші розміри відповідальності за порушення зобов'язань, відсутні підстави для застосування правових приписів частини другої статті 231 Господарського кодексу України (принцип свободи договору, встановлений статтею 3 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право лише на отримання від відповідача неустойки в розмірі, визначеному укладеним сторонами у справі договором.
Щодо позовних вимог в частині стягнення збитків в сумі 517059,43 грн., Київський апеляційний господарський суд відзначає наступне.
Так, п. 6.3 договору встановлено, що за односторонню не обґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії договору відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 1% суми договору.
Оскільки, відповідач фактично, допустив прострочення виконання зобов'язань, не виконавши до кінця другий етап проведення робіт, право на стягнення договірних штрафних санкцій у позивача виникло через дванадцять місяців з моменту укладення договору (відповідно до додатку №2 один місяць першого етапу та одинадцять місяців виконання другого етапу).
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків в сумі 517059,43 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, апелянти, всупереч вимог вказаної норми закону, не надали суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційних скаргах.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" та Приватного акціонерного товариства "Геофізична компанія Надра", залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2012р. у справі №5011-23/1633-2012 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №5011-23/1633-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Сулім В.В.
Судді Тищенко А.І.
Рєпіна Л.О.